Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №524/7868/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7868/26

Провадження №2/524/6619/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до суду звернувся ОСОБА_1 в особі уповноваженого ним представника Наріжної Діни Євгеніївни, котра як адвокат діє без обмеження повноважень на підставі ордеру серії ВІ № 1405674 від 17 червня 2026 року, з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, в якій просив розірвати спадковий договір, який був укладений між сторонами у справі 05 грудня 2022 року та який був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у позовній заяві було зазначено, що за умовами спадкового договору позивач як відчужувач передає після своєї смерті у власність відповідача як набувачу належну йому, позивачу, на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .

За цим договором відчужувач зобов`язувався виконувати дрібний ремонт квартири, забезпечувати належні санітарні умови в квартирі, забезпечувати відчужувача щоденним харчуванням та одягом, лікувальними засобами та препаратами, відповідними лікувальними процедурами.

Однак через незначний проміжок часу відповідач припинила виконання своїх обов`язків, і, незважаючи на намагання позивача почала уникати контактів, ігнорувала телефонні дзвінки, спілкування в соціальних Інтернет-мережах.

Ухвалою судді від 07 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі, залучено учасників справи, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду.

Відповідач не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

У судове засідання учасники справи, які були залучені до участі у справі та які були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали, просили задовольнити та розглянути справу за їх відсутності, про що надали письмові заяви.

Відповідач ОСОБА_2 з позовом погодилася, просила справу розглянути за її відсутності, про що надала письмову заяву.

Третя особа – приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовський А.Г. просив розглянути справу за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази, з`ясувавши обставини справи, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, якому встановлена 2-а гр. інвалідності безстроково.

Між позивачем та відповідачем було укладено 05 грудня 2022 року спадковий договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстровано в реєстрі за № 3332.

Одночасно приватним нотаріусом у зв`язку з посвідченням цього договору було накладено заборону на відчуження нерухомого майна, що застережено у цьому договорі, зареєстровано в реєстрі за № 3333.

Відповідно до п. 1 спірного спадкового договору відповідач як набувач зобов`язувалася виконувати передбачені у договорі розпорядження позивача як відчужувача, і в разі смерті позивача набувала право власності на належну позивачу на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .

За цим договором (п. 9) відчужувач зобов`язувалася виконувати дрібний ремонт квартири, забезпечувати належні санітарні умови в квартирі, забезпечувати відчужувача щоденним харчуванням та одягом, лікувальними засобами та препаратами, відповідними лікувальними процедурами.

По закінченню незначного проміжку часу відповідач припинила виконання своїх обов`язків, і, незважаючи на намагання позивача, почала уникати з ним контактів, ігнорувала телефонні дзвінки, спілкування в соціальних Інтернет-мережах.

Таким чином, позивач, який є непрацездатним, пенсіонером за станом здоров`я, оскільки йому встановлена 2-а гр. інвалідності, а звідси внаслідок цього потребує сторонньої допомоги, уклавши спадковий договір, мав обґрунтовані сподівання на отримання допомоги від відповідача у спосіб, визначений у договорі.

Проте, набувачем передбачені у договорі обов`язки щодо утримання та догляду як безпосередньо за позивачем, так і щодо квартири, не виконуються жодним чином без поважних на те причин, а саме матеріальна допомога (утримання) не надавалася, догляд не здійснюється, набувач не відвідує відчужувача, не допомагає у побуті, не забезпечує належного лікування відчужувача, тощо.

Також, суд звертає увагу на те, що відсутні в матеріалах справи будь-які достовірні відомості щодо того, що відчужувач чинив особисто відповідачеві перешкоди у виконанні нею договірних обов`язків.

Таким чином, виконання обов`язків, які були покладені договором на відповідача, були припинені саме зі сторони відповідача без поважних на те причин.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Як установлено у ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).

З урахуванням наведеного можна зробити висновок, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру.

Суд, з огляду на встановлені у справі обставини, дійшов остаточного та переконливого висновку, що відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань за спадковим договором та про наявність правових підстав для розірвання цього договору.

Також, відповідач підтвердила факт не виконання належним чином своїх зобов`язань та визнала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно, зокрема, для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.

У ч. 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Відповідно до ч. 2, 4 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За правилами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію [про захист прав людини і основоположних свобод] та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідач, котра погодилася з позовом, не надала суду жодних належних і допустимих, безспірних та достовірних доказів на спростування позову та встановлених судом обставин.

При цьому обов`язок доказування певних обставин лежить на учаснику справи, який посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, заявник - є підставою для відмови у позові чи задоволенні заяви; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач (заінтересована особа) - для відхилення його заперечень проти позову чи заяви.

На підставі встановлених обставин, аналізуючи в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а звідси таким, що підлягає задоволенню.

Необхідно розірвати спадковий договір, який був укладений між сторонами у справі з одночасним скасуванням заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка була застосована приватним нотаріусом, номер запису про обтяження: 48609519. При цьому, суд вважає, що, хоча і не була заявлена з невідомих причин відповідна вимога ні позивачем, ні його представником – адвокатом як фахівцем у галузі права про скасування обтяження застосованого щодо нерухомого майна, однак суд не вийде за межі предмету спору, оскільки заборона щодо нерухомого майна була вжита одночасно з укладенням спірного договору.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд звертає увагу на те, що сторони не заявляли про понесення ними будь-яких судових витрат, позивач не сплатив судовий збір за подання позову відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є звільненим від сплати такого судового збору як особа, якій встановлена 2-а гр. інвалідності. Тому, відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України, з врахуванням визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (як 50% від мінімального розміру судового збору у 1331,20 грн. за ставкою на день подання позову до суду).

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 15, 16, 525, 614, 651, 1305, 1308 ЦК України, ст. 4, 5, 10 - 13, 18, 76 - 81, 83, 133, 137, 141, 142, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Розірвати спадковий договір, який був укладений 05 грудня 2022 року між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), та який був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстровано в реєстрі за № 3332.

Скасувати обтяження у вигляді заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка була застосована 05 грудня 2022 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстровано в реєстрі за № 3333, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65670723 від 05 грудня 2022 року, номер запису про обтяження: 48609519.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Повний текст рішення суду виготовлено 24 вересня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: