Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №377/965/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/965/26

Провадження №2/377/757/26

22 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Приліпко К.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 жовтня 2023 року у Славутицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), актовий запис № 90.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який було укладено 25.10.2023 у Славутицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області, актовий запис №90. Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини фактично припинені, між ними відсутні взаєморозуміння та повага. Подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Спільних неповнолітніх дітей у сторін немає. Майновий спір між сторонами відсутній.

Ухвалою судді від 24 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 22 вересня 2026 року.

Позивач в призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним через електронний кабінет. 27.08.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява позивача, в якій вона просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет. 27.08.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява відповідача, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 25 жовтня 2023 року зареєстрували шлюб у Славутицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), про що 25 жовтня 2023 складено актовий запис за № 90, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_4 , що підтверджено Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 90 від 25.10.2023, сформованого в електронній формі з використанням Порталу Дія від 26.07.2026.

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою стало те, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини фактично припинені, між ними відсутні взаєморозуміння та повага. Подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Спільних неповнолітніх дітей у сторін немає. Майновий спір між сторонами відсутній.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов`язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, пункту 3 статті 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, яка виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається з позовної заяви, спільних неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають, майновий спір між сторонами відсутній.

У відповідності до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не змінювала прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на користь позивача з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 665,60 гривень, інша частина судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 жовтня 2023 року у Славутицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ), актовий запис № 90.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини « ОСОБА_5 ».

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області повернути ОСОБА_1 , 665 гривень 60 копійок сплаченого судового збору при поданні позову згідно платіжної квитанції UAPay №FKDY-8BD8-FR3E від 26.07.2026, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи №377/965/26, провадження №2/377/757/26.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька