Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №524/5424/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5424/26

Провадження №2-о/524/187/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

головуючого - судді Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання – Григор Д.В.,

заявниці – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні та проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту перебування на утриманні та проживання однією сім`єю.

У заяві вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_2 , з яким вони перебували у зареєстрованому шлюбі з травня 1999 року, та проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, зареєстрована заявниця була за іншою адресою, у квартирі, яка їй належала на праві власності до шлюбу.

З 2015 року заявниця отримує мінімальну пенсію за віком і після смерті чоловіка у неї фактично не залишилось засобів до існування.

З метою оформлення пенсії по втраті годувальника заявниця звернулася до управління Пенсійного фонду, однак, розпорядженням ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.11.2025 року їй відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з мотивів недоведення факту спільного проживання та перебування на утриманні чоловіка, та з посиланням на різні адреси реєстрації.

Заявниця просить суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю з березня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 її та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановити факт перебування її як дружини на утриманні чоловіка – ОСОБА_2 .

У судовому засіданні заявниця подану заяву підтримала, просить її задовольнити. Пояснила, що вони з чоловіком перебували у шлюбі та проживали разом понад 20 років. Чоловік отримував пенсію в більшому розмірі, як ліквідатор аварії на ЧАЕС. Ця пенсія була їх основним джерелом існування, оскільки заявниця отримує пенсію в мінімальному розмірі. Наразі заявниця бажає отримувати пенсію по втраті годувальника, однак, для цього потрібно встановити факт перебування на утриманні чоловіка.

Заінтересована особа – Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області направило заяву про розгляд справи без участі свого представника. При розгляді заяви покладаються на розсуд суду.

Заслухавши заявницю, свідків, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Заявниця у справі, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 з 21 травня 1999 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №0404-21/206/02.9-10 від 17.11.2025 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю чоловіка. Відмова обґрунтована тим, що в поданих документах відсутній витяг із реєстру територіальної громади, який затверджений відповідно до ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», через що неможливо встановити факт спільного проживання із ОСОБА_2 на день його смерті.

Крім того, Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №205/02.9-10 від 24.11.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника. Відмова обґрунтована відсутністю документів, які б підтверджували проживання (реєстрацію) разом з годувальником за однією адресою чи факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка.

Разом з тим, факт проживання ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 підтверджується наданою копією акту про проживання від 30.03.2026 року, складеного фахівцем відділу по роботі з абонентами ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс» та засвідченого двома громадянами, які проживають в будинку по АДРЕСА_2 . Згідно акту вказані особи підтвердили факт проживання ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Відповідно до п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно довідки ГУ ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 з 2005 року перебувала на обліку як фізична особа-підприємець і до 2012 року мала незначний дохід. Починаючи з 01.01.2012 року доходів не мала, а з 22.04.2013 року знята з обліку як фізична особа-підприємець.

Згідно довідки про доходи за 2026 рік ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком у мінімальному розмірі (3 038 грн. у лютому та 3 406 грн починаючи з березня).

Також заявницею надано низку банківських квитанцій про оплату комунальних послуг, де платником зазначений ОСОБА_2 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали показання, згідно яких вони проживали в одному будинку по сусідству з ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 . Подружжя ОСОБА_5 заселилося до будинку в 2013 році і відтоді постійно проживало у ньому однією сім`єю. ОСОБА_2 хворів, останнім часом пересувався на милицях. Хвороба була наслідком участі у ліквідації аварії на ЧАЕС.

Наведене вказує на те, що заявниця мала нестабільні мінімальні доходи і наразі отримує пенсію у мінімальному розмірі. Видатки, зокрема, по сплаті комунальних послуг ніс її чоловік – ОСОБА_2 , з яким вони перебували у шлюбі та проживали однією сім`єю за однією адресою.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Аналізуючи у сукупності предмет та характер відносин щодо встановлення факту, що має юридичне значення для реалізації прав заявника, їх суб`єктний склад, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі №308/17634/23 дійшла висновку, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, окрім як в порядку цивільного судочинства.

Чинне законодавство України розглядає окреме провадження встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні іншої як універсальну процесуальну форму (пункт 5 частини другої статті 293, пункт 2 частини першої статті 315 ЦПК України).

В розумінні статті 6 Конвенції судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, є суд цивільної юрисдикції відповідно до статті 19 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України. (п.126 постанови)

Згідно правових висновків наведених у пунктах 100-102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі №308/17634/23 члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (положення статті 31 Закону № 2262-ХІІ).

Отримання завником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не може бути безумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні.

Отже, на підтвердження (спростування) перебування фізичної особи на утриманні померлого закон вимагає надання відповідних доказів [наприклад, довідки про склад сім`ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото / відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру)], які зумовлють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання.

Висновки щодо юрисдикції спорів стосовно розгляду заяв про встановлення юридичних фактів Велика Палата Верховного Суду уже сформулювала в постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21.

Так, певний час юрисдикція подібних спорів була невизначеною, оскільки паралельно існували різні підходи до вирішення подібних спорів в адміністративній та цивільній юрисдикціях. У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначену правову проблему усунула.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_2 , проживала з ним за однією адресою та до смерті чоловіка перебувала на його утриманні. Встановлення факту перебування на утриманні померлого необхідно заявниці для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника. За таких обставин суд вважає, що подана заява в частині встановлення факту перебування на утриманні підлягає задоволенню.

Що стосується встановлення факту постійного проживання однією сім`єю, то суд не знаходить підстав для задоволення заяви в цій частині з огляду на таке. Як вже зазначалося, заявниця до смерті ОСОБА_2 перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі. Зареєстрований шлюб сам по собі є належним і достатнім доказом існування сімейного союзу жінки та чоловіка (стаття 21 Сімейного кодексу України). Проживання однією сім`єю за умов перебування у шлюбі презюмується. Інститут встановлення факту проживання однією сім`єю (за ч. 5 ст. 315 ЦПК України) розрахований виключно на осіб, які не перебувають у шлюбі між собою. Відтак, вимога про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю за умов перебування подружжя у зареєстрованому шлюбі є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4-13, 273, 293, 294, 315-319, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні та проживання однією сім`єю задовольнити частково.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не менше одного року до його смерті.

В частині встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м. Полтава, ЄДРПОУ 13967927.

Суддя Н.С.Алексашина