Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №398/5485/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №398/5485/26

Суддя: Шинкаренко І. П.

Справа №: 398/5485/26

провадження №: 2/398/4741/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" вересня 2026 р. м. Олександрія

м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Воронцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Семенова Олена Вікторівна, до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ

Адвокат Семенова О.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить припинити стягнення аліментів за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 398/289/23, провадження № 2/398/1155/23 від 13.03.2023 та відкликати виконавчий лист. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що син ОСОБА_3 з 01 січня 2026 року фактично проживає разом із позивачем, добровільно відповідач не бажає відмовитися від аліментів, які отримує від ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, від адвоката Семенової О.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, на позовних вимогах наполягають, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, до суду не з`явилася та про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала, будь-які заяви чи клопотання у матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 висловив позицію, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено здійснювати заочний розгляд цієї справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Олександрійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 20.05.2017.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.03.2023 у справі № 398/289/23 (провадження № 2/398/1155/23) стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 25 січня 2023 року, і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, тобтодо ІНФОРМАЦІЯ_5 , на виконання якого 14.03.2023 судом видано виконавчий лист № 398/289/23.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, виданим Олександрійським відділом державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на 01.08.2026 заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відсутня.

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої ОСББ «Наш дім» 13.06.2026 ОСОБА_3 проживає без реєстрації з 01.01.2026 разом з ОСОБА_1 та іншими членами сім`ї (дружина та донька позивача) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою, виданою Гуманітарним ліцеєм Олександрійської міської ради Кіровоградської області за № 120 від 25.05.2026, ОСОБА_3 навчається у вказаному навчальному закладі в 3-Б класі 2025/2026 навчальний рік.

Відповідач ОСОБА_2 з 17.10.2019 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 3200415 від 19.08.2026).

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц зазначив, що відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

При вирішенні даного спору суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 596/826/21-ц враховуючи правову природу аліментів, їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на корить того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, суди повинні оцінити при вирішенні цього спору наявність підстав для стягнення аліментів на користь позивача, з яким, за встановленими обставинами справи, проживає дитина.

Існування судового рішення про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача повинно оцінюватись з урахуванням обставин, які змінились після його постановлення, існування такого рішення не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні аліментів на користь того з батьків, з ким на час вирішення нового спору проживає дитина, оскільки керівним принципом у цьому випадку є дотримання найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44 ЦПК України).

Відповідач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, до суду не з`явилася, відзив на позовну заяву не подала, заперечень щодо заявлених позовних вимог не висловила, у зв`язку з чим суд здійснив розгляд справи за наявними матеріалами.

Так, судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 з 01.01.2026 проживає з батьком ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні, про що свідчать дослідженні письмові докази, відтак після набрання рішенням суду законної сили, яким з позивача стягувалися періодичні платежі у виді аліментів на користь відповідача на утримання малолітнього сина, встановлено обставини, що впливають на їх припинення.

Чинним законодавством не передбачено можливість внесення змін до виконавчого листа про стягнення аліментів чи його скасування. За таких обставин суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача, шляхом припинення примусового стягнення з нього на користь відповідача аліментів на утримання сина, які стягуються на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.03.2023 у справі № 398/289/23 у зв`язку з чим позовні вимоги в частині припинення стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про відкликання виконавчого листа суд зазначає, що рішення суду про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , яке набрало законної сили, є підставою для закінчення виконавчого провадження з підстав, визначених ч. 1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому не потребує окремого розпорядження суду щодо відкликання виконавчого документу.

Вирішуючи питання про момент припинення стягнення аліментів, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року стягнення та виплата аліментів в новому розмірі, а так само припинення їх стягнення, здійснюється виключно з дня набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи позицію представника позивача, висловлену у заяві від 24.09.2026, суд вважає за можливе судові витрати у справі залишити по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 179, 180,181,182, СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які стягуються відповідно до виконавчого листа, виданого 14.03.2023 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області на підставі рішення суду від 13.03.2023 у справі № 398/289/23, провадження № 2/398/1155/23 з моменту набрання рішенням законної сили.

В іншій частині вимог відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.П. Шинкаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua