Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №619/2481/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2481/26

провадження № 2/619/1653/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2026 року м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу 619/2481/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Молчанова Юлія Юріївна,

відповідач: Солоницівська селищна рада,

треті особи: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

вимоги позивача: про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Стислий виклад позиції позивача.

Адвокат Молчанова Юлія Юріївна, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Солоницівської селищної ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті своєї бабусі ОСОБА_4 як спадкоємець п`ятої черги. Родичі ближчого ступеня споріднення, які прийняли спадщину, та усувають позивача від права спадкування після смерті бабусі, відсутні. Спадкове майно складається з житлового будинку із надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Одна друга частина відповідного житлового будинку належала померлій на підставі договору купівлі- продажу житлового будинку від 13 квітня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Т.А. Арнаутовою, реєстровий № 1026, інша частина даного будинку була успадкована ОСОБА_4 після смерті чоловіка – ОСОБА_5 . ОСОБА_4 спадщину після смерті свого чоловіка прийняла, оскільки проживала разом із ним на час відкриття спадщини, але не встигла оформити належним чином.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, за життя ОСОБА_4 не залишила чинного заповіту, тому спадкування після її смерті відбувається за законом.

Постановою від 14 вересня 2023 року ПН ХМНО Поліщук О.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку у зв`язку із ненаданням документів, що підтверджують факт проживання разом із померлою ОСОБА_4 на час її смерті за однією адресою.

З матеріалів спадкової справи станом на 14.09.2023 року єдиним, хто звернувся за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_4 , є позивач у справі, ОСОБА_1 .

З метою встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем – бабусею ОСОБА_4 задля реалізації права на оформлення спадкового майна, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі. Судом ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14 травня 2026 року о 12 год 30 хв у приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі одночасно з цим судом вирішено питання про витребування доказів.

04 травня 2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Поліщук Олени Валентинівни надійшла витребувана копія спадкової справи, що була відкрита після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13 травня 2206 року представник позивача подала клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 травня 2026 року було витребувано докази.

25 травня 2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Поліщук Олени Валентинівни надійшла витребувана копія спадкової справи, що була відкрита після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 червня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Молчанова Ю.Ю. з`явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Солоницівської селищної ради не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача, при прийнятті рішення, покладався на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, підтримала позовні вимоги позивача.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, підтримав позовні вимоги позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 23 грудня 1972 року між ОСОБА_5 , 1942 року народження, та ОСОБА_6 , 1952 року народження, було укладено шлюб. Після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище ОСОБА_7 .

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 13 квітня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Т.А. Арнаутовою, реєстровий № 1026, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали у рівних частках кожному (по одній другій) житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 травня 2006 року, виданого КП «Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації», право власності на даний житловий будинок зареєстровано на праві спільної часткової власності (по одній другій частці за кожним) за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.

Згідно заповіту від 10 лютого 2017 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області за реєстровим № 4, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одну другу частину належного йому житлового будинку АДРЕСА_1 , заповів своєму онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За даними Спадкового реєстру станом на день смерті ОСОБА_5 вказаний заповіт є чинним, відомості про його скасування або недійсність у матеріалах справи відсутні.

З матеріалів спадкової справи № 68/2023 вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на час відкриття спадщини був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 була заведена спадкова справа № 68/2023.

Дружина спадкодавця, ОСОБА_4 , яка мала право на обов`язкову частку у спадщині згідно зі ст. 1241 Цивільного кодексу України, та була спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка, від прийняття спадщини не відмовлялася, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була зареєстрована разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Більше із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини у межах встановленого законом строку до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Солоницівською селищною радою, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла.

З матеріалів спадкової справи № 69/2023 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка на час відкриття спадщини був зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 була заведена спадкова справа № 69/2023.

За даними Спадкового реєстру станом на день смерті чинні заповіти, складені заповідачем - ОСОБА_4 , відсутні.

Відповідно до витягу № 50 про осіб, місце проживання яких зареєстровано або було зареєстровано в період з 27.02.2020 року по 26.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_4 (знята з реєстрації 03.12.2022 року) та ОСОБА_8 .

Згідно інформації, наданої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В., єдиним, хто звернувся за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_4 , є позивач у справі, ОСОБА_1 .

Більше із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини у межах встановленого законом строку до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої 14 вересня 2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку із ненаданням документів, що підтверджують факт проживання разом із померлою на час її смерті за однією адресою.

Згідно заяви ОСОБА_2 , підпис на якій посвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопською І.С. 04 квітня 2023 року, ОСОБА_2 як спадкоємець за законом відмовляється від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Згідно заяви ОСОБА_3 , підпис на якій посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І.Е. 11 травня 2023 року, ОСОБА_3 як спадкоємець за законом відмовляється від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь онука спадкодавця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно заяви ОСОБА_8 , підпис на якій посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В. 03 травня 2023 року, ОСОБА_8 відмовляється від спадщини після смерті ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

З наданого позивачем акту від 13 лютого 2020 року, складеного депутатом Полівської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно доглядає за онкохворим дідусем ОСОБА_5 , 1942 року народження.

З наданого позивачем акту від 13 вересня 2023 року, складеного старостою Полівського старостинського округу Солоницівської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_1 з 2018 року проживав та здійснював догляд над бабусею – ОСОБА_4 по день її смерті , тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 02.04.2025 року, виданої Солоницівською селищною радою, ОСОБА_1 фактично без реєстрації проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2018 року по грудень 2024 року.

Позивачем надано суду також фотографії, квитанції про сплату ОСОБА_1 комунальних послуг, податку на землю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до декларації від 12.01.2019 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, фактична адреса проживання або перебування ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_1 .

Позивачем також надана медична документація (медична картка та виписка із медичної карти стаціонарного хворого, дата виписки 10.06.2019 року) на ім`я ОСОБА_1 із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 .

Також, матеріали справи містять копії постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 у різні проміжки часу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання : АДРЕСА_3 , повідомив суду, що він сусід, кум родини позивача. Знайомі з 2016 року . Познайомилися на роботі, працювали на підприємстві в Вільшанах «Сталекс». Позивач жив з бабусею та дідусем, потім одружився, народили дитину і жили всі разом. Свідок з народження проживав на сусідній вулиці. Позивач з бабусею та дідусем жили як одна сім`я, мали сумісний бюджет, витрати. Бабуся хворіла, були проблеми з ногами. Позивач займався похованням бабусі. Наразі в будинку мешкає позивач з дружиною, сином та її батьками , оскільки вони є ВПО з ОСОБА_10 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , повідомила суду, що вона працює медичною сестрою в «Сімейна Вільшанська амбулаторія» також є сусідкою позивача. Позивача знає з підліткового віку він жив з бабусею та дідусем . Позивач доглядав бабусю та дідуся. Під час війни тільки вивіз родину до Кривого Рогу і повернувся, оскільки бабуся зламала ногу і потребувала догляду. Похованням бабусі займався позивач. Зараз в будинку живуть жінка позивача з дитиною та її батьки вони переселенці з Вовчанська. Позивач зараз несе службу .

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Положеннями ст. ст. 15, 16 ЦК, статтею 3 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини другої статті 16 ЦК, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем – ОСОБА_4 – на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Метою встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем зазначає необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, позивач просить встановити факт, що породжує юридичні наслідки.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-131 від 16.05.2013 р., роз`яснено, що у випадку фактичного прийняття спадщини, спадкоємець звертається до суду з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 28.04.2021 р. у цивільній справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року в справі № 175/4514/20 вказано, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 фактично проживав у житловому будинку АДРЕСА_1 , незважаючи на те, що був зареєстрований за іншою адресою.

Суд вважає, що відсутність документів, які б підтверджували факт проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини позбавляє права на отримання спадщини, чим порушуються спадкові права позивача, які підлягають поновленню.

Згідно з ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не заявляв вимоги про стягнення судового збору з відповідача, в зв`язку з чим, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат суд не вирішує.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем – ОСОБА_4 – на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 ,

відповідач: Солоницівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04398821, 62370, Харківська обл., Харківський р-н, с. Солоницівка, вул. Визволителів, буд. 6,

третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2

третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Н. В. Коваленко