Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №279/4175/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4175/26

Провадження № 2/279/2786/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/4175/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері до досягнення дитиною 3-х річного віку,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері до досягнення дитиною 3-х річного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції, актовий запис реєстрації шлюбу №442.

Одруження виявилося невдалим. Сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час подружніх стосунків вони не підтримують, проживають окремо, ОСОБА_1 подано до суду позов про розірвання шлюбу.

Від шлюбу мають малолітню дитину, яка не досягла трьох років- сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із позивачем і перебуває на її утриманні. Позивач не працює, перебуває у декретній відпустці до досягнення дитиною 3-х річного віку.

Батько дитини не виконує свого обов`язку щодо утримання сина, допомогу у матеріальному забезпеченні позивача та їхньої спільної дитини у розмірі достатньому для повноцінного забезпечення дитини не надає. ОСОБА_2 працездатний, тому має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини та її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності до ч.2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Оскільки відповідач має реальну змогу сплачувати аліменти, вважає за необхідне стягувати з нього на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 часток всіх видів його доходів щомісячно і до повноліття сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Таким чином, вона звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів.

Рішенням суду просить щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.

Також просить щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів доходів, починаючи з дати подання позовної заяви до суду до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.

Ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_2 отримав 03.07.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067214598849, у встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач порушила спір про стягнення аліментів на утримання дитини та на своє утримання.

30.08.2023 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 та складено відповідний актовий запис №442.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зроблено актовий запис №61 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

В даний час сторони проживають окремо. Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її вихованні та утриманні. Відповідач допомогу у вихованні та матеріальному забезпеченні їхньої спільної дитини не надає у достатньому для повноцінного забезпечення дитини розмірі.

Статтею 27 Конвенції ООН "Про права дитини" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Статтею 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ст.8, 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Положеннями ст.181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно ч.1, 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов`язок батьків утримувати дитину.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Доказів про надання в добровільному порядку достатнього розміру коштів на утримання неповнолітнього сина відповідачем до суду не подано.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (cт.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. (ч.1 ст.182 СК України).

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з положеннями частини 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 Сімейного кодексу України.

Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає встановленим той факт, що дитина перебуває на утриманні та матеріальному забезпеченні матері, яку зокрема має надавати відповідач також.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати ним аліментів на утримання дитини у заявленому позивачем розмірі.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що у батьків виникають відносно дитини однакові обов`язки по її утриманню та матеріальному забезпеченню, відповідач як батько, має обов`язок брати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини, суд вважає, що відповідач зобов`язаний надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частки доходу, щомісячно.

Відповідно до ст.84 Сімейного Кодексу України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Отже, таке право не є безумовним та реалізується через призму можливості відповідача надавати утримання дружини.

З врахуванням відсутності заперечень з боку відповідача з приводу заявлених позивачем вимог, неподання останнім жодного доказу щодо неспроможності надавати матеріальну допомогу суд вважає за можливим задовольнити позовні вимоги у частині надання утримання на дружину частково, оскільки позивачем не доведено, які саме доводи має ОСОБА_2 та що він має змогу сплачувати на її утримання аліменти у визначеному розмірі частки від усіх доходів.

У відповідності до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, враховуючи, що позивач звернулась до суду 25.06.2026 року, то аліменти мають бути присуджені з дня її звернення до суду з позовом.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст.84, 180-184, 191 Сімейного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Коростень Житомирської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , дані про місце роботи в справі відсутні, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 виданий 29.09.2023 року органом 1820, РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 25.06.2026 року до повноліття дитини, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щомісячно стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Коростеня, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , дані про місце роботи в справі відсутні, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 виданий 29.09.2023 року органом 1820, РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 25.06.2026 року до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у розмірі місячного платежу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2662 гривень 40 копійок, за ставками судового збору, який діяв на день подачі позовної заяви.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_5 виданий 29.09.2023 року органом 1820, РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ