Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №190/1989/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1989/26

Провадження №2/190/1366/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

25 вересня 2026 року м.П"ятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря - Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П`ятихатки за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

Представник позивача ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №103357266 від 14.07.2024 року у розмірі 62994,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №103357266. Згідно умов договору відповідач отримав кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн. строком на 345 днів, до 24.06.2025 року, зі сплатою процентів протягом першого розрахункового періоду за ставкою 511,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною ставкою 511,00% річних від фактичного залишку кредиту. Комісія за надання кредиту становить 1150 грн., яка нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 49748,00 грн. Відповідач зобов`язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Кредитний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 163343.

ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму, а відповідач зі свого боку не виконала умови Кредитного договору.

26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №114-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 62994,00 грн, з яких: 10 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 46844,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1150,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту, 5000,00 грн, прострочена заборгованість по неустойці. Позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на належне повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання та має непогашену заборгованість на загальну суму 62994,00 грн.. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у якій роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник позивача - адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив; заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав, своїм правом надання відзиву та заперечень на позовну заяву, не скористався.

Враховуючи викладене, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.

Зважаючи на те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 14.07.2024 року ОСОБА_1 було заповнено Заяву на отримання кредиту №103357266 та 14.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №103357266, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Так, згідно умов Договору сума кредиту становить 10 000,00 грн (п.1.2), кредит надано на строк 345 днів до 24.06.2025 року (п.1.3, п.1.4); орієнтовна загальна вартість кредиту складає 49 748,00 грн.(п.1.5); комісія за надання кредиту становить 1150,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачу кредиту (п.1.5.1)

Згідно умов Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 511,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.2), проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00% річних від фактичного залишку кредиту (п.1.5.3). Нараховані згідно п.1.5.2, та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування , складатимуть 38598,00 грн.. Тип процентної ставки фіксована (п.1.6). Відповідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово з моменту видачі кредиту (п.2.2.2) Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п.2.2.3). Пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю сторін (п.2.3). У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн., за кожний випадок порушення (п.4.1).

Договір про споживчий кредит відповідачем було підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 163343 про надання якого свідчить довідка про ідентифікацію. Підписавши договір сторони підтвердили, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору.

Додатком № 1 до вказаного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит №103357266 від 14.07.2024 відповідно до якого дата видачі кредиту: 14.07.2024, дата платежу: 29.07.2024, кількість днів у розрахунковому періоді: Х та 345, чиста сума кредиту/ сума платежу за розрахунковий період: 10 000,00грн. та 49748,00грн. сума кредиту за договором: 38598,00 грн., проценти за користування кредитом: 1150,00грн., комісія за видачу кредиту: 11417,45 % реальна річна процентна ставка: загальний розмір кредиту: 49748,00грн.

Додатком № 2 до вказаного договору є Заява на отримання кредиту №103357266 від 14.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 , просить ТОВ «Мілоан» видати кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 10 000,00грн. з загальним строком користування: 345, днів, пільговим періодом: 15 днів, денною процентною ставкою: 511% протягом пільгового періоду та 511% протягом поточного періоду, комісією за надання кредиту: 11,50%. Кошти просить перерахувати на платіжну картку MASTERCARD DEBIT НОМЕР_1..

Згідно Додатку №3 до Договору про споживчий кредит №5922852, відповідач вказав додаткові контактні дані позичальника для взаємодії з кредитним договором.

Згідно довідки про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 , ідентифікована ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором №103357266 від 14.07.2024, оскільки акцептувала, підписавши 14.07.2024 15:20 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 163343, направленого на номер телефону ( НОМЕР_2 ), зазначений кредитний договір.

Також підписано Паспорт споживчого кредиті №103357266 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (580764) який має аналогічні умови що і кредитний договір.

Отримання відповідачем коштів у розмірі 10 000,00 грн, підтверджується платіжним дорученням №92886748 від 14.07.2024 року.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме, надало відповідачу грошові кошти у обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконалав умов кредитного договору.

Згідно п. 7.1. кредитного договору договір (з додатками №1, №2 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, кредитний договір №103357266, ОСОБА_1 , ОКПП: НОМЕР_3 , 14.07.2024 відбулось надання кредиту у сумі 10 000,00 грн. та нарахування комісії за оформлення кредиту: 1150,00 грн. У період з 15.07.2024 по 29.07.2024 включно відбувалось щоденне нарахування процентів згідно п. 1.5.2 договору у розмірі 140,00 грн.(2100 грн). У період з 30.07.2024 по 26.08.2024 включно відбувалось щоденне нарахування процентів згідно п. 1.6, 2.3.1.2 договору у розмірі 140 грн, та 137,20 грн.( 17724,00 грн) нараховано штраф згідно (п.4.1) у розмірі 700 грн; проценти по кредиту (п.4.2.) 1500 грн., тіло кредиту: 10000,00грн. Жодних зарахувань з боку відповідача не надходило.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №103357266 від 14.07.2024, - ОСОБА_1 станом на 10.08.2026 року має непогашену заборгованість у загальному розмірі 62994,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 10000,00 грн., прострочена сума заборгованості за сумою відсотків 46844 грн, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту 1150,00 грн, заборгованість по неустойці-та/або процентам за порушення грошового зобов`язання становить 5000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №103357266 від 14.07.2024 року, - заборгованість ОСОБА_1 за період з 14.07.2024 по 023.06.2025 року становить 62994,00 грн.

26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №1142-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п.6.2.3 договору про відступлення права вимоги, права переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1 Договору, після чого новий кредитор стає кредитором у повному обсязі до Боржників стосовно їх заборгованості.

В якості компенсації за придбання (відступлення) Прав Вимоги, Новий Кредитор протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 1887028,21 грн без ПДВ. При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, щодо кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатком №1 до даного Договору. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора вказаний в п. 15 цього Договору. Всі витрати, пов`язані зі здійсненням платежу Новим Кредитором, в тому числі і витрати на банківський переказ, несе Новий Кредитор (п. 7 Договору).

До матеріалів справи, які надано в Електронному суді, додано платіжну інструкцію №8083 від 26.11.2024 року, з якої встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило платіж у розмірі 2042877,28 грн на користь ТОВ «Мілоан» із призначенням платежу: Оплата згідно Договору про відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 р. без ПДВ.

Згідно копії акту приймання-передачі Реєстру боржників від 26.11.2024 року до Договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024 року, підписаного ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 26.11.2024 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кредитора від 26.11.2024 року. Кількість боржників 2663.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , в сумі 33874,00 грн, з яких 10000,00 грн - залишок по тілу кредиту; 15918,00 грн - залишок по відсотках; 1806,00 грн, суми заборгованості по процентам; 750,00 грн - залишок по комісії; 400,00 грн, заборгованість по простроченій комісії; 5000 грн,- сума заборгованості по неустойці.

03.08.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію про погашення заборгованості в сумі 62994 грн, в якій також останнього повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал від 26.11.2024 року..

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Факт укладення договору та досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування і комісію.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

ОСОБА_1 усунулася від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит №103357266 від 14.07.2024, яка складається з заборгованості за сумою кредиту та відсоткам.

Тому, суд погоджується з нарахованою заборгованістю у розмірах: за тілом кредиту - 10000,00 грн., за відсотками - 46844, 00 грн., а всього на суму 56844,00 грн.

Щодо нарахування комісії за видачу кредиту у розмірі 1150,00грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 1150,00грн., що нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно норм ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

Згідно ч. 5 ст. 12 вказаного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно - правовими актами.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

У Договорі про споживчий кредит №103357266 від 14.07.2024 зазначено, що комісія нараховується за надання кредиту, що суперечить вищевикладеним вимогам закону, які забороняють встановлювати будь-яку зустрічну оплату з боку позичальника за надання кредиту.

Тому, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1150,00 грн., до задоволення не підлягає.

Що стосується стягнення заборгованості за нарахованою неустойкою у розмірі 5000 грн., слід зазначити наступне.

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відтак, стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою неустойкою у розмірі 5000,00 грн. у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №103357266 від 14.07.2024 в розмірі 56844, 00грн., що включає суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Розподіл судових витрат між сторонами

В силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.

Пунктом 1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2402,47 грн (56844х100/62994,00х2662,40/100).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ними витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт №Д/32544 наданих послуг від 10.08.2026 року, згідно якого сума наданих послуг відповідно до Договору складає 8 000,00 грн; детальний опис наданих послуг до Акту №Д/32544 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; ордер на надання правничої допомоги.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

Враховуючи, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об`єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, є малозначною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача жодного разу в судове засідання не з`явився. З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає завищеними понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу та такими, що підлягають до відшкодування відповідачем на користь позивача в розмірі 3 000,00 грн..

Керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 355, ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №103357266 від 14.07.2024 року в загальному розмірі 56844 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот сорок чотири) гривні.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн та судового збору - 2402,47 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте П`ятихатським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева