Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №567/1424/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1424/26

Провадження №2/567/1022/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.26 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до Острозької міської ради Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом звернулась ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 та після його смерті залишилося спадкове майно – гараж, який розташований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

Зазначає, що вона є єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на вказане майно, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього.

Просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гараж, який розташований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1

Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.

Ухвалою суду від 21.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідачу було надано строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач – Острозька міська рада Рівненської області право подати відзив на позовну заяву не скористався. Представник відповідача подала суду заяву, в якій позов визнає.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч.4 ст.200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, в порядку ст.200, 206 ЦПК України, виходячи з наступного.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В підготовче засідання позивачка не з`явилася, подала суду заяву, в якій позов підтримала та просить здійснювати розгляд за її відсутності.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явилася, подала суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за її відсутності за наявними матеріалами у справі.

З досліджених в підготовчому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 09.09.1956 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Острозької міської ради народних депутатів №288 від 16.09.1996, ОСОБА_2 виділено земельну ділянку для індивідуального гаражного будівництва на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Острог Рівненської області.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.07.2003 встановлено, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , дружина спадкодавця. Вказане свідоцтво видане на спадкове майно – квартиру АДРЕСА_2 ,

З технічного паспорта на гараж, який розташований на території будинку АДРЕСА_1 встановлено, що він виготовлений станом на 10.07.2026 на замовлення ОСОБА_1 та розмір частки її власності становить 1.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.08.2026 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 . Острозькою державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №198/2003. Згідно матеріалів спадкової справи ОСОБА_1 , дружина спадкодавця, являється єдиним спадкоємцем за законом (першої черги), яка прийняла спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло, зокрема, його право на гараж, який розташований на території будинку АДРЕСА_1 , а позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , а відтак має право на зазначене майно.

Відповідно до ст.ст.1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1-3, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до вимог ст.68 Закону України "Про нотаріат", при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом ст.392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Верховний Суд висловив відповідну правову позицію у постанові від 22.09.2021 у справі №227/3750/19, вказавши на право спадкоємця за заповітом чи за законом прийняти або не прийняти спадщину.

Відповідно до п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Згідно п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Відповідно до абз.2 п.77 вказаного порядку, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 оформити нотаріально свої спадкові права на гараж не може у зв`язку з відсутністю правовстановлючих документів на майно на ім`я спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл.29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 зазначеного Кодексу).

За ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. В той же час, право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

З матеріалів справи встановлено, що для ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично належав гараж, який розташований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , однак за життя він не оформив відповідних документів на нього. Спадщину після смерті ОСОБА_2 у визначений законом строк прийняла його дружина – ОСОБА_1 , однак нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на гараж.

Зважаючи на ці обставини, позивачка позбавлена можливості реалізувати свої законні права на спадщину, а тому за нею необхідно визнати право власності на спадкове майно в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1217, 1261, 1268, 1297 ЦК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 4, 10, 12, 76, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на гараж, який розташований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

відповідач – Острозька міська рада Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, вул.Героїв Майдану, 4 Рівненської області, код ЄДРРПОУ 05391005).

Повне рішення складено 25.09.2026.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.