Окрема думка від 22 вересня 2026 р. у справі №214/327/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

"23" вересня 2026 р.

Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК

23.09.2026 прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

При розгляді даного клопотання судом враховано положення ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 111 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

З даними твердженнями колегії суду, щодо обмеження застосування альтернативного запобіжного заходу з посиланням за вимоги ч.6 ст.176 КПК Україии під час під час дії воєнного стану , не погоджують та викладаю окрему думку.

Так, Рішенням Конституційного суду України від 24 червня 2026 року (Справа№ 4-р(II)/2026) у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. Частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Однак, зі змісту Рішення вбачається, що Конституційний Суд України вже наголошував, що „і в умовах воєнного стану верховенство Конституції України та її принципів, зокрема верховенства права, поділу влади, поваги до прав і свобод людини, є основами демократичного конституційного ладу України. Саме Конституція України у мирний час та в умовах воєнного стану встановлює механізм запровадження засобів обмеження прав і свобод людини“ [абзац перший підпункту 8.3 пункту 8 мотивувальної частини Рішення від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024]. У частині першій статті 64 Основного Закону України зазначено, що „конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України“.

Водночас у частині другій статті 64 Конституції України передбачено, що в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строків дії цих обмежень (перше речення), а також закріплено, які саме права і свободи в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені, зокрема права і свободи, гарантовані статтями 24, 28, 29, 55 Основного Закону України. Конституційний Суд України наголошує, що в контексті предмета розгляду у цій справі та відповідно до другого речення частини другої статті 64 Конституції України людські права і свободи, гарантовані статтею 24 (право на рівноправність та рівність перед законом), статтею 28 (право кожного на повагу до його гідності), статтею 29 (право на свободу та особисту недоторканність), статтею 55 (право на судовий захист) Конституції України, не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. З огляду на зазначене Конституційний Суд України дійшов висновку, що, встановлюючи частиною восьмою статті 176 Кодексу відповідне регулювання, законодавець не дотримав вимог частини другої статті 64 Конституції України.

На мою думку, висновки Конституційного Суду України щодо неможливості обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану, крім випадків, передбачених Конституцією України є релевантними та можуть бути враховані судом при рішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На мою думку, при розгляді клопотання прокурора, суд мав врахувати положення ст. 183 ч.3, ч.4 абз.1 КПК України та не застосовувати обмеження щодо альтернативних запобіжних заходів під час дії воєнного стану.

Суддя ОСОБА_2