Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №188/1554/24 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1554/24

Провадження № 2/188/269/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.,

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/1554/24

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 30950,40 грн.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що 11.05.2023 року відповідач ОСОБА_2 , згідно договору позики, отримав грошові кошти від позивача в розмірі 768,00 грн., які згідно п. 4.1 договору зобов`язався повернути 24.05.2023 року. Позика була оформлена відповідним договором та розпискою.

Згідно п. 4.2 договору за користування коштами понад строки, які вказані в договорі (п.4.1.) позичальник сплачує проценти у розмірі 10% (десять відсотків) за кожен день користування позикою (3650 відсотків річних або 3660 відсотків річних, якщо на період користування позикою випадає високосний рік) від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.

Відповідно п.7.1. договору позики грошей, цей Договір позики набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Позичальник станом на 20.06.2024 р. борг не повернув.

З 25.05.2023 р. по 20.06.2024 р. пройшло 393 днів.

10% (76,80 грн.) в день за період з 25.05.2023 р. по 20.06.2024 р. (393 днів) складає:

393 x 76,80=30 182,40 грн.

Всього :

- заборгованість за відсотками: 30 182,40 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики та сплачений судовий збір.

В судове засідання позивач не з`явився. У позовній заяві просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить стягнути заборгованість та судові витрати, не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, вважається належним чином попередженим відповідно до положень ст.128 ЦПК України, шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду та шляхом розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua». Письмового відзиву на позов не подав, заяв чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надходило.

Суд розглядає справу заочно, у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідність ст. 509 ЦК України – зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки встановлені договором чи законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1049 ЦК України – позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошові суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2022 року розглянувши справу № 591/1517/18 виніс постанову, якій зазначив, що згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.05.2023 року відповідач ОСОБА_2 , згідно договору позики, отримав грошові кошти від позивача в розмірі 768,00 грн., які згідно п. 4.1 договору зобов`язався повернути 24.05.2023 року. Позика була оформлена відповідним договором та розпискою.

Розписка свідчить добровільне укладення договору між сторонами та отримання відповідачем коштів у борг.

Умовами договору, а саме пунктом п. 4.2 погоджені сторонами умови, в разі користування коштами понад строки, якими передбачено сплату позичальником (відповідачем) процентів у розмірі 10% (десять відсотків) за кожен день користування позикою.

Відповідач станом на 20.06.2024 р. борг не повернув.

З 25.05.2023 р. по 20.06.2024 р. минуло 393 дні.

10% (76,80 грн.) в день за період з 25.05.2023 р. по 20.06.2024 р. (393 днів) складає:

393 x 76,80=30 182,40 грн.

Отже заборгованість відповідача за відсотками становить 30 182,40 грн., та підлягає стягненню.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено в суді, з наданням належних та допустимих доказів, наявність заборгованості відповідача та її розмір, та є достатніми та достовірними у розумінні ст.ст.76-78, 80 ЦПК України.

Таким чином нарахована позивачем сума заборгованості в розмірі 30950,40 грн. за договором підлягає стягненню оскільки є доведеною належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 1211,20 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши зазначені кошти з відповідача.

Керуючись ст. 526, 527, 549-554,610-612,625,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст. 4, 133, 141, 247,258, 264-265,280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , суму заборгованості за договором позики від 11.05.2023 року у розмірі 30950,40 грн. /тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 40 копійок/, яка складається з:

768,00 грн. – заборгованість по позиці,

30182,40 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання : АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Курочкіна