Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №571/3643/25 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/3643/25

Провадження № 2/571/142/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

у складі головуючої судді – Качмар М.Я.,

з участю секретаря судового засідання – Шупрудько І.М.,

позивача – ОСОБА_1 та її

представника позивач адвоката Панчелюги К.М. (в режимі відеоконференції) ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Смика А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Рокитне цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панчелюга Катерина Миколаївна до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання,

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Панчелюга К.М. звернулася до суду з позовною заявою у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовна заява обґрунтована наступним. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №60 від 22.06.2021. ОСОБА_5 була матір`ю: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_9 після укладення шлюбу, який зареєстрований 28.05.1988 виконавчим комітетом Білицької міської ради міста Добропілля Донецької області. ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 після укладення шлюбу, який зареєстрований 30.03.1982 Кам`янською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області.

ОСОБА_1 повідомила суд, що орієнтовно за чотири роки до смерті матері, коли мати вже самостійно зовсім не могла пересуватися, її брат ОСОБА_2 посадив маму на воза та завіз матір для проживання до ОСОБА_1 . Згідно з довідкою, виданою Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона дійсно на день смерті своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №60 від 22.06.2021, проживала постійно разом і вели спільне підсобне господарство. Без реєстрації прописки. Також, відповідно до довідки, виданої Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області №60 від 22.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона дійсно за власний рахунок здійснила поховання своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 60 від 22.06.2021 р. Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .

У подальшому, приблизно через півтора року, виконкомом Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області видана Довідка №258 від 25.01.2023 про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 на день смерті була зареєстрована одна. І вказана далі у довідці інформація, яка суперечить інформації, зазначеній у вищенаведеній довідці №60 від 22.06.2021, яка видана Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 . А саме вже зазначено, що разом із ОСОБА_5 на проживав без реєстрації прописки її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Покійна ОСОБА_5 та її син ОСОБА_2 спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство. Інформація про те, що разом із покійною матір`ю проживала на час її смерті постійно разом і вели спільне підсобне господарство, без реєстрації прописки, її донька ОСОБА_1 у Довідці №258 від 25.01.2023 відсутня. Отримавши Довідку №258 від 25.01.2023, видану виконкомом Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області її син ОСОБА_2 звернувся до Рокитнівського районного суду Рівненської області з заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем - матір`ю ОСОБА_5 від 17.03.2023.

Однак, під час розгляду справи судом встановлено, що існує спір про право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , а саме: спір між заявником та його сестрою ОСОБА_12 , про яку заявник не зазначав у своїй заяві та не залучав до участі у справі як заінтересовану особу, тому заява ОСОБА_2 в порядку окремого провадження не може бути розглянута та підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26.06.2023 у справі №571/430/23 цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Березівська сільська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем залишено без розгляду.

З огляду на що, позивач звернулася до суду.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_11 та її представник адвокат Панчелюга К.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просили суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував факту проживання матері перед смертю з позивачкою.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Смик А.І. зауважив суд, що під час судового розгляду, судом з участі представника позивачки було здійснено дослідження ухвали Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 червня 2023 року по справі № 571/430/23, якою було завершено розгляд по суті вказаної справи. Цією ухвалою суд цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Березівська сільська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, залишив без розгляду. В абзаці 4 мотивувальної частини ухвали (сторінка № 1) суд зазначив, що заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 13.04.2023 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі у якій зазначила, що заяву ОСОБА_2 підтримує у повному обсязі та підтверджує, що її брат ОСОБА_2 постійно проживав з мамою ОСОБА_5 . Вказану ухвалу заінтересована особа ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувала, тобто вона набрала законної сили. При цьому залишення судоми заяви ОСОБА_2 без розгляду відбулося не з ініціативи ОСОБА_1 , а іншої сестри. При цьому у своєму вступному слові під час розгляду справи № 571/3643/25, позивач ОСОБА_1 підтвердила те, що в минулому дійсно була учасником справи № 571/430/23 відкритої за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем – її мамою ОСОБА_5 в ході розгляду якої вона визнавала факт який просив встановити ОСОБА_2 . Так, у справі № 571/430/23 ОСОБА_1 висловила як прямо (в заяві від 13 квітня 2023), так і своєю поведінкою (не оскаржувала в апеляційному порядку ухвалу від 26 червня 2026 року про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду). За таких обставин право на встановлення юридичного факту – факту постійного проживання разом із спадкодавцем у позивачки припинилося, а тому підстави для задоволення його позовних вимог відсутні. Поведінка ОСОБА_1 є зловживанням матеріальними правами, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 , заявляючи позовні вимоги про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем зазначила відповідачами дітей померлої. Тоді як, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 175/891/19 (провадження № 61-7081св20) зроблено висновок, що «належним відповідачем за вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття – територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Оскільки в даній справі жоден із спадкоємців ОСОБА_5 спадщину не прийняв, а позивачка ОСОБА_1 не заявляла клопотань про заміну відповідачів належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, а саме Березівської територіальної громади – то наявні всі підстави для відмови в задоволенні позову з цієї підстави.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила факт проживання покійної ОСОБА_5 ,яка є матір`ю сторін у справі з позивачкою. Приблизно за 4 роки до смерті матір переїхала проживати до позивачки, яка здійснювала за нею догляд. Перед смертю ОСОБА_5 проживала у літній кухні, бо у хаті робили ремонт. На похороні у матері її не було.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з доводами сторін, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв`язку із чим відкрилася спадщина.

Згідно Довідки від 22.06.2021 року №60 виданої старостою сіл Кам`яне, Будки- Кам`янські, Обсіч М.Жеребило, про те, що ОСОБА_1 за власний рахунок здійснила поховання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно Довідки від 22.06.2021 року №60 виданої старостою сіл Кам`яне, Будки-Кам`янські, Обсіч М.Жеребило, про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті проживали постійно разом і вели спільне підсобне господарство. Без реєстрації прописки.

Також, відповідно до відомостей з попосподарської книги №5 особовий рахунок № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок та господарські будівлі, які рахуються за померлою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідка №285 від 02.02.2022 року.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні вказала, що є внучкою покійної ОСОБА_5 та дочкою відповідачки ОСОБА_3 . Зазначила, що бабуся орієнтовно за чотири роки до смерті переїхала проживати до дочки ОСОБА_1 , та проживали разом. Кожного літа вона приїжджала в гості, однак на похороні не була, бо перед тим гостювала у них.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що є подругою відповідачки. Кожного року приїжджала в гості в рідне село. Їй відомо, що позивачка ОСОБА_1 забрала до себе проживати свою матір ОСОБА_5 , оскільки в останньої прогрішилось здоров`я, потрібна була допомога. Десь приблизно за три роки до смерті, вони почали проживати разом.

Сторони у справі є дітьми померлої та відповідно належать до спадкоємців першої черги за законом.

Із витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №68405764 від 04 лютого 2022 року судом установлено, що 04 лютого 2022 року Рокитнівською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №43/2022, номер у Спадковому реєстрі — 69094154, після смерті ОСОБА_5 .

Постановою державного нотаріуса Рокитнівської державної нотаріальної контори від 07 березня 2023 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Із зазначеної постанови вбачається, що нотаріусом установлено: ОСОБА_2 не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав до нотаріальної контори у шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса від 02 листопада 2023 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на той самий житловий будинок відмовлено ОСОБА_3 . Підставою відмови також стало встановлення нотаріусом того, що ОСОБА_3 не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом установленого законом строку заяву про прийняття спадщини не подала.

Дослідив докази в межах заявлених суду вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі матеріалів спадкової справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини, звернувшись із такою заявою лише 2023 році, та отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої факт постійного проживання разом зі спадкодавцем документами не підтверджено. Інші спадкоємці спадщини не прийняли.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження №61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Позов спадкоємця, який бажає прийняти спадщину порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, тому належними відповідачами у спорах про визнання права на спадщину є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Орган місцевого самоврядування залучається до участі в справі цієї категорії в якості відповідача виключно у випадку відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Згідно зі ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19 (провадження №61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2022 по справі №761/7893/19 (провадження №61-9077св22) зроблено висновок про те, що відповідач по справі не є учасником спадкових правовідносин з приводу визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця, а тому у цій справі судовим рішенням питання про майнові права, свободи, інтереси та (або) обов`язки відповідача не вирішуються, тому суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Така позиція Верховного Суду є сталою судовою практикою, що підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №687/1104/21 (провадження №61-8578св22), від 07.02.2923 у справі №456/1045/20 (провадження №61-3976св22) та від 22.03.2023 у справі №741/713/20 (провадження №61-10128св22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2022 у справі №543/459/21 (провадження №61-30св22) вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц). Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На підставі наведеного суд вважає, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів, які не є учасником спадкових правовідносин з приводу визнання права власності на майно в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки відповідачі не прийняли спадщини, а тому у цій справі судовим рішенням питання про майнові права, свободи, інтереси та (або) обов`язки відповідача не вирішуються, тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. Відповідачами у цій справі є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з пред`явленням ОСОБА_1 позову до неналежного відповідача.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судовий збір підлягає віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Панчелюга Катерина Миколаївна до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , внутрішньо переміщена за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.09.2026 року.

Суддя М.Я.Качмар