Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №294/1772/25 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/858/26

справа № 294/1772/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

15.10.2025 о 10 год. 00 хв. в с. Волосівка по вул. Набережна, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21074», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відеореєстратор Моторола VB 400 номер НОМЕР_2 . Від керуванням транспортними засобами відсторонено, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №483826 від 15.10.2025.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 — адвокат Сидоренко В.В. провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП просив закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Звернув увагу, що в порушення ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 неправомірно зупинено, оскільки підставою для зупинки стало лише те, що раніше на ОСОБА_1 уже було складено протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зважаючи на вказане, вважав за необхідне застосувати до отриманих поліцейським доказів під час складання адміністративного матеріалу доктрини «плодів отруєного дерева», зважаючи на позицію Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №686/11314/17. З наявних відеозаписів не вбачається, яким саме чином працівник поліції встановив наявність ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. В протоколі про адміністративне правопорушення вказані такі ознаки наркотичного сп`яніння як звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, однак на відео поліцейські вказали ОСОБА_1 лише, що в нього зіниці не реагують на світло, що не є ознакою наркотичного сп`яніння. Тобто, фактично поліцейські не встановлюючи у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння. Не оформлено працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не було відсторонено від подальшого керування після складення протоколу про адміністративне правопорушення, що також вказує на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння водія, передбачений ст. 266 КУпАП. Крім того, будучи обізнаними про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, працівники поліції не застосували спеціальну статтю 266-1 КУпАП щодо огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 за № 1452/735 (далі - Інструкцією).

Відповідно до п. 1 розділу X Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 за № 1103 (зі змінами).

У відповідності до пункту 4 розділу X Інструкції огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 за № 1103 (далі – Порядку), огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У матеріалах цієї справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №483826 від 15.10.2025;

- розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, яку водій ОСОБА_1 підписав;

- розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, в якій водій ОСОБА_1 підписав;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, який водій підписав;

- рапорт інспектора СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Марії Булій з якого слідує, що до сектору адміністративної практики поліцейським СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Сергієм Іванчуком було здано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №483826 від 15.10.2025 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 ;

- довідку про належність транспортного засобу, згідно якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21074 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 ;

- довідку про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, відповідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- диск з відеозаписом з ID реєстратора 856349 (відеозапис здійснено у період з 10 год 08 хв 20 с по 11 год 06 хв 36 с), з якого вбачається, що працівник поліції спілкується з ОСОБА_1 біля нерухомого транспортного засобу зеленого кольору марки «ВАЗ 21074». Працівник поліції запитує ОСОБА_1 про те, чи погоджується він пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікарні, на що той відповідає «без проблем». ОСОБА_1 сів за кермо транспортного засобу, перестав його у зручне положення подалі від проїжджої частини та з працівниками поліції в службовому транспортному засобі поїхав до закладу охорони здоров`я. У службовому транспортному засобі ОСОБА_1 уточняв у працівників поліції наслідки складання висновку за результатами огляду на стан наркотичного сп`яніння, а саме цікавився, чи його як водія після цього не будуть вдруге вести на освідування. Після приїзду до будівлі закладу охорони здоров`я працівник поліції уточнив у ОСОБА_1 чи він йде проходити освідування, на що останній повідомив, що у нього немає проблем. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що він не має права його заставляти проходити огляд, однак у випадку відмови від такого огляду на нього буде складено протокол за статтею 130 КУпАП. ОСОБА_1 послідував до закладу охорони здоров`я. У медичному закладі медичний працівник надав ОСОБА_1 ємність для забору біоматеріалу, після чого він у спеціально відведеному приміщенні наповнив ємність. При заповненні документів працівник поліції уточнив в медичного працівника щодо того, яким саме тестом буде проведено освідування, на що працівник пояснив, що буде використовуватись експрес — тест «Wondfo». ОСОБА_1 під час оформлення документів повідомив медичного працівника та працівників поліції, що він передумав та відмовляється від проходження медичного огляду. На уточнене запитання медичного працівника про те, чи записувати у документах відмову від проходження огляду, ОСОБА_1 підтвердив, що відмовляється від огляду. Після цього працівники поліції разом з ОСОБА_1 вийшли на вулицю, де останній забажав повернутись на місце зупинки його транспортного засобу та там оформити матеріали про адміністративне правопорушення. На місці зупинки транспортного засобу працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, складено матеріали про адміністративне правопорушення, ознайомлено з їх змістом, від підпису документів ОСОБА_1 відмовився, будь — яких пояснень не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість повністю доведена і підтверджується всією сукупністю доказів по справі.

Посилання захисника на те, що зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 , працівниками поліції здійснено безпричинно, а отже, на його думку, незаконно, є безпідставними, оскільки вказаний факт не стосується предмету доведення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За правовим аналізом норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Положення Інструкції пов`язують обов`язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп`яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, а тому у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недоведеним факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку через відсутність в матеріалах справи підстав для зупинки транспортного засобу.

Більше того, дії працівників поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 не оскаржувались, незаконність дій працівників поліції не встановлена також будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу, внаслідок чого суд позбавлений процесуальної можливості врахувати такі обставини.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог пункту 2.5 ПДР.

З аналогічних підстав суд також відхиляє доводи захисника про невідсторонення працівниками поліції ОСОБА_3 від керування транспортним засобом після складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність направлення на проходження огляду, суд зауважує, що у випадку чіткого висловлення водієм відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що мало місце у цій справі, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, є закінченим безпосередньо в момент висловлення такої відмови. Вручення або заповнення працівником поліції бланка направлення на огляд такого водія втрачає будь - який сенс, оскільки особа вже відмовилася від реалізації процедури огляду.

При цьому, наявний у матеріалах справи оригінальний відеозапис події, який витребувано судом за клопотанням захисника, підтверджує те, що працівником поліції було забезпечено доставлення ОСОБА_1 до КНП «Чуднівська лікарня», останньому було створено усі умови для проходження медичного огляду, однак він висловив категоричну відмову від такого.

Щодо доводів захисника про необхідність застосування у цій справі спеціальної процедури огляду ОСОБА_1 , який являється військовослужбовцем, передбаченої ст. 266-1 КУпАП, суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці це особи, які проходять військову службу».

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

- на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

- на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

- поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

- під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

- під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Зазначаючи про те, що поліцейським порушено порядок огляду військовослужбовця на стан наркотичного сп`яніння, захисником надано суду військовий квиток ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 31.03.2025 та довідку військової частини НОМЕР_5 від 05.06.2026 про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації. Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 15.10.2025, тобто у період його зупинки екіпажем патрульної поліції, виконував обов`язки військової служби, матеріали справи не містять та у судовому засіданні не доведено.

За таких обставин, у цій справі положення ст. 266-1 КУпАП не можуть застосовуватись, натомість правильним є застосування загального порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 на підставі ст. 266 КУпАП, який проводиться працівниками поліції.

Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і були беззаперечними підставами для закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Інші доводи захисника зводяться лише до незгоди із встановленими обставинами події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Таким чином, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил дорожнього руху не дотримався, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (рахунок для сплати: UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК в Житомир.обл/Житомир.обл/21081300, ЄДРПОУ 37976485) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Роз`яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА