Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №561/598/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/598/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

з участю секретаря Левчук І. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Полюховича Р. М.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Гнедко О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Зарічненської селищної ради про встановлення факту перебування на утриманні дитини віком до 18 років,

ВСТАНОВИВ:

Підстава позову (позиція позивача).

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт про те, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на його утриманні.

В обґрунтування позовної заяви вказує, що 16.04.2012 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 (відповідач – 1). Під час шлюбу у подружжя народились діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У його дружини ОСОБА_2 – відповідачки -1 є неповнолітня дитина від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якої є ОСОБА_3 (відповідач-2), з яким відповідач-1 перебувала в шлюбі менше одного року.

Шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано 20.10.2009 та після розірвання шлюбу дружині було присвоєне прізвище “ ОСОБА_8 ”, яке є її дошлюбним прізвищем.

До розірвання шлюбу відповідач-1 з відповідачем-2 проживали деякий час у місті Керч Автономної Республіки Крим, де проживав батько ОСОБА_3 .

З інформації, яку вдалось дізнатись від неповнорідної сестри відповідача-2 по матері, після розірвання з відповідачем-1 шлюбу в 2009 році відповідач-2 поїхав до свого батька на постійне місце проживання в Автономну Республіку Крим, де згодом помер, однак офіційних документів про підтвердження факту смерті відповідача-2 немає та немає можливості офіційно отримати внаслідок тимчасової окупації АР Крим з 20.02.2014 року російською федерацією.

Після укладення шлюбу з ОСОБА_2 і до сьогодні сторони проживають разом однією сім`єю, позивач однаково виховує і утримує, як спільних з відповідачкою-1 дітей, так і її дитину від попереднього шлюбу з відповідачем-2, який з часу розірвання шлюбу з відповідачкою-1 життям їхньої спільної дитини ОСОБА_4 не цікавився, виховання та її утримання не здійснює

Натомість біологічний батько дитини - ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_9 не проживає, у вихованні дитини участі не брав її життям, навчанням не цікавився, вихованням не займався.

Позивач в позовній заяві вказує, що ОСОБА_4 є дитиною з багатодітної сім`ї та має право на пільги, передбачені законодавством України для дітей з багатодітної сім`ї, а ОСОБА_1 є відповідно багатодітним батьком, оскільки проживає разом із дружиною та виховує 3-х дітей в т. ч. ОСОБА_9 – дитину від попереднього шлюбу своєї дружини.

Позивач вказує, що наразі перебуває на військовій службі в військові частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, що підтверджується довідкою від 26 березня 2026 року № 997 (форма 5) і довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.04.2026 № 7269, та має намір звільнитись із військової служби у зв`язку із сімейними обставинами, оскільки в нього на утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (спільні з відповідачем-1 діти) і ОСОБА_4 (дитина від попереднього шлюбу його дружини) ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з чим йому необхідно підтвердити факт її утримання, оскільки її рідний батько - відповідач-2 її утримання ніколи не здійснював та не здійснює.

За наведених обставин позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представника позивача - адвокат Полюхович Р. М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив позовну заяву задовольнити. У поясненнях просив не враховувати висновок органу опіки та піклування щодо відсутності підстав для визнання факту утримання дитини ОСОБА_4 зважаючи, що відсутність згоди на це ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під час підготовки висновку обумовлені тимчасовими суперечками в їх сім`ї та беззаперечність факту утримання дитини позивачем. Також просив урахувати що цей спір не обумовлений визнанням факту одноосібного виховання дитини, а пов`язаний саме з встановленням факту перебування дитини на утриманні нерідного батька.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 26.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 18.06.2026 в підготовчому судовому засіданні за клопотанням сторони позивача витребувано у Головного управління ДПС у Рівненські області відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_3 , 1990 року народження, витребувано у Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію актового запису про народження ОСОБА_3 , 1990 року народження (імовірні місяць і дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ), копію актового запису про смерть ОСОБА_3 (у випадку наявності такого актового запису, витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України за період з 01.01.2008 по даний час громадянином України ОСОБА_3 , 1990 року народження (імовірні місяць і дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ). А також в порядку ст. 171 СК України, викликано в судове засідання, для дачі пояснень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Викликано для допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також зобов`язано орган опіки і піклування Виконавчого комітету Зарічненської селищної ради надати висновок щодо розв`язання спору. Викликано відповідача ОСОБА_3 шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позиція відповідачів та третьої особи

Відповідачка 1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що ОСОБА_1 постійно та безперервно доглядав та утримував її доньку від першого шлюбу ОСОБА_12 .

Відповідач 2 – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи, зокрема на 18.06.2026, 07.07.2026, 17.08.2026, 02.09.2026 та 24.09.2026 повідомлявся, шляхом публікації оголошення на сайті судова влада України. З інформації, отриманої за ухвалою суду про витребування доказів від 18.06.2026 та 17.08.2026 від Рівненського відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області від 25.06.2026 № 2369/2331/24.11-04-01 та від 22.08.2026 № 3775/3165/24.11-04-01 вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 про що Обарівською сільською радою Рівненської області складено актовий запис №24 від 09.07.1990, йому присвоєно РНОКПП НОМЕР_2 , та в архіві віділу відсутній актовий запис про його смерть. Крім того ухвалами суду витребовувалась інформація від ГУ ДПС в Рівненській області про присвоєння ОСОБА_3 РНОКПП – НОМЕР_2 . За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України на №561/598/26/1329/2026 від 19.06.2026 відомостей про перетинання державного кордону України. лінії розмежування з тимчасово окупованою територією у період з 08.11.2017 по 24.06.2026 громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в Базі даних не виявлено.

У відповідності до п. 11 ст. 128 ЦПК України Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином відповідач ОСОБА_3 вважається повідомленим про призначені судові засідання.

Від третьої особи – Органу опіки та піклування Зарічненської селищної ради отримано клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника в судових засіданнях, призначених на 17.08.2026, 02.09.2026.

01.09.2026 судом отримано відповідь від Органу опіки та піклування Зарічненської селищної ради, Рішення від 10.07.2026 “Про затвердження висновку органу опіки та піклування”, а також Висновок органу опіки та піклування, яким не підтверджено факт перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітньої дитини ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування ОСОБА_13 під час надання пояснень підтримала позицію у висновку органу опіки та піклування, зазначивши, що на підставі вивчення інформації про сторони орган опіки дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення прозову бо не підтверджено факт перебування дитини ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_1 зазначила, що під час підготовки висновку представники ООП спілкувались з дитиною телефоном та вона заперечувала факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , а також ці обставини заперечувала ОСОБА_2 . Під час судових дебатів представник ООП поклався на розсуд суду при ухваленні рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача -1, показання свідків, заслухавши думку дитини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

16 квітня 2012 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 – відповідачкою - 1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16 квітня 2012 року, виданим Неньковицькою сільською радою Зарічненського району Рівненської області (а. с. 8). У шлюбі народились діти: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 17 червня 2013 року, виданим Неньковицькою сільською радою Зарічненського району Рівненської області (а. с. 9), та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 29 травня 2018 року, виданим Виконавчим комітетом Неньковицької сільської ради Зарічненського району Рівненської області (а. с. 10). Також у відповідачки-1 є неповнолітня дитина від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 06 березня 2009 року, виданим Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області (а. с. 11) батьком якої є ОСОБА_3 (відповідач – 2).

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 розірвано 20.10.2009 р., що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу від 20.10.2009 серії НОМЕР_7 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського районного управління юстиції (а. с. 12) після чого дружині було присвоєно прізвище “ ОСОБА_8 ”.

Відповідно довідки Зарічненської селищної ради Рівненської області №224 від 12.05.2026 (а. с. 14) за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на утриманні якого перебувають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 – дружина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – донька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – син та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - донька

З характеристики Неньковицького закладу дошкільної освіти №42 від 07.04.2026 (а. с. 16) вбачаєтьтся, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була вихованкою цього дошкільного закладу з 01.08.2014 по 15.06.2015.

З характеристики Неньковицького ліцею Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області №01-23/36 від 07.04.2026 (а. с. 17) слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 навчається в 11-му класі цього навчального закладу.

З інформації у довідці Зарічненського відділу ДВС у Вараському р-ні Рівненської області від 03.07.2026 №1603 (а. с. 18) вбачається, що ОСОБА_3 не є платником аліментів на користь доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_8 (а. с. 19) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками багатодітної сім`ї, а на ім`я ОСОБА_4 , видане посвідчення дитини з багатодітної сім`ї серія НОМЕР_9 (а. с. 20).

З довідок в/ч НОМЕР_1 №7441 від 08.05.2026 (а. с. 21), №997 від 26.03.2026 (а. с. 22) та № 7269 від 29.04.2026 (а. с. 23) слідує, що ОСОБА_1 перебуває на службі у в/ч НОМЕР_1 отримує грошове забезпечення та бере активну, безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. А також ОСОБА_1 є ветераном війни – учасником бойових дій, що доводиться посвідченням серії НОМЕР_10 (а. с. 24) виданим на його ім`я.

Згідно з відповіддю Головного центра обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на №561/598/26/1329/2026 від 19.06.2026 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 08.11.2017 по 24.06.2026 за межі Україне не виїжджав.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, щодо розв`язання спору та встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини віком до 18 років, затвердженого рішенням виконавчого комітету Зарічненської селищної ради від 10.07.2026 №177орган опіки та піклування не підтверджує факт перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітньої дитини ОСОБА_16 .

Неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні під час заслуховування її думки зазначила, що свого біологічного батька не знає, усе життя виховувалась в сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечила щодо задоволення позову та встановлення факту її утримання ОСОБА_1 .

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні дали показання про те, що знають особисто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є їх сусідами та односельцями. Показали, що дитина ОСОБА_4 проживає в їх сім`ї з народження та що ОСОБА_1 ставиться до неї як батько. Про рідного батька дитини нічого не знають та ніколи його не бачили.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Як передбачено статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04 грудня 2024 року в справі № 551/812/23 факт утримання дитини не біологічним батьком, а вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини, тому такий факт може вирішуватись у межах спору про право за загальним правилом у позовному провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02 жовтня 2024 року в справі № 333/7023/23.

Згідно з ч. ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

У пунктах 74, 75, 81, 84, 87, 88 постанови від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

У СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само, як визначена ч. 1 ст. 15 СК України “невідчужуваність” сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

У ч. 4 ст. 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само, як визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Частиною 1 ст. 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Доведення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні нерідного (прийомного) батька пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, із системного аналізу ст. ст. 141, 166, 180, 260 та 268 СК України вбачається, що право вітчима брати участь у вихованні падчерки не є тотожним юридичному факту перебування пасербиці на утриманні вітчима. Також саме по собі спільне проживання вітчима з дитиною та участь у її вихованні не означає автоматичного виникнення факту перебування дитини на утриманні вітчима.

Суд у цій справі не вирішує питання надання або ненадання позивачу відстрочки, чи звільнення з військової служби, а лише перевіряє, чи доведено заявлений у позові юридичний факт.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з цим позовом, позивач зазначає наступні обставини:

Перший шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано 20.10.2009 та після розірвання шлюбу дружині було присвоєне прізвище “ ОСОБА_8 ”, яке є її дошлюбним прізвищем.

16.04.2012 був зареєстрований шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Під час шлюбу у подружжя народились двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Про місце проживання (перебування) ОСОБА_3 сторонам нічого не відомо. З інформації, яку вдалось дізнатись від неповнорідної сестри відповідача-2 по матері, після розірвання з відповідачем-1 шлюбу в 2009 році відповідач-2 поїхав до свого батька на постійне місце проживання в Автономну Республіку Крим, де згодом помер, однак офіційних документів про підтвердження факту смерті відповідача-2 немає та немає можливості офіційно отримати внаслідок тимчасової окупації АР Крим з 20.02.2014 року російською федерацією.

Після укладення шлюбу з ОСОБА_2 і до сьогодні сторони проживають разом однією сім`єю, позивач однаково виховує і утримує, як спільних з відповідачкою-1 дітей, так і її дитину від попереднього шлюбу ОСОБА_4 . Натомість біологічний батько ОСОБА_4 – ОСОБА_3 з часу розірвання шлюбу з відповідачкою-1 життям їхньої спільної дитини ОСОБА_4 не цікавився, виховання та її утримання не здійснює.

Позивач в позовній заяві вказує, що ОСОБА_4 є дитиною з багатодітної сім`ї та має право на пільги, передбачені законодавством України для дітей з багатодітної сім`ї, а ОСОБА_1 є відповідно багатодітним батьком оскільки проживає разом із дружиною та виховує 3-х дітей в т. ч. ОСОБА_9 – дитину від попереднього шлюбу своєї дружини.

Позивач вказує, що наразі перебуває на військовій службі в військові частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, що підтверджується довідкою від 26 березня 2026 року № 997 (форма 5) і довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.04.2026 № 7269, та має намір звільнитись із військової служби у зв`язку із сімейними обставинами, оскільки в нього на утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (спільні з відповідачем-1 діти) і ОСОБА_4 (дитина від попереднього шлюбу його дружини) ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з чим йому необхідно підтвердити факт її утримання, оскільки її рідний батько - відповідач-2 її утримання ніколи не здійснював та не здійснює.

Матеріали справи свідчать, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір`ю та нерідним батьком, що сторонами не заперечується, однак вказана обставина жодним чином не підтверджує факт ухилення матері від участі у вихованні дитини.

При цьому, письмовими доказами у справі, показаннями відповідача, поясненнями неповнолітньої дитини ОСОБА_17 , а також показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджується факт участі ОСОБА_1 у її вихованні.

Заявляючи вимогу про встановлення факту перебування на утриманні дитини до 18 років позивач послався на те, що постала необхідність юридичної фіксації цього факту, з метою необхідності оформлення документів для звільнення з військової служби у зв`язку з утриманням 3-х неповнолітніх дітей.

Суд зауважує, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків (постанова Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 495/432/23).

Частиною 1 ст. 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 155 СК відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Під час судового розгляду не вдалось підтвердити чи спростувати належними доказами факту участі біологічного батька ОСОБА_3 у житті неповнолітньої ОСОБА_4 .

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною 1 ст. 15 СК України ”невідчужуваність” сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про встановлення факту самостійного виховання і утримання батьком дітей, суд виходить з того, що позивач звернувся з позовом у цій частині за відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів з боку інших осіб, враховуючи, що обов`язок обох батьків в тому числі щодо нерідних дітей, виховувати та утримувати їх є невідчужуваним.

Розподіл судових витрат.

Так як, у задоволенні позову відмовлено, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Зарічненської селищної ради про встановлення факту перебування на утриманні дитини віком до 18 років відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса реєстрації та проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

-ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого чи фактичного проживання невідома, РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Зарічненської селищної ради, ЄДРПОУ 043856, місцезнаходження: 34000, вул. Центральна, 11, с-ще Зарічне Вараського району Рівненської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 24.09.2026.

Головуючий суддя А. В. Дідик