Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №192/1822/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Вбивство через необережність

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №192/1822/26

Суддя: Тітова О. О.

Справа № 192/1822/26

Провадження № 1-кп/192/242/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілих - ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 потерпілого – ОСОБА_8 ,

пр. потерпілого - ОСОБА_9 ,

захисника - ОСОБА_10 ,

зак.пр. обвинуваченого –

ОСОБА_11 служби у справах дітей – ОСОБА_12

обвинуваченого - ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026042160000264 від 26.04.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з базовою середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

встановив:

Неповнолітній ОСОБА_13 26 квітня 2026 року приблизно о 20 годині 00 хвилин перебував разом зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в одній кімнаті з неповнолітнім ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 неповнолітній ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішив продемонструвати йому нагородний пістолет «ТТ» калібру 7,62 х 25 Tokarev, серійний номер НОМЕР_1 , який належить рідному брату – ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 та показати навички поводження з пістолетом. Для цього ОСОБА_13 відкрив ключем дерев`яну шухляду в якій лежав пістолет, дістав його не будучи обізнаним про його спорядження та став демонструвати ОСОБА_16 . Так, ОСОБА_13 ігноруючи та грубо порушуючи правила безпеки поводження зі зброєю не пересвідчившись, що пістолет перебуває в стані безпечного положення, взяв пістолет двома руками та направив ствол пістолета в бік неповнолітнього ОСОБА_16 , який стояв напроти на відстані 1,5 метра та тримаючи вказівний палець правої руки на спусковому гачку натиснув його внаслідок чого відбувся постріл в грудну клітину ОСОБА_16 . Неповнолітній ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового проникаючого наскрізного поранення з ушкодженням передньої та задньої поверхонь грудної клітини, міжреберних м`язів, пристінкової плеври, правого шлуночка серця та правого передсердя, яке виникло прижиттєво, в короткий проміжок часу безпосередньо перед настанням смерті, заподіяне з вогнепальної зброї одиночним (компактним) снарядом, що володів високою кінетичною енергією та пробивною дією в склад якого входили з`єднання міді та заліза, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті ОСОБА_16 та стоїть в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину визнав повністю та пояснив, що 26 квітня 2026 року він був в с-щі Солоне у своєї дівчини – ОСОБА_19 , потім вдома за адресою: АДРЕСА_1 зустрівся із другом ОСОБА_14 , який зателефонував ОСОБА_20 та всі вони домовились зустрітись, вони зустрілись біля магазину «Варус» де також зустріли іще одного друга - ОСОБА_15 . В магазині він купив продукти додому та запросив друзів в гості. Приблизно о 19 годині 50 хвилин вони прийшли до його дому за адресою: АДРЕСА_1 де він поклав продукти на кухні, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 залишились в одній кімнаті, а він із ОСОБА_16 пішли в кімнату де був сейф в якому лежав нагородний пістолет брата, а ключ від сейфу були у шухляді. Він бачив куди брат кладе ключ від сейфу в якому був його нагородний пістолет, яким він не дозволяв користуватись. За декілька днів до події ОСОБА_16 запитував у нього про пістолет, а так як він дуже пишався братом та хотів похвалитись перед другом, коли зустрілись та з`явилась можливість вирішив продемонструвати пістолет ОСОБА_21 , оскільки інші друзі вже бачили пістолет. Коли вони були у кімнаті, він дістав з шухляди ключ, відчинив сейф, дістав пістолет, витягнув пістолет з кобури, не перевіряв чи споряджений він, чи в безпечному положенні. Він взяв пістолет двома руками, а ОСОБА_22 в цей час стояв напроти приблизно на відстані 1,5 метри, демонструючи пістолет він наклав свій палець на спусковий гачок та стався постріл, він злякався, закричав, побачив поранення в грудях ОСОБА_23 , задрав його футболку, підбігли ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з іншої кімнати, він приніс якусь ганчірку, закрив рану ОСОБА_24 , ОСОБА_14 зателефонував до швидкої, потім тримав голову ОСОБА_24 , вони намагались привести до тями ОСОБА_24 , робили йому непрямий масаж серця, але ОСОБА_22 ніяк не реагував. Приблизно через 15 хвилин приїхала поліція, а ще через 4 хвилини приїхала швидка та сказала, що ОСОБА_22 не вижив. Він дуже шкодує про вчинене.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 26.04.2026 вона перебувала на роботі, о 23 год. 45 хвил. їй зателефонували та повідомили, що її сина вбили, вона одразу приїхала, але сина їй не віддали, побачила сина вона лише на похованні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що вночі 27.04.2026 року йому зателефонувала колишня дружина та повідомила, що їх сина вбили, сказала, що її не впускають до сина, вранці він приїхав із м.Запоріжжя, а 28.04.2026 було поховання.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілих, дослідивши дані про особу неповнолітнього обвинуваченого, вислухавши представника служби у справах дітей. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України – вбивство, вчинене через необережність.

ОСОБА_13 на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, зареєстрований та проживає за місцем реєстрації де характеризується з позитивної сторони, навчався в Дніпровському ліцеї №111 м.Дніпро на екстернатній формі здобуття освіти, зарекомендував себе як старанний та відповідальний учень, який демонструє високий рівень самоорганізації, має достатній та високий рівень знань з навчальних предметів, мати бере активну участь у вихованні сина, підтримує зв`язок із закладом освіти. ОСОБА_13 перебуває на обліку як призовник у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, ОСОБА_25 є учнем гімназії Т.Шевченка м.Пряшів в Словаччині до навчання ставиться відповідально є дисциплінованим учнем. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Згідно з консультативними висновком психолога від 29.05.2026 емоційний стан ОСОБА_13 на момент консультації стабільний пригнічений, рекомендована консультація психіатра; за консультативним висновком психіатра від 29.05.2026 ОСОБА_13 встановлений діагноз – порушення адаптації. 11.06.2026 ОСОБА_13 надано психологічну консультацію через високий рівень прояву симптомів ПТРС. Згідно з актом обстеження умов проживання ОСОБА_13 умови проживання задовільні, у Матвєя є окрема кімната з ліжком, робочою зоною, комодом для зберігання речей та поличкою для книг, одягом, взуттям та засобами гігієни забезпечений. Проживає з матір`ю, братом та дружиною брата, стосунки добрі. На обліку у службі як такий, що перебуває у складних життєвих обставинах не перебуває.

Згідно досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13 , складеної представником сектору провідним інспектором Дніпровського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області 06.08.2026 ОСОБА_13 проживає разом з матір`ю – законним представником, братом та дружиною брата. Умови його проживання задовільні. У червні 2026 року закінчив 11 класів Дніпровського ліцею №111 ДМР, має намір навчатись в коледжі Патона та отримати професію зварювальника під час навчання в ліцеї на екстернатній формі здобуття освіти, зарекомендував себе як старанний та відповідальний учень, демонстрував високий рівень самоорганізації, має достатній та високий рівень знань з навчальних предметів. Підробляє на шиномонтажу, який належить старшому брату. Має добрі стосунки в сім`ї. Відповідно до психологічної характеристики за типом темпераменту сангвінік, йому притаманне прагнення до частої зміни вражень, легко і швидко відгукується на події, що відбуваються, життєрадісний, товариський, балакучий, емоції швидко виникають і швидко змінюються, має високу самооцінку, не схильний до прояву тривожності та суїцидальної поведінки. Схильний до проявів вербальної агресії, недовірливо ставиться до оточуючих, досить гостро переживає почуття провини та докори сумління. До скоєного має негативне ставлення, розкаюється, провину визнає. За висновком органу пробації його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України та виконання заходів пробаційної програми, пройти навчальний онлайн-курс «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія», прочитати літературний твір ОСОБА_26 «Бути собою. 10 гаджетів для щастя». Згідно з оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення органу пробації з урахуванням соціально-психологічної характеристики неповнолітнього ОСОБА_13 він має низький загальний рівень криміногенних факторів та рівнів ризику.

У судовому засіданні представник служби у справах дітей ОСОБА_27 зазначила, що компрометуючі матеріали стосовно ОСОБА_13 у служби відсутні, на обліку сім`я як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, не перебувала.

Законний представник ОСОБА_13 - його мати ОСОБА_11 пояснила, що її син щиро розкаявся у скоєному, дуже переживає вчинене.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_13 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці, часткове відшкодування шкоди потерпілим.

Обставини, передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_13 відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_13 відповідно до вимог ст.ст. 65, 103 КК України суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, обставини вчинення злочину, його наслідки, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_13 , а також вищенаведені дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, умови його життя та виховання, ставлення до навчання, поведінку під час розгляду справи – усвідомлення своєї відповідальності, психологічну характеристику, суд приходить до висновку, що відповідним характеру та тяжкості злочину буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст. 119 КК України. Одночасно суд вважає, що виправлення ОСОБА_13 можливе без відбування покарання і відповідно до ст. 75, 104 КК України його слід звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього обов`язки передбачені п.п. 1,2 ч.1, п.п. 2,4 ч.3 ст. 76 КК України.

Потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , через представників – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заявлені цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_13 та його законного представника – матері ОСОБА_11 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, представник потерпілої ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_8 просила солідарно стягнути з ОСОБА_13 та його законного представника – ОСОБА_11 на користь потерпілої у відшкодування матеріальної шкоди - 441 665 грн та моральної шкоди 800 000 грн.(т.1а.с. 48-57).

В обґрунтування вимог про відшкодування матеріальної шкоди пр. ОСОБА_6 посилалась на те, що внаслідок вбивства її сина одноосібно вже понесла витрати на поховання сина та неминуче понесе витрати на спорудження надгробного пам`ятника та благоустрій території місця поховання сина, що в загальній сумі становить 441665 грн.

У зв`язку з зі злочинною недбалістю обвинуваченого у поводженні зі зброєю він допустив настання найтяжчих наслідків у вигляді смерті її сина – ОСОБА_16 , який є найдорожчою для неї людиною. Втрата сина є незворотною та непоправною, яка не може мати грошового еквіваленту. Жодна грошова компенсація не здатні повернути матері її дитину чи відносити душевний стан, який існував до трагічних подій. Смерть сина повністю змінила уклад її життя, вона втратила не лише підтримку та турботу сина, а й можливість бачити його, спілкуватись, спостерігати за його життям, розділяючи сімейні події. Після смерті сина вона пережила надзвичайне емоційне потрясіння, яке триває і досі та не обмежуються моментом смерті сина чи його похованням. Вона відчуває глибокий душевний біль, пригніченість, тривогу, роздратованість та втрату душевного спокою, усвідомлення обставин загибелі дитини щоразу спричиняє нові моральні страждання з якими вона не може змиритись. Її біль є постійний, безперервний та фактично довічний, оскільки кожен день її життя, як матері супроводжується усвідомленням непоправної втрати власної дитини та щоденним найтяжчим випробуванням викликаним смертю сина. Виходячи з характеру кримінального правопорушення, глибини і тривалості моральних страждань, незворотності наслідків втрати єдиної дитини просила стягнути у відшкодування моральної шкоди 800 000 грн.

Представник потерпілого ОСОБА_7 – ОСОБА_9 просив стягнути з ОСОБА_13 в інтересах якого діє законний представник – ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 1000 000 грн, у разі недостатності коштів і майна у ОСОБА_13 для відшкодування шкоди стягнути з ОСОБА_11 невідшкодовану частину моральної шкоди завданої діями ОСОБА_13 . Також просив стягнути з ОСОБА_11 всі документально підтверджені судові витрати за надання правничої допомоги (т.1а.с. 114-119).

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди пр. ОСОБА_7 посилався на те, що вчинення неправомірних дій вже є підтвердженням завдання моральної шкоди, яка полягає у не відновлюваних втратах – смерті неповнолітнього сина, що є найболіснішим та найглибшим душевним стражданням та потрясінням від якого відновитись або оговтатись майже неможливо. В його душі завжди залишаться шрами від цієї втрати, неможливо порахувати або розрахувати суми, які б компенсували ці душевні страждання. Він втратив сина, якому було лише 16 років та який мав попереду все життя, ОСОБА_22 був першою дитиною. Він турбувався про сина, проводив з ним час, забирав до себе, допомагав синові матеріально, користувався у нього авторитетом. У зв`язку із втратою сина погіршився його психологічний стан, він відчуває душевне спустошення, байдужість до всього, що раніше мало сенс, що свідчить про тяжкість вимушених змін у його особистих та суспільних відносинах та оцінює розмір моральної шкоди в 1000 000 грн.

Захисником неповнолітнього ОСОБА_13 – адвокатом ОСОБА_28 подано відзиви на позовні заяви потерпілих.

Згідно з відзивами ОСОБА_13 визнається завдання потерпілим шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, однак просив зменшити розмір стягнення за вимогами про відшкодування моральної шкоди. Посилався на те, що його батько, який не залучений потерпілими до участі у справі на рівні з матір`ю – законним представником у кримінальному провадженні несе відповідальність за завдану ним шкоду, враховуючи відсутність у нього коштів та майна для її відшкодування та перебування на утриманні обох батьків.

За вимогами ОСОБА_7 ОСОБА_13 визнав позов в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 300 000 грн, а за вимогами ОСОБА_6 визнав позов в частині відшкодування матеріальної шкоди повністю в сумі 441 665 грн та в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 500 000 грн.

Під час судового розгляду законним представником неповнолітнього ОСОБА_13 – матір`ю ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_6 було відшкодовано 441 665 грн матеріальної шкоди та 500 000 грн моральної шкоди, а потерпілому ОСОБА_7 – 300 000 грн у відшкодування моральної шкоди, тобто в розмірі визнаних ОСОБА_13 вимог про що надано нотаріально засвідчені заяви потерпілих ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 потерпілої ОСОБА_29 – ОСОБА_8 подала суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог та відмову від частини позовних вимог в якій відмовилась від вимог про відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку з її відшкодуванням та у зв`язку із частковим відшкодуванням моральної шкоди зменшила розмір вимог про відшкодування моральної шкоди до 300 000 грн.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила повне відшкодування матеріальної шкоди та часткове відшкодування моральної шкоди – 500 000 грн та підтримала заяву представника про відмову від частини вимог та зменшення заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_7 та представник – ОСОБА_9 в судовому засіданні також підтвердили часткове відшкодування законним представником неповнолітнього обвинуваченого моральної шкоди на суму 300 000 грн.

Вирішуючи відповідно до ст. 128 КПК України цивільні позови потерпілих, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Вимоги про відшкодування матеріальної шкоди були заявлені ОСОБА_29 представником якої суду подано заяву про відмову від цієї частини вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, що також передбачено ч.1 ст. 206 ЦПК України згідно з якою така відмова може бути викладена в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи, що відмова від частини позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 441 665 грн є правом позивача, підстав для не прийняття відмови від цієї частини позовних вимог ОСОБА_6 судом не встановлено, суд приймає відмову позивача від цієї частини позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог і прийняття відмови від цих вимог судом, суд вважає необхідним закрити провадження в цій частині вимог ОСОБА_29 .

Щодо вимог сторін про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Обов`язок батьків відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає встановленим, що батькам померлого ОСОБА_16 – потерпілим та цивільним позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяна моральна шкода, оскільки вони зазнали сильного нервового стресу, тяжких душевних страждань внаслідок вбивства через необережність сина, понесли непоправну втрату. Недотримання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_13 правил безпеки поводження зі зброєю призвели до найстрашнішого для батьків неповнолітнього ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – смерті сина, чим безумовно та невідворотно порушений уклад життя потерпілих (батьків), які змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Смерть сина є найвищою немайновою втратою для потерпілих, яка не підлягає відновленню.

Суд погоджується з доводами позивачів, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю батьків, які втратили свою дитину, однак компенсація повинна хоча б наближено відновлювати їх стан, що ймовірно можливе лише шляхом присудження справедливого розміру грошового еквіваленту такої моральної шкоди.

Суд приймає до уваги розмір заданої потерпілим моральної шкоди та її тривалість, глибину душевних страждань батьків-потерпілих, характер правопорушення, яке є необережним, вину неповнолітнього ОСОБА_13 у спричиненні моральної шкоди, керуючись принципами розумності, справедливості та співмірності, рівності прав батьків незважаючи на окреме проживання потерпілого ОСОБА_7 з сином, суд вважає, що потерпілим має бути відшкодовано однаковий розмір моральної шкоди.

Суд вважає, що розумним та справедливим, таким, що не призведе до безпідставного збагачення потерпілих, таким, що відповідає характеру та глибині моральних страждань позивачів ОСОБА_29 та ОСОБА_7 розмір компенсації моральної шкоди, завданої смертю їх сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у 700 000 (сімсот тисяч) грн кожному.

Враховуючи, що законним представником неповнолітнього ОСОБА_13 – матір`ю ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_6 було відшкодовано 500 000 грн моральної шкоди та потерпілою у зв`язку з цим зменшено розмір вимог про відшкодування моральної шкоди до 300 000 грн, вимоги потерпілої ОСОБА_29 підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 1179 ЦК України ОСОБА_13 самостійно несе відповідальність за завдану потерпілій ОСОБА_29 моральну шкоду, законний представник – мати ОСОБА_11 несе субсидіарну (додаткову) відповідальність лише у разі відсутності у ОСОБА_13 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, суд відмовляє у солідарному стягненні моральної шкоди.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_29 моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. У разі недостатності у ОСОБА_13 майна для відшкодування завданої ним шкоди, стягнути шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з ОСОБА_11 , відмовивши в іншій частині вимог ОСОБА_29 .

Враховуючи, що законним представником неповнолітнього ОСОБА_13 – матір`ю ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_7 було відшкодовано 300 000 грн моральної шкоди, суд вважає, що вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_7 необхідно стягнути моральну шкоду в сумі 400 000 (чотириста тисяч) грн. У разі недостатності у ОСОБА_13 майна для відшкодування завданої ним шкоди, стягнути шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з ОСОБА_11 , відмовивши в іншій частині вимог ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати потерпілого ОСОБА_7 згідно з договором про надання правової допомоги №16-1 від 02.07.2026 в сумі 31500 грн необхідно стягнути з ОСОБА_13 на користь потерпілого ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 2 ст. 124КПК України документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової експертизи зброї від 11.05.2026 №СЕ-19/104-26/16601-БЛ у розмірі 2888,16 грн, судової експертизи зброї від 08.05.2026 №СЕ-19/104-26/16400-БЛ у розмірі 6739,04 грн, експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 13.05.2026 №СЕ-19/104-26/16111- ФХВР у розмірі 3850,88 грн, експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 18.05.2026 №СЕ-19/104-26/16103- ФХВР у розмірі 5776,32 грн, експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 08.05.2026 №СЕ-19/104-26/16108- ФХВР у розмірі 3850,88 грн., експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 12.05.2026 №СЕ-19/104-26/16109-ФХВР у розмірі 3850,88 грн, а всього на суму 26 956,16 грн необхідно стягнути з ОСОБА_13 в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 року - скасувати.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України:

-дактилоскопічну карту ОСОБА_16 – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-металевий ключ від сейфу чорного кольору поміщений до паперового конверту НПУ, мобільний телефон «Айфон» в чохлі темно-синього кольору, мобільний телефон «Айфон» в чохлі блакитного кольору, мобільний телефон «Айфон» в прозорому чохлі з наліпками, мобільний телефон «Поко» в чохлі чорного кольору, сервер камер відео нагляду – повернути власникам.

-зрізи з нігтьових пластин лівої та правої рук ОСОБА_16 , шкарпетки ОСОБА_13 передані на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000749; частину ламінату в паперовому конверті НПУ, передана на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000748; паперовий конверт НПУ зі зразком крові ОСОБА_13 , спец.пакет експертної служби МВС №5672998, один полімерний пакет з футболкою та кофтою, спец.пакет експертної служби МВС №6565948 зі змивами, спец.пакет експертної служби МВС №6565932 з футболковою та шортами, 3 паперових пакета НПУ з залишками змивів з руків`я, затвору та спускового гачка пістолета, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000758; сейф пакет експертної служби МВС №6646904 з 68 патронами – переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000151; сейф пакет експертної служби МВС №6508103 з кулею, пістолетом, гільзою, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000153; спец.пакет №NPU 5165656 з 4 патронами та залишками змивів з них, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000152 - після набрання вироком законної сили знищити.

Строк дії запобіжного заходу ОСОБА_13 у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 20:00 год. до 08:00 год. наступної доби, обраного судом 07.07.2026 року, закінчився 07.09.2026.

Керуючись ст. ст. 373-374, 484 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох років) позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1, п.п. 2,4 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_13 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк відраховувати з моменту оголошення вироку.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 441 665 грн – закрити у зв`язку з відмовою позивача від цієї частини позовних вимог.

Роз`яснити, що закриття провадження у справі виключає повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. У разі недостатності у ОСОБА_13 майна для відшкодування завданої шкоди, стягнути шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з ОСОБА_11 .

В іншій частині вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 400 000 (чотириста тисяч) грн. У разі недостатності у ОСОБА_13 майна для відшкодування завданої шкоди, стягнути шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі з ОСОБА_11 .

В іншій частині вимог відмовити.

Процесуальні витрати потерпілого ОСОБА_7 у розмірі 31 500 (тридцять одна тисяча п`ятсот) грн стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_7 .

Процесуальні витрати у розмірі 26 956 (двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 16 коп. стягнути з ОСОБА_13 в дохід держави.

Речові докази:

-дактилоскопічну карту ОСОБА_16 – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- зрізи з нігтьових пластин лівої та правої рук ОСОБА_16 , шкарпетки ОСОБА_13 передані на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000749; частину ламінату в паперовому конверті НПУ, передана на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000748; паперовий конверт НПУ зі зразком крові ОСОБА_13 , спец.пакет експертної служби МВС №5672998, один полімерний пакет з футболкою та кофтою, спец.пакет експертної служби МВС №6565948 зі змивами, спец.пакет експертної служби МВС №6565932 з футболковою та шортами, 3 паперових пакета НПУ з залишками змивів з руків`я, затвору та спускового гачка пістолета, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000758; сейф пакет експертної служби МВС №6646904 з 68 патронами – переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000151; сейф пакет експертної служби МВС №6508103 з кулею, пістолетом, гільзою, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000153; спец.пакет №NPU 5165656 з 4 патронами та залишками змивів з них, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів за квитанцією №000152 - після набрання вироком законної сили знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 року - скасувати

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч.2 ст.394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та потерпілим.

Суддя - ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua