Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №686/32057/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/32057/25

Провадження № 22-ц/820/1956/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Сурник І. О.,

з участю позивача ОСОБА_1

та його представника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року (суддя Чевилюк З. А., повне судове рішення складено 19 червня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Будівельник» Хмельницької міської ради, про визнання права власності за набувальною давністю.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що 07 грудня 1999 року отримав від ТОВ «Рембудсервіс» ордер № 10 на кімнату АДРЕСА_1 . У вказаній кімнаті проживає разом із сім`єю з 1988 року по теперішній час, здійснює ремонтні роботи та оплачує комунальні послуги. Кімната спочатку була надана його матері як працівнику КБП «Рембудсервіс». У 1999 році зазначену кімнату надано йому в користування як працівнику ТОВ «Рембудсервіс», а матері виділено іншу кімнату в гуртожитку. Рішенням виконкому Хмельницької міської ради № 111 від 27 лютого 2014 року надано дозвіл на прийняття гуртожитку по АДРЕСА_2 на баланс МКП МЖКК «Будівельник». Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 18 лютого 2019 року МКП МЖКК «Будівельник» перебуває в стані припинення. Відповідно до повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації № 744364 від 30 січня 2024 року право власності на кімнати в гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 не зареєстровано. У нього відсутні правовстановлюючі документи на житлову кімнату, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Тому позивач просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на кімнату АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року в позові відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність судового рішення, неправильне застосуванням норм матеріального права. Вважає, що довів всі необхідні обставини, передбачені статтею 344 ЦК України, необхідні для набуття права власності за набувальною давністю, оскільки більше десяти років добросовісно, відкрито та безперервно володіє нерухомим майном. Відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно за набувальною давністю, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності на майно за набувальною давністю.

У засіданні апеляційного суду позивач і його представник апеляційну скаргу підтримали.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що 07 грудня 1999 року ОСОБА_1 був виданий ордер № 10 на житлову кімнату АДРЕСА_4 .

З 30 грудня 1988 року місце проживання позивача зареєстровано за вказаною адресою.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 111 від 27 лютого 2014 року надано дозвіл МКП ЖКК «Будівельник» прийняти на баланс гуртожиток по АДРЕСА_2 з балансу ТОВ «Рембудсервіс».

З 18 лютого 2019 року МКП ЖКК «Будівельник» перебуває в стані припинення.

Відповідно до повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 744364 від 30 січня 2024 року право власності на кімнати в гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 не зареєстровано.

Наведені обставини підтверджується матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував безпідставністю позовних вимог.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з частинами 1 і 4 статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 не знайшла підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду і дійшла такого висновку: «Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобо`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності».

Установлено, що рішенням виконкому Хмельницької міської ради № 296/9 від 20 грудня 1973 року зобов`язано Житлово-експлуатаційну контору № 3 передати будинок АДРЕСА_2 обмінного фонду площею 425 кв. м на баланс РБУ при міськжитлоуправлінні для розміщення гуртожитку.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 111 від 27 лютого 2014 року дозволено МКП ЖКК «Будівельник» прийняти на баланс гуртожиток по АДРЕСА_2 , який перебуває в комунальній власності територіальної громади міста з балансу ТОВ «Рембудсервіс». Дозволено МКП «Хмельницькводоканал» прийняти на баланс зовнішні мережі водопостачання та водовідведення до гуртожитку по АДРЕСА_2 , які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста.

ОСОБА_1 в установленому законом порядку набув право користування кімнатою АДРЕСА_1 і знав хто є власником вказаного майна.

Власник не відмовився від права власності на об`єкт нерухомого майна.

Тривале користування кімнатою в гуртожитку, сплата комунальних платежів та утримання житлового приміщення не створюють правових підстав для набуття права власності на майно за набувальною давністю в порядку статті 344 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в позові та відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для його задоволення.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта