Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №279/5188/26
Суддя: Івашкевич О. Г.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/5188/26
Провадження №2-а/279/50/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Коростенського РУП ГУПН в Житомирській області Штаня О.С, Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до інспектора Коростенського РУП ГУПН в Житомирській області Штаня О.С, Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7619409 від 27 липня 2026 року.
В обґрунтування позову зазначає, що 27.07.2026 біля 08 години ранку у м. Коростень він їхав на роботу у Коростенський РЕМ (м. Коростень, вул. Жовтнева,58), де працює водієм. Біля будинку 80 по вул. 1-го Травня, що у м. Коростень Житомирської області ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Причина зупинки: перевірка документів та керування транспортним засобом без включення ближнім світлом фар. Водій пояснив інспектору поліції, що їде у населеному пункті, а саме: в місті і по вулиці, а тому не повинен користуватися ближнім світлом фар. Повідомив інспектора поліції, що зупинка є безпідставною і надуманою. Водійські права (зворотню сторону) позивач показав інспектору поліції, але в своїх руках. Після чого був безпідставно затриманий працівниками поліції. Вказує, що зателефонував на 102 і повідомив про конфліктну ситуацію, яка склалась між ним та працівниками поліції, вказавши номер поліцейського автомобіля. Пізніше йому повідомили про підозру у перевезенні вибухової речовини, а згодом і у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, просили вийти з автомобіля, на що водій відповів, що пройти перевірку на «Драгер» може в машині, однак йому відмовили у наданні «Драгера» у руки, склали протокол за ст. 130 КУпАП. Коли ОСОБА_1 приїхав на роботу, то взяв направлення і поїхав до КНП «Коростенська ЦМЛ» Коростенської міської ради, де у термін до 2-х годин здав кров на аналіз. Надати на перевірку страховий поліс ніхто не вимагав. Постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП у присутності водія працівник поліції не складав, суть постанови не було оголошено, підписати її ніхто не пропонував.
Постановою інспектора Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Штаня Олександра Сергійовича серії ЕНА №7619409 від 27.07.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Копію оскаржуваної постанови отримав 30.07.2026 року, що підтверджено листом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 27.08.2026 року.
Вказує, що будь-якого адміністративного правопорушення він не вчиняв, отже інспектором поліції була незаконно винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, на підставі якої на неї було накладено стягнення у вигляді штрафу.
Оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області серії ЕНА № 7619409 від 27.07.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП про адміністративне правопорушення, провадження по адміністративній справі закрити. Одночасно просить суд стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 665,60 грн.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.09.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Учасники справи належним чином повідомлялися про судовий розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачі ухвалу про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками отримали 08.09.2026 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
11.09.2026 року від ГУ НП в Житомирській області до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що у даній справі належним відповідачем є Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яке є юридичною особою, у той час як Коростенське РУП ГУНП в Житомирській області є територіальним відокремленим підрозділом, який не має процесуальної дієздатності.
По суті вчиненого правопорушення зазначає, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через порушення ПДР, а саме поза населеним пунктом не користувався ближнім світлом фар, п.9.8 ПДР України (що зафіксовано на відеозапису, який долучений до відзиву). Також посилається на п.2.1 ПДР України, відповідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, реєстраційний документа на транспортний засіб, чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до п.2.4 (а) ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п.2.1. Виходячи з приписів ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», п.2.1 ПДР поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та /або документів, що підверджують відповідне право особи у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у цих документах.
Однак вказаних вимог ОСОБА_1 не дотримався. Так, будучи зупиненим за порушення п.9.8 Правил дорожнього руху, вимогу поліцейського пред`явити документи на право керування ТЗ та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, не виконав, отже, постанова інспектора Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, є законною, підстав для її скасування позивачем не доведено, що є процесуальним обов`язком позивача та узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19. Твердження позивача про неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими та спростовуються відеозаписом, долученим до відзиву на позов. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
В силу ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Місцевим судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п.1 ч.1 ст.20 КАС України).
Відповідно до ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 288 КУпАП передбачений порядок оскарження, зокрема п.3 ч.1 цієї статті визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема передбачених ч.1 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7619409 від 27.07.2026, винесеною інспектором Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Штанем Олександром Сергійовичем, притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАп у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Зі змісту постанови за місцем розгляду справи: Житомирська область, Коростенський район, м.Коростень, вул.1-го Травня, 80, зазначено, що водій ОСОБА_1 27.07.2026 о 07:51:53 керував транспортним засобом та поза населеним пунктом не користувався ближнім світлом фар, чим порушив п.п. 9.8 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення за ст. 125 КУпАП; не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, п.п.2.1.Б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП; не мав при собі, не пред`явив поліса ОС ЦПВ власників наземних транспортних засобів, п.п.2.1.г ПДР України, ч.1 ст. 126 КУпАП. Справу розглянуто в порядку ч.2 ст.36 КУпАП, чим порушив п.2.1 ПДР- керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі-ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.10 ПДР дано визначення термінів, які використовуються у цих Правилах:
- автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій);
- денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби;
- населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.
Відповідно до п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);
ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Згідно з п.2.4 (а) ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1
Відповідно до п.2.14 ПДР водій має право: а) керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншими місцями, де їх рух не заборонено, в установленому порядку відповідно до вимог цих Правил; в) знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду; г) вимагати від особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та зупинила транспортний засіб, пред`явлення посвідчення її особи;ґ) отримувати необхідну допомогу від посадових осіб та організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху; д) оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства;е) відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Згідно з вимогами ч.2 п.9.8 ПДР на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Як вбачається з дослідженого відеозапису з реєстратора автомобіля патрульної поліції, долученого ГУНП в Житомирській області до відзиву на позов, автомобіль марки ВАЗ 2101 червоного кольору, д.н.з НОМЕР_1 , з 07:50:45 до 07:50:53 години рухався по щебеневій дорозі, призначеній для руху транспортних засобів, поза населеним пунктом без увімкненого ближнього світла фар, у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції, які представилися водієві, озвучили причину зупинки ТЗ та допущені ним порушення п.9.8 ПДР. Після чого на законну вимогу поліцейського про пред`явлення документів на право керування транспортним засобом, свідоцтва про реєстрацію ТЗ та поліса обов`язкового страхування, водій категорично відмовився, а потім пересів на заднє сидіння автомобіля (на відео о 08:13 год), стверджуючи, що він є пасажиром, отже, будь-які вимоги до нього є безпіставні.
При цьому поліцейський неодноразово та тактовно пояснював водію як причину зупинки транспортного засобу, так і суть порушених ним правил дорожнього руху, пропонував надати документи, визначені п.2.1 ПДР, які на законну вимогу поліцейського надані водієм не були, що стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Водію роз`яснені права особи, яка притягається до відповідальності (на відео з 08:24:00- 08:24:45 годин), запитано у ОСОБА_1 чи бажає ознайомлюватися з матеріалами адміністративного правопорушення та ставити підпис, на що водій відмовився (на відео з 08:27:51 до 08:28:02 год та о 08:28:50 год), отже, порушень порядку притягнення ОСОБА_1 до відповідальності судом не встановлено.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення та доведено факт наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийняті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що інспектор Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенант поліції Штань Олександр Сергійович правомірно за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , виніс постанову серії ЕНА № 7619409 від 27.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. Стягнення накладено в межах санкції вказаної норми закону.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що він був зупинений у м.Коростень, вул. 1-гоТравня буля будинку № 80, оскільки такі аргументи спростовуються відеозаписом події, а вказана адреса відповідає місцю розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так згідно з ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
При цьому відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Вказане тлумачення застосовано також у схожих за змістом правовідносинах у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 року по справі № 524/3206/16-а.
За таких обставин твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 122, 134, 139, 241-246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Коростенського РУП ГУПН в Житомирській області Штаня Олександра Сергійовича, Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ,
Відповідач: Коростенське районне управління поліції ГУНП в Житомирській області, адреса: Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського, 5, ЄДРПОУ: відсутнє.
Суддя : Оксана ІВАШКЕВИЧ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua