Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №712/9286/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/9286/26

Провадження № 2/712/4964/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача

У липні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 25 449,20 грн, із яких: 7 271,20 грн – основний борг, 2 181,36 грн – проценти, 15 996,64 грн – пеня, а також судових витрат, зокрема 2 662,40 грн судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 23.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено електронний договір позики № 45775791, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За твердженням позивача, відповідач не виконав зобов`язань щодо повернення позики та сплати процентів, унаслідок чого утворилася зазначена заборгованість.

На підставі договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026 та реєстру боржників № 2 позивач набув право вимоги до відповідача. Після відступлення права вимоги відповідач заборгованості не погашав, що стало підставою для звернення до суду.

У відзиві ОСОБА_1 позов визнав лише в частині стягнення основного боргу, просив відмовити у стягненні процентів, штрафних санкцій та комісій, а судові витрати розподілити пропорційно до задоволених вимог.

Заперечення обґрунтував несправедливістю та непрозорістю умов кредитування, надмірністю процентів і штрафних санкцій. Зазначив, що є військовослужбовцем, на підтвердження чого надав копії військового квитка та довідки від 21.04.2026 № 2/598. Посилаючись на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вказав на право на ненарахування процентів і штрафних санкцій. Також послався на звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань під час воєнного стану.

Додатково зазначив, що 17.06.2026 звертався до позивача із заявою про застосування пільг та надав підтвердні документи, однак звернення залишилося без належного розгляду й відповіді по суті.

У відповіді на відзив ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтримало позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи заперечення відповідача необґрунтованими.

Представник позивача Канак М.С. зазначила, що нарахування пені передбачено договором та є правомірним, оскільки після змін, внесених Законом № 3498-IX, звільнення від її сплати не поширюється на договори споживчого кредиту, укладені з 24.01.2024, тоді як спірний договір укладено 23.10.2025.

Щодо пільг військовослужбовця позивач вказав, що відповідач не повідомив первісного кредитора про відповідний статус і не надав підтвердних документів. Також зазначив, що відповідач проходить військову службу з 12.12.2025, тобто після укладення договору, тому, на думку позивача, застосування зазначених пільг суперечило б принципу незворотності дії закону в часі. Просив задовольнити позов повністю та стягнути судові витрати.

1.2. Рух справи в суді та процесуальні рішення

Позовна заява 07.07.2026 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 05.08.2026 подав відзив.

Представник позивача ОСОБА_2 14.08.2026 подала відповідь на відзив.

1.3. Позиція сторін у судовому засіданні

Представник позивача в судове засідання не з`явився, зазначивши у відповіді на відзив про те, що просить проводити судові засідання без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 23.10.2025 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45775791, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник – повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за його надання.

Відповідно до п. 2.2.1-2.2.4 договору сума кредиту становила 8 000,00 грн, строк кредитування - 30 днів, фіксована процентна ставка - 0,163 % на день, комісія за надання кредиту - 16 % від його суми, що становить 1 280,00 грн. Датою повернення кредиту визначено 21.11.2025. Згідно з додатком № 1 до договору на цю дату передбачалося повернення 9 671,20 грн, із яких 8 000,00 грн - сума кредиту, 391,20 грн - проценти, 1 280,00 грн - комісія.

Договір укладено в електронній формі з використанням мобільного застосунку MyCredit. У реквізитах договору зазначено електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором «05678».

На зазначену в договорі платіжну картку позичальника 23.10.2025 перераховано 8 000,00 грн. Перерахування коштів підтверджується документом АТ «ТАСКОМБАНК».

До матеріалів справи долучено додаткову угоду № 16230762 від 20.11.2025, якою передбачалося продовження строку кредитування на 29 днів, до 20.12.2025, зі сплатою позичальником платежу в розмірі 2 320,00 грн. За п. 7 цієї угоди набрання нею чинності пов`язувалося з її підписанням сторонами та внесенням платежу для продовження строку кредитування. У разі несплати такого платежу пролонгація вважалася такою, що не відбулася. Відомостей про внесення платежу в розмірі 2 320,00 грн поданий кредитором розрахунок не містить.

Також 21.11.2025 сторони підписали додаткову угоду № 16233378, якою передбачено продовження строку кредитування на 30 днів, визначення загального строку договору тривалістю 60 днів та дати повернення кредиту - 21.12.2025. На період продовження строку кредитування встановлено фіксовану процентну ставку 1 % на день. Пунктом 3.1 цієї угоди передбачено внесення позичальником платежу в розмірі 2 400,00 грн у рахунок погашення частини заборгованості. Додаткова угода містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором «62275».

За даними розрахунку заборгованості, 21.11.2025 відповідач сплатив 2 400,00 грн. Первісний кредитор зарахував цей платіж таким чином: 728,80 грн - на погашення основної суми кредиту, 391,20 грн - процентів, 1 280,00 грн - комісії за надання кредиту. Після такого зарахування залишок основної суми кредиту становив 7 271,20 грн.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту, складеної до додаткової угоди від 21.11.2025, на 21.12.2025 передбачалося внесення платежу в розмірі 9 452,56 грн, із яких 7 271,20 грн - залишок основного боргу, 2 181,36 грн - проценти за користування кредитом.

З наданого первісним кредитором розрахунку вбачається, що за період із 23.10.2025 до 21.11.2025 нараховано 391,20 грн процентів, які погашено платежем від 21.11.2025. За період із 22.11.2025 до 21.12.2025 на залишок кредиту нараховано проценти за ставкою 1 % на день у загальному розмірі 2 181,36 грн. За період із 22.12.2025 до 14.02.2026 нараховано пеню за ставкою 4 % на день у загальному розмірі 15 996,64 грн. Інших платежів позичальника в цьому розрахунку не відображено.

Згідно з розрахунком, сформованим ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 27.04.2026, заборгованість за договором станом на 23.04.2026 визначена в розмірі 25 449,20 грн, із яких 7 271,20 грн – основний борг, 2 181,36 грн – проценти, 15 996,64 грн - пеня. Заборгованість за комісією відсутня.

У подальшому 23.04.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором укладено договір факторингу № 23/04/26, за умовами якого клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах, а фактор приймає ці права та сплачує їхню договірну ціну.

Пунктом 1.2 договору факторингу передбачено, що перехід права вимоги від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боржників. 23.04.2026 сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників № 2.

У наданому витягу з реєстру боржників № 2 від 23.04.2026 за порядковим номером 1807 зазначено ОСОБА_1 , договір № 45775791 від 23.10.2025 та суму відступленої вимоги в розмірі 25 449,20 грн із наведеними вище складовими заборгованості.

На виконання договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало первісному кредитору договірну ціну відступлених прав вимоги в розмірі 11 045 005,41 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 24128 від 29.04.2026 з відміткою банку про виконання.

Окрім цього, на підставі довідки форми 5 та військового квитка встановлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу на підставі Указу Президента від 24.02.2022 № 65/2022 перебуває на військовій службі згідно з наказом від 12.12.2025 № 13/оп.

2.2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини за договором споживчого кредиту. Факт укладення кредитного договору та додаткової угоди від 23.10.2025, отримання відповідачем кредитних коштів і часткового виконання ним зобов`язань підтверджується дослідженими судом доказами.

Водночас з приводу стягнення з відповідача заявленої позивачем суми боргу суд дійшов таких висновків.

Щодо стягнення основної заборгованості та переходу права вимоги до позивача

Первісний кредитор виконав свій обов`язок, перерахувавши відповідачу 8 000,00 грн. Із платежу в розмірі 2 400,00 грн, внесеного 21.11.2025, на погашення основної суми кредиту зараховано 728,80 грн, унаслідок чого її залишок становив 7 271,20 грн.

Вимогу про стягнення вказаної суми відповідач визнав. Таке визнання узгоджується з дослідженими доказами та в цій частині має законні підстави для прийняття судом відповідно до ст. 206 ЦПК України.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений унаслідок відступлення права вимоги. При цьому новий кредитор набуває прав у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент їх переходу.

Договір факторингу від 23.04.2026, акт приймання-передачі реєстру боржників № 2 та витяг із цього реєстру підтверджують перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за договором відповідача.

Водночас зазначення певної суми в реєстрі боржників саме по собі не підтверджує правомірності всіх нарахувань. Відступлення права вимоги не усуває заперечень боржника та не надає новому кредитору права на стягнення платежів, нарахування яких заборонене законом.

Щодо доводів про непрозорість умов кредитування та надмірність процентів

Оцінюючи ці заперечення, суд враховує, що за змістом ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливість договірної умови пов`язується з порушенням добросовісності та істотним дисбалансом прав і обов`язків на шкоду споживачу. Нечіткі або двозначні положення договору підлягають тлумаченню на його користь.

У постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що за відсутності встановленої законом нікчемності суд не може без відповідної позовної вимоги споживача визнати умову недійсною, змінити її та на цій підставі зменшити проценти. Водночас суд вправі тлумачити нечіткі умови на користь споживача без окремої позовної вимоги.

У спірному договорі визначено суму кредиту, строк його повернення, процентну ставку, розмір комісії та загальний платіж. Первісна ставка становила 0,163 % на день. Ставку 1 % на день на період продовження кредитування погоджено додатковою угодою від 21.11.2025, яка містить електронний підпис відповідача.

Отже, застосування ставки 1 % на день ґрунтується на окремо погоджених умовах продовження кредитування. Доказів її одностороннього запровадження кредитодавцем матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що передбачена ч. 4, 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка охоплює загальні витрати за кредитом і не може перевищувати 1 %. Перевищення зазначеного законодавчого обмеження суд не встановив.

Самостійних позовних вимог про визнання відповідних умов недійсними або їх зміну відповідач не заявив. Наведені ним загальні доводи про надмірність процентів не підтверджують неоднозначності погодженої ставки чи нікчемності цієї умови.

Щодо заперечень стосовно комісії за надання кредиту

Частина 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає включення до загальних витрат за кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із його наданням, обслуговуванням і поверненням. Водночас установлення комісії не може порушувати вимог про безоплатність окремих послуг.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду вказала на нікчемність умови про оплатність інформації щодо кредитної заборгованості, яка відповідно до закону має надаватися споживачу безоплатно.

За умовами спірного договору комісія в розмірі 1 280,00 грн є одноразовою платою за надання кредиту. Її розмір і призначення визначено договором, а суму включено до загальної вартості кредиту та графіка платежів. Ознак того, що під цією комісією встановлено плату саме за надання інформації, яка повинна бути безоплатною, суд не встановив.

Комісію погашено платежем від 21.11.2025, тобто до встановленої дати початку військової служби відповідача. Достатніх підстав для визнання її нарахування неправомірним та зміни здійсненого зарахування платежу за наведеними запереченнями суд не встановив.

Щодо застосування пільг військовослужбовця та періоду нарахування процентів

Пунктом 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено ненарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій і пені військовослужбовцям, призваним під час мобілізації, на весь час їх призову, крім визначених цією нормою винятків щодо цільового призначення кредиту.

За встановленими судом обставинами ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації з 12.12.2025. Це підтверджується військовим квитком та довідкою форми 5. Доказів належності спірного кредиту до передбачених законом винятків суду не подано.

Отже, починаючи з 12.12.2025 на відповідача поширюється зазначена пільга.

Указана норма є імперативною та спрямована на встановлення спеціальної соціальної гарантії для військовослужбовців та членів їхніх сімей. Вона не передбачає, що право на таку пільгу виникає лише з моменту повідомлення кредитора про відповідний статус. Неповідомлення кредитодавця під час укладення договору саме по собі не змінює правового статусу відповідача та не надає кредитору права вимагати стягнення процентів, які відповідно до прямої норми закону не підлягають нарахуванню.

У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 642/548/21 зазначено, що у разі поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом, пеня та штрафні санкції не повинні нараховуватися. Верховний Суд також звернув увагу, що за наявності позову кредитора про стягнення боргу за кредитним договором суд має самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з урахуванням такої пільги, зокрема зменшити визначений кредитором обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми платежів, які були зараховані кредитором на погашення процентів, пені чи штрафних санкцій.

У цій справі проценти за первісний строк кредитування в розмірі 391,20 грн погашено 21.11.2025. Заявлені до стягнення 2 181,36 грн нараховано за наступні 30 днів - із 22.11.2025 до 21.12.2025.

До початку військової служби відповідача належать 20 днів цього періоду - із 22.11.2025 до 11.12.2025 включно. За цей час проценти становлять: 7 271,20 грн ? 1 % ? 20 днів = 1 454,24 грн.

За період із 12.12.2025 до 21.12.2025 включно нараховано 727,12 грн процентів: 7 271,20 грн ? 1 % ? 10 днів = 727,12 грн.

Нарахування останньої суми суперечить установленій законом пільзі, тому вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення пені та доводів про зміну законодавства під час воєнного стану

Заявлену пеню в розмірі 15 996,64 грн нараховано за період із 22.12.2025 до 14.02.2026, тобто повністю за час проходження відповідачем військової служби.

З огляду на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підстав для її стягнення немає.

Посилання позивача на Закон України від 22.11.2023 № 3498-IX цього висновку не змінює. Зазначеним Законом виключено п. 6-1 та змінено п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Однак ці зміни не скасували спеціальної гарантії для військовослужбовців.

Крім того, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачає звільнення позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення кредитного зобов`язання в період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування.

У постановах від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 Верховний Суд роз`яснив, що передбачені зазначеним пунктом наслідки поширюються також на кредитні договори.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення 15 996,64 грн пені належить відмовити повністю.

Оцінивши докази в сукупності та перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову.

Стягненню з відповідача підлягає заборгованість у загальному розмірі 8 725,44 грн, яка складається із 7 271,20 грн основного боргу та 1 454,24 грн процентів. У задоволенні вимог про стягнення 727,12 грн процентів та 15 996,64 грн пені, що разом становить 16 723,76 грн, потрібно відмовити.

2.3. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.06.2026 № 162937.

Частка задоволених вимог становить 8 725,44 грн із 25 449,20 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 912,82 грн судового збору (2 662,40 грн ? 8 725,44 грн ? 25 449,20 грн).

Ураховуючи наведене, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 142, 206, 259, 263–265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 45775791 від 23.10.2025 у розмірі 8 725 (вісім тисяч сімсот двадцять п`ять) грн 44 (сорок чотири) коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 912 (дев`ятсот дванадцять) грн 82 (вісімдесят дві) коп., а всього 9 638 (дев`ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн 26 (двадцять шість) коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар