Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №159/4782/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4782/26

Провадження № 2/159/2785/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю

секретаря судового засіданні - Клевецької О.М.,

позивача - не з`явився,

представника позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

27 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач або ОСОБА_2 ) в якому просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, який зареєстрований 16.06.2002 року, Відділом реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції, актовий запис № 212.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає що перебуває у шлюбі з відповідачем з 2002 року в якому у них народився син ОСОБА_3 у 2011 році. Зазначає що шлюб з відповідачкою не склався, сторони перестали вести спільне господарство, частими стали непорозуміння, припинились сімейно-шлюбні відносини. Вважає, що шлюб став формальним, а примирення не можливим. Подальше перебування в шлюбі вважає порушенням своїх прав та інтересів, а тому просить його розірвати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Ухвалою суду від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, ухвалив здійснювати подальший розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперовій та електронній) формі, призначено судове засідання на 18.09.2026.

18.09.2026 у судове засідання сторони не прибули, хоча належно повідомлялись про час, дату і місце розгляду справи. Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідач викликалася в судове засідання за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України в мережі Інтернет.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

Зважаючи на зазначені обставини, суд, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився без пояснення причин та не подав відзиву, позивач просить задовольнити позов, заперечень проти прийняття заочного рішення позивач не висловлював.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

16.06.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.06.2002.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідачки народився син ОСОБА_3 , що видно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.03.2011.

З відповіді №3090894 від 28.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру видно, що місце проживання відповідача зареєстроване: АДРЕСА_1 .

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері сімейних правовідносин щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 110 Сімейного кодексу України (далі- СК України), позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

У ч. 1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

З викладених у позовній заяві обґрунтувань вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства, відсутній спільний сімейний бюджет, припинились сімейно-шлюбні відносини, а тому примирення та збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд встановив, що відсутність у позивача бажання продовжувати шлюбні відносини, почуття взаємоповаги та любові, а також те, що позивачка не веде з відповідачем спільного господарства та сімейного бюджету, припинили сімейно-шлюбні відносини свідчить про неможливість примирення та збереження шлюбу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відтак, за відсутності згоди позивачки перебувати у шлюбі з відповідачем, який відповідно до ст. 21 СК України є сімейним союзом чоловіка та жінки, що полягає в "постійній спільності усього їхнього життя", не відповідає та суперечить інтересам позивача, який такої спільності не відчуває та не проявляє.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 належить задовольнити і розірвати шлюб укладений між ними 16.06.2002.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то сплачений позивачкою судовий збір в розмірі 1331,20 грн необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112, 115 СК України ст.ст. 4, 128, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений 16 червня 2002 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ), зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції, актовий запис № 212.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Після набрання рішенням законної сили надіслати його органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковельським міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 25.09.2026.

Головуючий: Р.Я.Смалюх