Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №711/6337/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/6337/26

Номер провадження 3/711/1608/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 693818), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу від 21.02.2025 серії ЕПР1 № 252580, ОСОБА_1 02.05.2026 о 15.37 год. керував транспортним засобом «HONDA CIVIC», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. В.Чорновола, 26 в м. Черкаси, в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія, проводився у лікаря-нарколога в КНП «ЧОПНД» за адресою: м. Черкаси, просп. Хіміків, 62, висновок № 200, подія фіксувалася на б/к 475072, 472421, 470997, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Представником особи, яка притягується до адмінвідповідальності адвокатом Андріяшем Р. П. у судовому засіданні подано клопотання про закриття провадження у справі з додатками, в якому зазначив, що вважає недоведеним факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння та, відповідно, відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У клопотанні захисник звертає увагу на обставини проведення медичного огляду ОСОБА_1 та встановлення йому діагнозу «стан сп`яніння внаслідок вживання амфетаміну». З метою перевірки обґрунтованості зазначеного висновку 28.08.2026 року адвокатом було направлено адвокатський запит до КНП «ЧОНД Черкаської обласної ради», в якому, зокрема, запитувалася інформація про спосіб встановлення у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння, використані під час огляду тести та проведені лабораторні дослідження. У відповідь на адвокатський запит КНП «ЧОНД Черкаської обласної ради» листом № 228/01-05-4 від 28.08.2026 року повідомило, що для виявлення речовини, здатної спричинити стан наркотичного сп`яніння, використовуються швидкі тести для виявлення наркотичних речовин. До відповіді також було долучено паспорт та декларацію на використані тести «Boson Biotech». Водночас адвокат окремо запитував, чи проводилося підтверджуюче дослідження сечі ОСОБА_1 методом газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. Як зазначає захист, прямої відповіді на це питання у листі КНП «ЧОНД Черкаської обласної ради» не надано, однак із наданої інформації вбачається, що для встановлення наявності наркотичної речовини використовувався саме швидкий тест, а підтверджуюче дослідження не проводилося. На думку адвоката, зазначені обставини мають істотне значення для оцінки допустимості та достатності доказів у справі, оскільки швидкий тест є скринінговим дослідженням і сам по собі не забезпечує підтвердження остаточного результату. Захист посилається на положення Інструкції, затвердженої наказом МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, відповідно до яких у разі позитивного результату тесту на наркотичні речовини має проводитися підтверджуюче дослідження методом газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії. Крім того, адвокат посилається на інструкцію до використаних тестів «Boson Biotech», відповідно до якої отриманий за допомогою тесту результат є лише попереднім якісним аналітичним результатом. Для отримання підтвердженого результату, як зазначено в інструкції, необхідно застосовувати більш специфічний аналітичний метод, зокрема газову хроматографію/мас-спектрометрію. Також інструкція передбачає можливість технічних або процедурних помилок та отримання хибнопозитивних результатів. Таким чином, захист вважає, що позитивний результат швидкого тесту без проведення відповідного підтверджуючого лабораторного дослідження не може бути достатньою та беззаперечною підставою для висновку про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Окремо адвокат звертає увагу на розбіжності у датах проведення досліджень. Так, відповідно до акта № 467 хіміко-токсикологічного дослідження, токсикологічне дослідження сечі ОСОБА_1 проводилося 18.05.2026 року, тоді як висновок щодо результатів медичного огляду № 200, яким встановлено стан сп`яніння внаслідок вживання амфетаміну, датований 02.05.2026 року. На думку захисту, зазначена обставина також ставить під сумнів обґрунтованість висновку № 200. Крім того, адвокат зазначає про порушення строку складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки, за твердженням захисту, протокол було складено майже через місяць після виявлення обставин, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Посилаючись на положення ст.ст. 9, 245, 251, 252, 280 КУпАП, захисник зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності належних, допустимих та достатніх доказів події правопорушення та вини особи. У зв`язку з відсутністю належного підтвердження результату скринінгового тесту, наявністю суперечностей у датах досліджень та іншими зазначеними у клопотанні обставинами, сторона захисту вважає, що вина ОСОБА_1 належним чином не доведена. З огляду на викладене, посилаючись також на принцип презумпції невинуватості та положення ст. 62 Конституції України, адвокат просить закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши адвоката Андріяша Р.П., суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно до п. 1 розділу 9 Інструкції, якою визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Тобто з аналізу нормативних актів, які регулюють порядок направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, суд вважає, що огляду підлягають не всі водії, а тільки ті, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння.

Такий порядок проходження огляду на стан сп`яніння, що проводиться лікарем закладу охорони здоров`я регламентується Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Цією ж Інструкцією передбачено, зокрема, можливість огляду на стан сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Пункти 15,16 розділу ІІІ Інструкції визначають, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.

Згідно з вказаним актом лікар повинен здійснити певні дослідження для встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Далі, п. 9 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як вбачається з висновку КНП «ЧОПНД» № 200 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, встановлено, що 02.05.2025 о 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння внаслідок вживання амфетаміну.

Крім того, за клопотанням адвоката Андріяша Р.П., судом був направлений запит до КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» для надання інформації чи проводилось підтверджуюче дослідження біологічних зразків ОСОБА_1 на вміст наркотичного засобу методом газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї акту медичного огляду, направлення на огляд та акту хіміко-токсикологічного дослідження.

На запит суду надано відповідь про те, що дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 виконано імуноферментним методом з використанням експрес тестів «Xiamen Воson Biotech». Лабораторне підтвердження методом хромато-мас-спектрометрїї не проводилось.

В судовому засіданні встановлено, що в ході проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я були використані швидкі тести «Xiamen Воson Biotech» для діагностики вживання наркотичних засобів на підставі Інструкції (розділ ІІ пункт 7).

З копії акту хіміко-токсикологічних досліджень № 467 від 18.05.2026, який наданий стороною захисту, встановлено, що згідно направлення від 02.05.2026 лікарем-лаборантом КНП «ЧОПНД» ОСОБА_2 від 15.05.2026 до 18.05.2026 проведено хіміко-токсикологічне дослідження сечі, забраної 02.05.2026 та доставленої в лабораторію 04.05.2026, з метою визначення метадону, солі, канабіноїди, амфетамін, опіатів, барбітуратів, результат дослідження: позитивний ім/ф тест на амфетамін. Тести на метадон, марихуану, опіати та барбітурати негативні.

Також адвокатом Андріяшем Р.П. було надано копію декларації про відповідність медичних виробів - швидких тестів «Воson Biotech» для діагностики in vitro, з якого випливає, що ці тести виробництва КНР та відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів in vitro, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753. Ця декларація складена за місцем виробництва КНР.

Суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні відомості про виконання вимог Інструкції щодо існування дозволу МОЗ використовувати в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, у цій справі - швидкі тести «Воson Biotech», що повинно підтверджуватися сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

За таких обставин, судом достовірно встановлено, що під час медичного огляду ОСОБА_1 були використані швидкі тести «Воson Biotech» для проведення лабораторних досліджень, у якості вимірювальної техніки та обладнання, за відсутності дозволу МОЗ, що не підтверджено сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Отже в даному випадку висновок КНП «ЧОПНД» № 200, яким ОСОБА_1 встановлений діагноз: стан сп`яніння внаслідок вживання метадону, складений з порушенням вимог Інструкції, внаслідок чого вважається недійсними.

Інші докази, які є матеріалах справи, а саме: рапорт працівника поліції від 15.06.2026; довідка облікових даних та диск з відеозаписом не вказують на перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вище викладене, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 «а» Правил не доведена належними і допустимими доказами, і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова