Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №705/4800/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4800/25

2/705/721/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої – судді Годік Л.С.

секретар судового засідання Запорожченко О.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Хорольського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_7 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_8 , про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.02.2019 вона звернулась до державного нотаріуса Уманської нотаріальної контори Кравець Г.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент заведення спадкової справи був виявлений заповіт, посвідчений Уманською міською державною нотаріальною конторою 03.11.1993 року на частку житлового будинку АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , а предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку на ім`я ОСОБА_3

13.03.2019 заяву про прийняття спадщини за заповітом подала ОСОБА_3

29.05.2019 заяву про прийняття спадщини за заповітом подала ОСОБА_6

29.05.2019 заяви про відмову від спадщини за заповітом на користь ОСОБА_6 подали ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що окрім спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_15 є спадкоємці за законом – ОСОБА_8 (дружина померлого), яка не є особою чиї права можуть бути порушенні при розгляді даної справи, так як вона не входить у коло осіб, які мають право на отримання частки майна, що входить у склад майна охопленого заповітом, майно набуте та зареєстроване до шлюбу.

Вона – ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи та відповідно до ст.1241 ЦК України має право на отримання обов`язкової частки на спадкове майно.

В зв`язку з тим, що між спадкоємцями за заповітом та за законом існує спір щодо з`ясування волі заповідача, а саме неможливо вказати і оцінити які саме предмети домашнього вжитку та обстановки має спадкувати спадкоємиця за вищевказаним заповітом та яка саме частина житлового будинку належить кожному з них, 11.12.2019 року державним нотаріусом Уманської нотаріальної контори Кравець Г.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку на частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , після смерті батька ОСОБА_9 .

З врахуванням зазначеного, позивач просить суд визнати за неюправо власності на 1/4 частини спадщини, що успадковується спадкоємцями за заповітом, тобто 57/400 у будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , та 1/4 частини земельної ділянки кадастровий номер: 7110800000:02:006:0065, реєстраційний номер: 1225208071108, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В судове засідання позивач ОСОБА_5 не з?явилася, однак її представник – адвокат Розборський В.В. в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, попередньо подала на адресу суду відзив та заяви в яких позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_6 – адвокат Верещак П.М. в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_5 не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.

Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову посилаючись на обставини викладені у наданих суду письмових поясненнях.

03.01.2026, 09.02.2026 та 02.03.2026 третя особа ОСОБА_8 подала до суду Письмові пояснення (заперечення) в яких зазначила, що ставить під сумнів заповіт від 03.11.1993.Земельна ділянка площею 0,0535 гектарів за кадастровим номером: 7110800000:02:006:0065 по АДРЕСА_2 не була і не є предметом вищезазначеного заповіту від 03 листопада 1993 року, тому права власності згідно закону належать спадкоємцям за законом. Визначення які саме будівлі і споруди складають 57/100 долі належного спадкодавцю житлового будинку по АДРЕСА_2 не є можливим також, оскільки господарська будівля з літерою «З-2» з тамбуром «з» це по факту це ще один житловий будинок 306 м3 побудований на земельній ділянці площа якої 0,0535 гектарів за кадастровим номером: 7110800000:02:006:0065, який потребує легалізації самочинного будівництва і таким чином не може буди предметом заповіту складеного 03 листопада 1993 року.

29.01.2026 позивачем ОСОБА_5 до суду подано Відповідь на пояснення третьої особи в якій зазначила, що надані пояснення третьої особи заслуговують критичної оцінки та повинні бути відхилені. Наполягаючи на порушенні даним позовом права спадкоємця третя особа не вказує яке саме право у неї є та чим це підтверджено. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом і за законом. Не визначивши в поясненнях вид свого спадкування третя особа також не вказує яким чином вона захищає належне їй право, як це передбачено ст.16 ЦК України. З цих підстав не узгодженим та суперечливим є пояснення третьої особи по суті її прохання відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , якою доведено її спадкові права за законом.

Представник третьої особи ОСОБА_4 – адвокат Хорольський І.В. в судовому засіданні підтримав пояснення ОСОБА_16 та просив суд взяти їх до уваги.

Беручи до уваги позицію сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_17 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.02.2019 року, після смерті якого відкрилась спадщина.

За життя померлий розпорядився своїм майном та залишив заповіт від 03.11.1993 року,посвідчений державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори Очеретяною В.В., яким ОСОБА_18 належну йому частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , а предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку на ім`я ОСОБА_3 .

Спірних 57/100 частки житлового будинку з надвірними спорудамипо АДРЕСА_1 , належали ОСОБА_19 на підставіСвідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Уманською державною нотаріальною конторою Черкаської області 05.06.1985 за № 1-2379, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта № 201657290 від 25.02.2020.

Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спорудпо АДРЕСА_1 , ОСОБА_19 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0535 га, кадастровий номер:7110800000:02:006:0065, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР23 № 1897 від 19.10.2000, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003543672019 від 06.08.2019.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.07.1991, позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою померлого ОСОБА_15 . Прізвище з П?ятецької на Іванець позивач змінила в зв?язку з укладенням шлюбу.

ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Пенсійним Фондом України 04.01.2019, та відповідно на підставі ст. 1241 ЦК України має право на отримання обов`язкової частки на спадкове майно.

11.12.2019 року державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравець Г.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку на частку житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , після смерті її батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,в зв`язку з тим, що між спадкоємцями за заповітом та за законом існує спір щодо з`ясування волі заповідача, а саме неможливо вказати і оцінити які саме предмети домашнього вжитку та обстановки має спадкувати спадкоємиця за вищевказаним заповітом, та яка саме частина житлового будинку належить кожному з них.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

По даній справі позивач звернулася до суду за захистом своїх прав, як спадкоємця, яка, на її думку, має право на спадщину згідно ст.1241 ЦК України - обов`язкову частку.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування згідно ст.1223 ЦК України мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Законодавець визначив у статті 1268 ЦК України, зокрема, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

В заповіті від 03.11.1993 року, посвідченого державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори Очеретяною В.В., спадкодавець ОСОБА_18 належну йому частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , а предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку на ім`я ОСОБА_3

13.03.2019 заяву про прийняття спадщини за заповітом подала ОСОБА_3

29.05.2019 заяву про прийняття спадщини за заповітом подала ОСОБА_6

29.05.2019 заяви про відмову від спадщини за заповітом на користь ОСОБА_6 подали ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім зазначених вище осіб спадкоємцем померлого ОСОБА_15 є його дружина – третя особа у справі ОСОБА_8 , однак її спадкування здійснюється за законом. Право на спадкування ОСОБА_20 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 заповітом від 03.11.1993 року не охоплено.

Згідно ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

Позивач ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи та відповідно на підставі ст. 1241 ЦК України має право на отримання обов`язкової частки на спадкове майно після смерті ОСОБА_15 , а самечастини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 .

Щодо твердження третьої особи ОСОБА_4 про те, що вона має право на спадкування за законом земельної ділянки, наданоїпомерлому ОСОБА_19 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , площею 0,0535 га, кадастровий номер: 7110800000:02:006:0065 слід зазначити наступне.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Отже, із вище зазначеного вбачається, що третя особа у справі ОСОБА_8 не може спадкувати земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,0535 га, кадастровий номер: 7110800000:02:006:0065, оскільки вона була надана спадкодавцю ОСОБА_19 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які згідно заповіту від 03.11.1993 року перейшли у спадщину до відповідачів та на обов?язкову частку яких має право позивач.

П`ятецька як дружина спадкодавця є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст.. 1261 ЦК України. Водночас доказів її непрацездатності на час відкриття спадщини суду не надано, а тому права на обов`язкову частку відповідно до ст.. 1241 ЦК України вона не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не мо же ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», § 58, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Пенсійним Фондом України 04.01.2019.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивача звільнено від сплати судового збору при поданні позовної заяви, а тому на підставі ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. (по 605,60 грн. з кожного).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274-279, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_7 , про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/4 частини спадщини, що успадковується спадкоємцями за заповітом, тобто 57/400 у будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , та право власності на 1/4 частини земельної ділянки кадастровий номер: 7110800000:02:006:0065, реєстраційний номер: 1225208071108, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Стягнути з ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леся Сергіївна Годік