Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №344/5874/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5874/26

Провадження № 2/344/4479/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

23 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Косєй Катерина Віталіївна, звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

В обґрунтуання позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 10.08.2013 по 25.02.2015 рік перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2015 року, справа № 348/387/25-ц. Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі виконавчого листа по справі № 348/2232/19, виданого 19.07.2019 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області, збільшено розмір аліментів стягуваних із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити їх розмірі по 2000 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. 21.01.2021 року, державним виконавцем Івано-Франківського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Саміляк Оксаною Миколаївною було відкрите виконавче провадження за № АСВП: 64224446.

Зазначено, що боржник судове рішення у добровільному порядку не виконує, згідно відповіді Івано-Франківського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) станом на 04.03.2026 року заборгованість по сплаті аліментів складає 160258,06 грн (сто шістдесят тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень 06 коп.), що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, зробленим державним виконавцем вказаного відділу. Державний виконавець вжив усіх заходів для стягнення заборгованості по аліментам з відповідача, зокрема винесено постанову про обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про обмеження права полювання, про обмеження права використання вогнепальної зброї, арешт рахунків боржника, накладення штрафу, проте результатів немає.

Згідно проведеного розрахунку за період з липня 2019 року по березень 2026 року, розмір пені складає 1953860,00 грн (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 коп.) Поряд із цим, ч. 1 ст. 196 СК України встановлене обмеження щодо стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості. Заборгованість за вказаний період з липня 2019 року по березень 2026 року, станом на 04.03.2026 рік складає 160258,06 грн (сто шістдесят тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень 06 коп.).

На підставі вище викладеного, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню у розмірі 160 258,06 грн (сто шістдесят тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень 06 коп.), що відповідає сумі наведеній в розрахунку заборгованості наданому ДВС.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, її представник – адвокат Косєй Катерина Віталіївна подала заяву, у якій просить розгляд справи здійснювати без участі сторонни позивача, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомлено. З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

На виконанні Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) перебуває виконавчий лист по справі № 348/2232/19, виданий 19.07.2019 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області про збільшення розміру аліментів стягуваних із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити їх розмірі по 2000 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

21.01.2021 року, державним виконавцем Івано-Франківського відділу ДВС Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Івано-Франківськ) Саміляк Оксаною Миколаївною, було відкрите виконавче провадження за № ВП: 64224446 (а.с. 10).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Назарія Гановського, станом на 04.03.2026 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів складає 160 258,06 грн (а.с. 9, зворот).

Положеннями статті 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин першої, другої статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За правовою природою, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Оскільки відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, зазначене свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею.

У даному контексті суд звертає увагу, що ст. 196 СК України не ставить в залежність виникнення у стягувача права на стягнення пені по сплаті аліментів від складання державним виконавцем довідки-розрахунку. Зобов`язання по сплаті аліментів виникає на підставі рішення суду та випливає із встановленого Законом обов`язку батьків утримувати дитину.

Відтак, суд приходить до висновку про доведеність того факту, що заборгованість з аліментів виникла з вини відповідача, у зв`язку з чим позивачка набула право на стягнення неустойки (пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 Цивільного кодексу України та статті 196 Сімейного кодексу України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) викладені такі правові висновки про порядок нарахування пені за прострочення аліментів:

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

За розрахунком позивача, за період з липня 2019 року по березень 2026 року розмір пені складає 1953860,00 грн (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят три тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 коп.).

Разом з тим, як встановлено вище, згідно п. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі не більше 100 відсотків заборгованості.

Станом на 04.03.2026 року заборгованість по сплаті аліментів складає 160 258 грн (сто шістдесят тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 06 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, проведеним державним виконавцем. А відтак, неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів складає суму 160 258,06 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів, враховуючи системний аналіз положень чинного законодавства України, з метою захисту інтересів дітей, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки про стягнення з відповідача її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 160 258,06 грн.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 1331,20 гривень судового збору.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 141, 150, 180, 181, 182, 196 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 206, 258, 259, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів в розмірі 160 258 грн (сто шістдесят тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 гривень 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Антоняк Т.М.