Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №553/3472/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/3472/26

Провадження № 1-кп/553/733/2026

В И Р О К

Іменем України

25.09.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Полтави в режимі відеоконференції кримінальне провадження

№ 12026170460000259 від 09.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Антонівка, Шполянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання в Державній установі «Полтавська виправна колонія № 64», розташованої за адресою: вул. Старокотелевська,6, м. Полтава, раніше судимого: Октябрським районним судом м. Полтави від 21.12.2018 за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 6-ти років позбавлення волі, з конфіскацією майна

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Октябрського районого суду м. Полтави за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна з 21.12.2018 відбуває покарання у Державній установі «Полтавська виправна колонія (№64)», розташована за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Старокотелевська,6.

Державна установа «Полтавська виправна колонія (№64)» є колонією середнього рівня безпеки, в якій відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, яким визначено відбуття покарання у колонії середнього рівня безпеки.

Відбуваючи покарання, ОСОБА_5 неодноразово попереджався адміністрацією установи про дисциплінарну та адміністративну відповідальність за порушення режиму утримання, правил внутрішнього розпорядку та за здійснення проявів злісної непокори законним вимогам адміністрації установи. Незважаючи на всі заходи виховного та профілактичного характеру, які проводились із засудженим ОСОБА_5 , він на них навмисно не реагував і став на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації установи.

Відбуваючи покарання у ПВК №64, до засудженого ОСОБА_5 за допущені порушення ним режиму утримання неодноразово застосовувалися стягнення, у вигляді попередження, доган, суворих доган, поміщення до дисциплінарного ізолятора, та

поміщення до приміщення камерного типу. За період час з 1911.2021 року по 08.07.2026 рік зафіксовано загалом 37 стягнень за вчинення засудженим систематичних порушень установленого порядку (режиму) відбування покарання в ПВК №64, у тому числі, неодноразової відмови від виконання законних вимог адміністрації установи виконання покарань, за що до нього застосовувалися заходи стягнень, передбачені ст. 132 Кримінально – виконавчого кодексу України.

Так, протягом 2026 року ОСОБА_5 отримав від адміністрації установи: 23.02.2026 – догану за відмову від чергування згідно графіку; 03.04.2026 – поміщення до дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) строком на 10 діб, за відмову від чергування згідно графіку; 08.04.2026 – догану за нетактовну поведінку з представником адміністрації; 20.04.2026 - догану за відмову від чергування згідно графіку; 29.04.2026- сувору догану за відмову від чергування згідно графіку; 06.05.2026 - на підставі ухвали Подільського районного суду міста Полтави від 07.05.2026 у справі № 553/1798/25 (провадження №1-в/553/77/2026) поміщення до приміщення камерного типу строком на 1 місяць за відмову від чергування згідно графіку; 18.06.2026 – догану за відмову від чергування згідно графіку; 06.07.2026 - сувору догану за відмову від чергування згідно графіку.

Засуджений ОСОБА_5 будучи підданим стягненню у вигляді переведення до приміщення камерного типу на підставі ухвали Подільського районного суду м. Полтави від 06.05.2026 на шлях виправлення не став та знов вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи ПВК №64 за наступних обставин.

Так, 08.07.2026 близько 09 год 55 хв у приміщенні відділення соціально –психологічної служби (СПС) №5 ПВК №64, начальником відділення СПС №5 старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 , черговим помічником начальника установи лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_7 , оперуповноваженим оперативного відділу капітана внутрішньої служби ОСОБА_8 засудженому ОСОБА_5 оголошено, що згідно затвердженого начальником установи графіком чергувань, з яким ОСОБА_5 ознайомлений у відповідності до ч.5 ст. 118 КВК України, він зобов`язаний в порядку черги приступити до прибирання підсобного приміщення відділення соціально – психологічної служби (СПС) №5 ПВК №64.

Засуджений ОСОБА_5 будучи забезпеченим необхідним справним інвентарем для прибирання та за станом здоров`я, маючи можливість виконати законні вимоги адміністрації установи, щодо проведення дорученої роботи, умисно, протиправно, без поважних на те причин, у відкритій, демонстративній формі категорично відмовився виконувати поставлені перед ним вимоги, та у подальшому виконувати не збирався.

Через деякий час начальник відділення соціально – психологічної служби (СПС) №5 ПВК №64 ОСОБА_6 вдруге звернувся із законною вимогою до засудженого ОСОБА_5 приступити до прибирання підсобного приміщення відділення соціально – психологічної служби (СПС) №5 ПВК № 64, на що засуджений ОСОБА_5 публічно в присутності працівників ПВК №64 повторно відповів категоричною відмовою.

У подальшому засудженому ОСОБА_5 начальником відділення соціально – психологічної служби (СПС) №5 ПВК №46 ОСОБА_6 роз`яснені положення кримінального законодавства, викладені в ст.391 КК України, а також попереджений про кримінальну відповідальність по вказаній статті за злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань. Після цього начальник відділення соціально – психологічної служби (СПС) №5 ПВК №64 ОСОБА_6 ще раз звернувся з вимогою до засудженого ОСОБА_5 приступити до прибирання підсобного приміщення відділення соціально - психологічної служби (СПС) №5 ПВК №64, на що засуджений знову відповів категоричною відмовою.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, тобто у злісній непокорі законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режимі відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України.

27 серпня 2026 року між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості, згідно якої сторони дійшли згоди щодо, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 391 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування добровільно ініціював укладення угоди про визнання винуватості та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Також вказаною угодою узгоджене покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 391 КК України. Так сторони узгодили, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України призначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Полтави від 21.12.2018 року за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його власністю, яка на момент укладення угоди складає 1 рік 1 місяць 18 днів та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його власністю.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений, прокурор та захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно з положеннями частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, яке, згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Суд, враховує особу обвинуваченого, визнання ним своєї вини, обставину, що пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю злочину, погоджується з узгодженим сторонами угоди покаранням.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Кримінальним правопорушенням матеріальних збитків не завдано.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого, не застосовувались.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню у порядку статті 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 373, 374, 468, 469, 473, 475, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 серпня 2026 року між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим

ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Полтави від 21.12.2018 року за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70 КК України до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його власністю, яка на момент укладення угоди складає 1 рік 1 місяць 18 днів, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його власністю.

Речові докази у провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення засудженим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави ОСОБА_1