Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №205/8647/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8647/26

Номер провадження3/205/2265/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, штукатура 1 будівельного відділення 1 взводу загальнобудівельних робіт роти загальнобудівельних робіт військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, адреса мешкання: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу №21 19.06.2026 о 07:30 солдата ОСОБА_1 виявлено на території військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння, за результатами медичного огляду встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння – 1,102 ‰.

Згідно протоколу, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1,3 ст.172-20 КУпАП як розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів Кодексу України про адміністративні правопорушення в умовах особливого періоду (воєнного стану).

До протоколу уповноваженою особою долучено:

-копію військового квітка НОМЕР_3 ОСОБА_1 ,

-

-наказ №571 від 19.06.2026 про призначення службового розслідування,

-витяг з наказу №35 від 04.02.2026 про призначення на посаду солдата ОСОБА_1 ,

-акт проведення службового розслідування,

-рапорт т.в.о. командира роти загальнобудівельних робіт військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про виявлення ОСОБА_1 у розташуванні військової частини із ознаками алкогольного сп`яніння,

-пояснення військовослужбовців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 аналогічного змісту,

-довідку начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 19.06.2026 о 07:30 перебував у стані алкогольного сп`яніння, тест проведено апаратом Алкофор S50 та отримано результат 1,102 ‰,

-пояснення ОСОБА_1 про те, що напередодні у вільний від служби час він вжив незначну кількість алкогольного напою,

-заяву ОСОБА_1 , який просить розглядати справу про адміністративне правопорушення без його участі, провину визнає.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце судового розгляду, у матеріалах справи наявна його заява про судовий розгляд без його участі.

Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи, що остання, будучи обізнаною під час складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні Новокодацького районного суду міста Дніпра, що засвідчує її підпис у вказаному протоколі, з моменту складання відповідного протоколу і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжила, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язково зазначаються: суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Обвинувачення має бути чітким, конкретним і зрозумілим, що є базовою гарантією права особи на захист, закріпленого ст. 268 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Встановлено, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколом про адміністративне правопорушення за одним і тим самим фактом інкриміновано вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 та частиною 3 статті 172-20 КУпАП одночасно.

Суд вважає таку кваліфікацію помилковою, зважаючи на те, що частина 1 статті 172-20 КУпАП є загальною нормою, яка встановлює відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, появу їх на території військової частини (об`єкта) у нетверезому стані, або виконання ними обов`язків військової служби в такому стані, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Водночас частина 3 статті 172-20 КУпАП є спеціальною кваліфікованою нормою, диспозиція якої прямо встановлює відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі діяння, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до положень Законів України «Про оборону України» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», введений на території України правовий режим воєнного стану є складовою частиною особливого періоду.

За загальними правилами кваліфікації та подолання конкуренції норм (конкуренція частини та цілого, загальної та спеціальної норм), за наявності кваліфікуючої ознаки діяння підлягає кваліфікації виключно за спеціальною (кваліфікованою) нормою. Кваліфікований склад, передбачений частиною 3 статті 172-20 КУпАП, повністю охоплює та поглинає об`єктивну сторону частини 1 цієї ж статті, оскільки факт вчинення діяння під час дії особливого періоду є обов`язковою конструктивною ознакою кваліфікованого складу, а не підставою для самостійної паралельної кваліфікації.

Крім того, відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Одночасна кваліфікація єдиного факту вчинення діяння за ч. 1 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП створює неприпустиму ситуацію подвійної кваліфікації одного й того самого діяння за відсутності ознак реальної або ідеальної сукупності правопорушень (стаття 36 КУпАП).

Окрім того, суд зауважує на те, що диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є бланкетною та альтернативною. Вона передбачає відповідальність за кілька абсолютно різних за своєю медичною та юридичною природою протиправних діянь: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями; 2) вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів; 3) поява військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 4) виконання ними обов`язків військової служби в такому стані; 5) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Як убачається з тексту протоколу про адміністративне правопорушення, уповноважена особа сформулювала обвинувачення відносно ОСОБА_1 таким чином: «вбачається склад адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого ч.1, 3 ст. 172-20 КУпАП «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів» Кодексу України про адміністративні правопорушення в умовах особливого періоду (воєнного стану)».

Суд зазначає, що таке викладення суті правопорушення є абсолютно неконкретним та розмитим. Використання розділового сполучника «або» свідчить про те, що особа, яка склала протокол, фактично пред`явила військовослужбовцю взаємовиключні та альтернативні звинувачення, не визначивши, яку саме протиправну дію він вчинив.

Водночас суд дослідив долучені до протоколу матеріали, а саме: рапорт командира роти, письмові пояснення інших військовослужбовців, акт службового розслідування, а також довідку медичного пункту військової частини, згідно з якими у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, що й було підтверджено перевіркою за допомогою спеціального приладу. Також досліджено пояснення самого правопорушника, який зазначив, що напередодні вжив алкогольний напій.

Таким чином, у матеріалах справи наявні докази, які вказують на конкретний вид сп`яніння - алкогольне. Однак уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, за наявності у її розпорядженні вказаних чітких медичних документів та матеріалів службового розслідування, проігнорувала їхній зміст та перенесла до протоколу загальну «альтернативну» назву статті КУпАП через сполучник «або».

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення є єдиним процесуальним документом, який формулює обвинувачення, окреслює межі судового розгляду і в якому має бути чітко зазначена конкретна інкримінована дія. За наявності суперечностей між конкретними медичними доказами (які вказують суто на алкогольне сп`яніння) та неконкретним, двозначним протоколом правова визначеність обвинувачення повністю нівелюється.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці (зокрема, у справах «Маттоціа проти Італії») зазначає, що обвинувачений має бути «негайно» та «детальніше» повідомлений про підстави обвинувачення, тобто про суттєві факти, висунуті проти нього та лежать в основі обвинувачення, та про характер обвинувачення, а саме про правову кваліфікацію цих суттєвих фактів. Суд вважає, що у кримінальних справах надання повної та детальної інформації щодо звинувачень проти підсудного є важливою передумовою для забезпечення справедливого провадження.

Таким чином, деталізація звинувачення має вирішальне значення, а неузгодженість між фактичними обставинами та формулюванням обвинувачення у тексті протоколу є грубим порушенням права на захист, оскільки особа не може ефективно захищатися, якщо уповноважений орган одночасно інкримінує їй дві різні події, змушуючи самостійно здогадуватися, від чого саме будувати лінію захисту в суді.

Оскільки чинний КУпАП не передбачає інституту повернення матеріалів справи на доопрацювання чи виправлення помилок органу, що склав протокол, суд зобов`язаний розглядати справу виключно в межах висунутого у протоколі обвинувачення.

Суд не має права самостійно перебирати на себе функції обвинувачення, редагувати текст протоколу, змінювати фабулу, усувати логічні чи сполучникові помилки або самостійно вибирати з альтернативного обвинувачення уповноваженого органу якусь одну дію. Таке виправлення обвинувачення судом на стадії розгляду справи є неприпустимим, оскільки це порушує принцип безсторонності суду та засади змагальності сторін.

Некоректне та неконкретне формулювання суті правопорушення унеможливлює встановлення об`єктивної події проступку в судовому засіданні, а отже, висунуте особі обвинувачення не може вважатися законним і доведеним.

Таким чином, враховуючи, що викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення суперечить долученим до нього доказам, а суд не має права самостійно редагувати її та відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, зважаючи на відсутність у протоколі конкретного обвинувачення, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, отже, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 3 ст. 172-20 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 40-1, 247, 251, 256, 280 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1,3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно