Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №369/17079/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17079/26

Провадження № 1-кп/369/2012/26

В И Р О К

іменем України

03.09.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116400000055 від 22.08.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області м. Біла Церква, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працюючий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що 22 серпня 2026 року близько 07 години 40 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , побачив приватне домоволодіння, огороджене парканом, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 .У цей момент у ОСОБА_2 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме на територію зазначеного домоволодіння, всупереч волі його власниці ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, 22 серпня 2026 року близько 07 години 40 хвилин ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, без дозволу власниці ОСОБА_3 , переліз через паркан, яким огороджена територія домоволодіння, та опинився на території городу.

Після цього ОСОБА_2 пройшов через територію городу до воріт домоволодіння, самовільно відкрив їх та зайшов на територію двору, тим самим незаконно проникнувши до іншого володіння ОСОБА_3 , та порушивши її право на недоторканність іншого володіння особи, гарантоване статтею 30 Конституції України.

У подальшому, 22 серпня 2026 року приблизно о 07 годині 50 хвилин ОСОБА_2 був затриманий чоловіком власниці домоволодіння ОСОБА_4 до прибуття працівників поліції.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 28.08.2026 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні іншого володіння особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_2 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України, а саме в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 302, 369-371, 373, 374, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. в дохід держави.

Речові докази: диск з відеоматеріалом, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1