Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №569/20787/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Бузи В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №7745595 від 19 серпня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 19 серпня 2026 року інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Мовчанюком В.Ю. винесено постанову серії ЕНА №7745595. Згідно з оскаржуваною постановою, 19 серпня 2026 року о 10 год. 21 хв. 13 сек. у м. Рівне по вул. Поштовій, 2 позивач, керуючи автомобілем Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі, чим порушив підпункт «б» пункту 15.10 Правил дорожнього руху України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Однак позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Зазначає, що 19 серпня 2026 року він був учасником судового розгляду в Рівненському міському суді Рівненської області. Приїхавши до суду на автомобілі, він близько 08 год. 45 хв. намагався припаркувати транспортний засіб поблизу суду, однак через відсутність вільних місць для стоянки був змушений залишити автомобіль на території між будівлями. Місце, де було залишено автомобіль, не є тротуаром, а є міжбудинковим майданчиком, розташованим між будівлями, та не призначене для руху пішоходів як тротуар. Після закінчення судового засідання позивач повернувся до автомобіля та виявив біля нього невідому громадянку, яка повідомила, що викликала поліцію у зв`язку з паркуванням автомобіля. Позивач залишився на місці та дочекався прибуття працівників поліції. Працівники патрульної поліції прибули приблизно о 12 год. та після спілкування з громадянкою підійшли до нього, попросили надати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Позивач повідомив поліцейському про свою незгоду з наміром притягнути його до адміністративної відповідальності та просив відібрати пояснення і скласти адміністративний протокол. На вимогу позивача надати можливість викласти свої пояснення йому було надано бланк пояснень, у якому він зазначив обставини події та заперечив факт стоянки автомобіля на тротуарі. Також позивач просив ознайомити його з матеріалами справи, зокрема з відеозаписом, який, за словами працівника поліції, був наявний, однак можливості ознайомитися з ним до винесення постанови йому не було надано. Вважає, що під час розгляду справи посадовою особою не було належним чином встановлено місце розташування автомобіля, не визначено меж тротуару, не проведено вимірювання відстані, яка залишалася для руху пішоходів, та не надано належної оцінки його поясненням.

18.09.2026 року від представника відповідача Управління патрульної поліції у Рівненській області надійшов відзив на позов. У відзиві представник відповідача позов не визнає та просить залишити його без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Зазначає, що 19 серпня 2026 року працівники Управління патрульної поліції в Рівненській області отримали повідомлення зі служби «102» про порушення правил дорожнього руху. Згідно з повідомленням, о 10 год. 30 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Поштова, 2, автомобіль Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 , заблокував в`їзд та виїзд. Під час опрацювання повідомлення працівниками поліції було встановлено, що водієм зазначеного транспортного засобу є позивач, у зв`язку з чим відносно нього винесено оскаржувану постанову за порушення підпункту «б» пункту 15.10 ПДР України. Зазначає, що поліцейський мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, а складання адміністративного протоколу в даному випадку не вимагалося. На підтвердження правомірності постанови відповідач подав до суду відеозапис із портативного відеореєстратора працівника поліції, фотографії припаркованого транспортного засобу Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також фотографії письмових пояснень позивача. З доданих до матеріалів справи фотографій чітко видно, що транспортний засіб позивача був припаркований не на краю тротуару, а тому виняток, передбачений підпунктом «в» пункту 15.10 ПДР України, до спірних правовідносин не застосовується.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Буза В.О. проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №7745595 від 19 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

З постанови слідує, що 19 серпня 2026 року о 10 год. 21 хв. 13 сек. у м. Рівне по вул. Поштовій, 2, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі, чим порушив підпункт «б» пункту 15.10.б Правил дорожнього руху України - порушення стоянки, стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Пунктом 15.10.б ПДР України передбачено, що стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Разом з тим підпунктом «в» пункту 15.10 ПДР України передбачено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Із досліджених судом відеозаписів вбачається факт перебування автомобіля Chery Tiggo, державний номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований поблизу будинку на вул. Поштова, 2, однак посадовою особою не було належним чином встановлено межі тротуару, його ширину та точне положення транспортного засобу щодо краю тротуару. Також матеріали відеофіксації та фотознімки не містять об`єктивних даних, які б дозволили беззаперечно встановити відстань, що залишалася для руху пішоходів, якщо виходити з того, що транспортний засіб знаходився саме на тротуарі. Крім цього, з оглянутому відео судом встановлено, що коли прибули поліцейські на місце події до них підійшов свідок і пояснив, що автомобіль був припаркований в іншому місці, а коли позивач виїжджав його автомобіль був заблокований іншим транспортним засобом.

На відповідача в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України покладений тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, однак надані докази на підтвердження факту порушення позивачем правила зупинки, що потягло за собою створення перешкоди дорожньому руху або загрози дорожньому руху є недостатніми.

Також слід зазначити, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/1-а.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та достатніми доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Надані фото- та відеоматеріали підтверджують лише перебування автомобіля у зазначеному місці, однак не дають можливості достовірно встановити межі тротуару, положення автомобіля щодо його краю та відстань, яка залишалася для руху пішоходів. Крім того, посадовою особою не проведено вимірювань або іншого об`єктивного встановлення ширини тротуару та відстані, яка залишалася для руху пішоходів.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та беззаперечними доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин оскаржувана постанова серії ЕНА №7745595 від 19 серпня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241-245, ст. 250, 286 КАС України, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенн у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7745595 від 19.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., провадження у справі закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: адреса: м.Рівне, вул.Ст. Бандери, буд.14А.

Повний текст рішення складено 25.09.2026 року.

Суддя Харечко С.П.