Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №639/4399/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/4399/26

Провадження № 2/639/2179/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Чубенко О.С.,

представника відповідача – Калякіна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Кореняк Ю.С. з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача Позивач з Відповідачем перебували у шлюбі, зареєстрованому 17 лютого 2024 року Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №158, однак рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 березня 2026 року (справа № 953/12983/25) шлюб, укладений між Позивачем та Відповідачем - розірвано. У Позивача та Відповідача наявна спільна малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №3121 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 30 жовтня 2020 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Протягом останніх трьох років стосунки з Відповідачем розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки, які кожен раз спричиняли душевні страждання, в тому числі і дитині. Вже тривалий час кожен жив окремим життям та своїми інтересами. Дитину Позивачка виховує самостійно. Син проживає із Позивачкою та знаходиться на її утриманні, мати йому забезпечує безпечний та належний рівень життя. Відповідач грошові кошти на утримання сина Позивачці перераховує періодично, суму визначає на власний розсуд. Мати турбується за станом здоров`я, фізичним, духовним та моральним розвитком спільної дитини Позивачки та Відповідача. Відповідач має стабільний і достатній заробіток, відсутні інші діти, крім того він є військовослужбовцем у ЗСУ.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 25.05.2026 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 25.05.2026 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 01.06..2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання на 24.06.2026 року о 10:00 год.

12.08.2026 до суду звернувся представник відповідача Калякін С.А. із заявою про отримання копій процесуальних документів. Цього ж дня ним отримано копія ухвали про відкриття провадження у справі та вчинено дії на ознайомлення зі справою.

Розгляд справи було відкладено на 07.09.2026.

07.09.2026 в судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позов , в якому просить відмовити в задоволенні позову. Обгрунтовуючи заперечення, зазначає, що повне утримання нею сина не відповідає дійсності, бо з часу народження дитини і до сьогодні вона ніде не працює та постійно перебуває саме на його утриманні.

3 30 грудня 2023 року він перебуває у лавах Збройних сил України, де захищає незалежність та суверенітет нашої країни. Дійсно має стабільний дохід. Жодних дій по ухиленню від свого обов`язку по утриманню своєї дитини не чинив, бо постійно переводив на картковий рахунок позивачу 50-60 тисяч грн., що може бути підтверджено випискою з банку. У самій позовній заяві позивач також підтверджує факт постійного надання ним матеріальної допомоги на дитину. За таких обставин на даний час немає юридичної складової для виникнення аліментних зобов`язань і звернення ОСОБА_1 до суду.

Під час звернення до суду ОСОБА_1 приховала той факт, що за рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 19.03.2018 року, справа № 631/343/17, остання позбавлена батьківських прав відносно своїх шістьох неповнолітніх дітей, на даний час сама ухиляється від сплати аліментів, та за ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05.04.2019 року ( справа 635/2426/19) перебуває у розшуку як боржник (витяг реєстру боржників надається). Тому цілком логічно вважати, що остання має намір за рахунок стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку погасити свої боргові зобов`язання, а не піклуватися про їх дитину.

Так у позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що він тривалий час не виконує свого обов`язку батька по утриманню дитини. Однак ніяких фактичних даних та доказів на підтвердження цього факту до суду не надає, що свідчить про відсутність обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, та підстави для стягнення з нього аліментів саме в судовому порядку. Під час розірвання шлюбу між ним та позивачкою була досягнута усна домовленість про його участь в утриманні сина до досягнення повноліття, як в грошовій так і в натуральній формі, що робилося ним весь цей час.

Вимоги позивача про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку у 4,5 рази перевищує встановлений державою прожитковий мінімум для працездатних осіб та у 5,3 рази перебільшує суму від розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. А це в свою чергу, не узгоджується із вимогами позовної заяви та їх обґрунтуванням.

Представником позивача до позовної заяви не було надано в якості доказів ані довідки про стан здоров`я малолітнього сина, ані доказів на підтвердження його незадовільного матеріального становища, ані довідки з податкової та/або місцевого центру зайнятості про працевлаштування або не працевлаштування самої позивачки; довідки про його доходи як платника аліментів; наявність або відсутність у нього непрацездатних батьків, або інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні прийнято відзив та відкладено розгляд справи на 22.09.2026.

Згідно довідки про доставку електронного документу, представник позивача отримала відзив 09.09.2026.

Відповідь на відзив не надходило.

В судове засідання позивач та ії представник не зявились. В матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_4 про розгляд справи за відсутністю сторони позивача.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов. Просив ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Усно заявив клопотання про залучення до участі у справі батьків відповідача, оскільки як відповідач та його батьки є боржниками зі сплати за комунальні послуги,та які здійснює відповідач, оскільки батьки є непрацездатними та не мають можливості викнувати зобовязання.

Ухвалою суду від 22.09.2026, без складання окремого процесуального документа, відпомлено в задоволенні клопотання.

Також представником відповідача, подано клопотання останього про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від. 22.09.2026 відмовлено в задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 17 лютого 2024 року Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №158, який рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 березня 2026 року (справа № 953/12983/25) – розірвано, що не заперечується відповідачем.

У сторін народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №3121 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 30 жовтня 2020 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків). Згідно інформації про ВПО мати разом з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин 1-2 статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Частиною першою ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд виходить з принципу захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їхньої життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувались обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дітей та отримання ними надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

Як встановлено, відповідач проходить військову службу в лавах Збройних Сил України, отримує грошове забезпечення та з його доводів постійно переводив на картковий рахунок позивачці 50-60 000 грн., що вказує на його можливість утримувати дитину.

При цьому добровільна сплата аліментів відповідачем не позбавляє права другого з батьків звернутися до суду з позовом для вирішення спору щодо сплати аліментів.

Як зазначено стороною позивача, батько періодично сплачував аліменти, розмір яких визначав на власний розсуд.

Стороною позивача не надано доказів систематичної сплати аліментів на користь позивача у відповідному розмірі. Клопотань про витребування доказів не заявлялось.

В силу ст. 188 СК України, батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Заперечуючи проти позову в повному обсязі, стороною відповідача не наведено обставин звільнення від його обов`язку утримувати дитину, зокрема щодо посилань на доходи дитини. Клопотань про витребування доказів також не заявлялось.

Також суд відхиляє доводи сторони відповідача, що позивач має заборгованість зі сплати аліментів на інших своїх дітей, стосовно яких вона позбавлена батьківських прав, та саме за рахунок аліментів має намір погасити свої боргові зобов`язання, а не піклуватися про їх дитину.

Статтею 186 СК України визначено, що контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Отже відповідач має звертатися з відповідною заявою згідно з Порядоком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 15 листопада 2018 року № 1713.

Щодо доводів сторони відповідача про не надання доказів позивачем довідки про доходи відповідача як платника аліментів; наявність або відсутність у нього непрацездатних батьків, або інші обставини, що мають істотне значення, то в цій частині покладається саме на відповідача.

Оскільки утримання дитини є обов`язком обох батьків, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, розмір заробітної плати відповідача на місяць, відсутність інших утриманців та стягнень за іншими виконавчими листами, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах – учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн., який сплачений позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 128, 131, 133, 141, ч.4 ст. 223, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою в статусі ВПО: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . зареєстрований за адресою в статусі ВПО: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 25.09.2026.

Суддя С.О. Рубіжний