Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №344/16392/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16392/26

Провадження № 3/344/3679/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП залишив місце події.

Вказане адміністративне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 07.08.2026 року о 14 годині 10 хвилин по вулиці Галицька, 47 у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом марки «Богдан А-09201», державний номерний знак НОМЕР_2 будучи причетним до ДТП залишив місце події.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач Я.С. у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 не може бути присутній у судовому засіданні у зв`язку із зайнятістю, а тому просила суд провести розгляд даної адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні захисник висловила свої заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення та просила суд провадження у даній справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Вислухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Я.С., суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу серії ЕПР1 № 741936 від 10.08.2026 року про ознайомлення з місцем розгляду справи, повідомлення шляхом направлення смс-повідомлень на зазначений у протоколі номер телефону, у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з`явився.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах та пояснень свідків.Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом неодноразово і було зроблено.

За вказаних обставин, суд враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах, заперечень захисника та показах свідка.

Свідок ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідома неправдивих пояснень, у судовому засіданні дав пояснення, які підтверджують обставини та відповідають опису подій зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказав, що був учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.08.2026 року о 14 годині 10 хвилин по вулиці Галицька, 47 у місті Івано-Франківськ за участі транспортних засобів марки «Богдан А-09201», державний номерний знак НОМЕР_2 та «Mazda СХ-7», державний номерний знак НОМЕР_3 . Безпосередньо на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився всередині власного автомобіля, після зіткнення вийшов із такого та спілкувався із водієм автобуса, попросив останнього викликати працівників поліції на місце події, з метою оформлення ДТП, однак, водій автобуса «Богдан А-09201», державний номерний знак НОМЕР_2 на таке прохання не відреагував та продовжив рух за маршрутом. Після чого свідок ОСОБА_3 здійснив виклик на лінію «102» і повідомив працівників поліції про факт дорожньо-транспортної пригоди та залишення іншим учасником ДТП місця події.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ст.122-4 КУпАП, передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.

Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.

Так, в протоколах, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ст. 122-4 КУпАП за якою складено протокол.

Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена:

- даними, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741936 від 10.08.2026 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пункту 2.10а ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП;

- копією схеми місця ДТП із зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП, розташуванням транспортного засобу після ДТП та на якій відображено місце вчинення ДТП, якою підтверджено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення;

- наданими у судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_3 , у яких останній повідомив, що у час та місці, що зазначені у протоколі він керував транспортним засобом марки «Mazda СХ-7», державний номерний знак НОМЕР_3 у бік перехрестя вулиць Галицька-Військових Ветеранів та зупинився поруч із зупинкою для громадського транспорту. Зазначив, що водій автобуса під час виїзду із зупинки для громадського транспорту пошкодив бокову праву частину автомобіля під його керуванням. Додатково вказав, що на момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mazda СХ-7», державний номерний знак НОМЕР_3 стояв на місці. Після ДТП він поставив власний транспортний засіб на аварійки і звернувся до водія автобуса з проханням викликати працівників поліції на місце події, з метою оформлення ДТП, однак, водій автобуса «Богдан А-09201», державний номерний знак НОМЕР_2 на таке прохання не відреагував та продовжив рух за маршрутом та які повністю відповідають, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам;

- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі він керував транспортним засобом «Богдан А-09201», державний номерний знак НОМЕР_2 , після виїзду із зупинки громадського транспорту побачив, що транспортний засіб марки «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_3 розташований дуже близько до кузова автобуса під його керуванням. Після чого він зупинився та оскільки не побачив значних пошкоджень і у зв`язку із складною ситуацією на дорозі продовжив свій рух по маршруту, якими підтверджуються обставини, що викладені у протоколі;

За результатом дослідження в ході судового розгляду доказів, у тому числі наявних у матеріалах справи письмових пояснень самого ОСОБА_1 встановлено, що після зупинки автомобіля під керуванням останнього він, поглянувши на пошкодження у зв`язку із складною ситуацією на дорозі продовжив свій рух по маршруту. А також з наданих у судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_3 – іншого учасника даної дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що після зіткнення транспортних засобів він поставив власний автомобіль на аварійки і звернувся до ОСОБА_1 з проханням викликати працівників поліції на місце події, з метою оформлення ДТП, однак, останній на таке прохання не відреагував та продовжив рух за маршрутом.

Суд звертає увагу сторони захисту, що надання пояснень по суті правопорушення є виключним правом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і воно не може бути делеговано навіть захиснику. Поряд з цим, ОСОБА_1 в судове засідання для надання безпосередніх пояснень під час судового розгляду не з`явився.

Окрім того, жодних неправомірних дій працівників поліції матеріали справи не містять, у тому числі такі не відображено на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Протилежного захисником у судовому засіданні не доведено. Більше того, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення з метою забезпечення виконання вимог ст.1 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією 122-4 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст. 122-4, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В.Тринчук