Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №342/1097/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №342/1097/26

Суддя: Федів Л. М.

Справа № 342/1097/26

Провадження № 3/342/180/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М., ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Городенківського районного суду Івано-Франківської області від відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 766843 від 09.09.2026 року вбачається, що 09.09.2026 року 10:30:00 в м. Городенка по вул. Богуна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та пройти в медичний заклад у встановленому законом порядку водій відмовився, повторно протягом року, рішення Городенківського районного суду від 10.08.2026, справа №342/615/26, чим порушив п. 2.5 ПДР України - дії, передбачені цієї статті вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адмінстягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП. Водія відсторонено від керування шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушень правил дорожнього руху.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальнсть за яке передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність осіб, яких протягом року було двічі піддано адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, ця особа протягом року має бути двічі протягом року визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Однак, працівниками поліції до матеріалів даної справи не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував той факт, що ОСОБА_1 протягом року було двічі піддано адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими долучено тільки сканокопію постанови від 10.08.2026, яка не завірена належним чином та відсутні інформація, що вона набрала законної сили.

Також, суд зазначає, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Водночас у матеріалах справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні документи, які б підтверджували належність останньому транспортного засобу.

Зазначені недоліки, не дають можливості суду прийняти рішення у відповідності до вимог ст.245 КУпАП та надати об`єктивну оцінку діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Орган, який розглядає справу не може самостійно виходити за межі протоколу, встановлювати інші, ніж зазначені в протоколі обставини вчинення правопорушення, а, також, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки такі повноваження та збирання доказів покладаються на особу, яка склала протокол.

Суд звертає увагу на приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, відповідно до яких суд, будучи неупередженим і безстороннім, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14).

Враховуючи викладене, вважаю, що вказані недоліки унеможливлюють повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи і прийняття законного рішення у встановлені ст.277 КУпАП строки, у зв`язку із чим матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП слід направити до відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області для доопрацювання.

Звертаю увагу, що належну та допустиму вищезазначену інформацію працівникам поліції слід надати суду в найкоротші терміни, щоб у суду була можливість розглянути дану справу у визначені законодавством строки із дотриманням прав особи, якій поліцейські інкримінують скоєння правопорушення, визначених законодавством, оскільки неналежне виконання працівниками поліції своїх посадових обов`язків призводить до затягування розгляду даної справи

Керуючись ст. 130, 254, 256, 278 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.130 КУпАП повернути до відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Федів Л. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua