Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №348/1385/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1385/26

Провадження № 1-кп/348/258/26

25 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12026091200000097, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.03.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки: АДРЕСА_2 , громадянки України, неодруженої, з середньо-технічною освітою, не працюючої, на утриманні нікого не має, депутатом не обиралася, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України),

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_5 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, нею вчинено за таких обставин.

На початку лютого 2026 року ОСОБА_5 працевлаштувалась на випробувальний термін продавцем до магазину роздрібної торгівлі одягом «Берізка», що в АДРЕСА_3 , та в якому здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_7

07.02.2026 близько 18 год. у ОСОБА_5 , в якої на той час з`явились фінансові труднощі, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, в період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 на 90 діб, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину «Берізка», скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала із каси магазину грошові кошти в сумі 9 483 грн.

Зранку наступного дня ОСОБА_5 покинула приміщення магазину «Берізка», а викраденими коштами розпорядилась на власний розсуд, спричинивши фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 майнову шкоди на загальну суму 9 483 грн.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю та безумовно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення і підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення. У скоєному розкаялася, обіцяла, що більше таке не повториться, вказала, що вибачилася перед потерпілої за свої дії. Пояснила, що вона у вересні 2025 року приїхала до м. Надвірна, оселилася тут та після Нового Року десь після двадцятого січня 2026 року знайшла роботу у магазині «Берізка», що в м. Надвірна. 07.02.2026 у суботу вона працювала, десь о 16 год приїхала додому, де проживала, та виявила, що замки у цьому помешканні змінені. Вона намагалася вирішити цю ситуацію в поліції, однак їй нічим не допомогли. Тоді в цей день ввечері десь близько 18 год. вона повернулася в магазин «Берізка», що в м. Надвірна на Майдані Шевченка, 38, Надвірнянського району Івано-Франківської області, та взяла з шафи, де зберігалася виручка магазину, кошти в сумі 9 483 грн без дозволу власниці магазину, яка в той час була за кордоном. Тоді вона ночувала в магазині і десь о 10 год наступного ранку вона забрала речі із орендованої квартири, бо віддала кошти орендодавцю. Потім у вівторок, коли вона вже поверталася у м. Дніпро, вона зв`язалася з власницею магазину. Кошти в повному обсязі вона повернула у квітні 2026 року, а також відправила власниці магазину ключі від такого. На час вчинення таких дій вона усвідомлювала, що в Україні діяв воєнний стан. Свої дії пояснила тим, що вона не знала що їй робити, як правильно вчинити, оскільки була сама в місті.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутність, в якій також вказала, що заподіяні їй збитки відшкодовано, претензій матеріального характеру до ОСОБА_5 вона не має, просила суворо її не карати.

Враховуючи, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд роз`яснив учасникам справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстав вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і її дії вірно кваліфіковано за вказаною нормою КК України.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого шкоди і такі обставини характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи обвинуваченої та вчиненого нею діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.

Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_5 проявилося щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує думку учасників судового провадження, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання. Вчинене обвинуваченою ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що обвинувачена раніше не вчиняла кримінальних правопорушень, під спостереженням лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю попереднього проживання характеризується позитивно, неодружена, з середньо-технічною освітою, на утриманні нікого не має, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала, негативно ставиться до вчиненого.

Отже, обвинуваченій слід призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

При цьому, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та особу винної, яка щиро розкаялася у вчиненому, зробила для себе правильні висновки та запевнила суд, що подібного більше не вчинятиме, відсутність у ОСОБА_5 судимостей, відшкодування шкоди, її вік, виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття призначеного їй покарання, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 75, 76 КК України.

Перелічені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, що також підтверджується її поведінкою після вчинення злочину, її критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, що свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засуджену особу, привчає її до додержання законів, нагадує їй, що вона не виправдана, а проходить випробування, від результату якого залежить її подальша доля звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в цьому випадку судом іспитового строку 1 (один) рік є виправданим з врахуванням особи обвинуваченої і достатнім для того щоб вона довела своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Станом на час ухвалення вироку забіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за виконанням обов`язків здійснювати уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи ОСОБА_5 .

Речовий доказ відеозапис з камер відеонагляду магазину «Берізка» D01_20260208041017, який записаний на оптичний носій інформації, зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачена має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1