Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №669/382/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 669/382/26

Провадження № 22-ц/820/2088/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2026 року (суддя Давидюк О. І., повне судове рішення складено 26 червня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 10 жовтня 2019 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір № 7632286, за умовами якого товариство надало відповідачці грошові кошти в розмірі 7000 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язалася повернути кредит і сплати проценти за користування коштами та інші платежі, можливі штрафні санкції, що передбачені договором.

20 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 47-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7632286 від 10 жовтня 2019 року. Відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26530 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за кредитом, 15190 грн - заборгованість за процентами, 840 грн - комісія за видачу кредиту, 3500 грн - пеня.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 .

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7632286 від 10 жовтня 2019 року в розмірі 10990 грн, з яких 7000 грн - заборгованість за кредитом, 3150 грн - заборгованість за процентами, 840 грн - заборгованість за комісією. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні процентів, пені, які нараховані на підставі пунктів 2.2.3., 4.1. кредитного договору відповідно за понадстрокове користування грошовими коштами та прострочення виконання зобов`язання. Вважає, що сторони погодили усі істотні умови договору і зобов`язання підлягають виконанню.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установлено, що 10 жовтня 2019 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір (індивідуальна частина) № 7632286, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 7000 грн (пункт 1.2.) на строк 15 днів (дата повернення кредиту 25 жовтня 2019 року) (пункти 1.3., 1.4.). Сукупна вартість кредиту складає 3990 грн в грошовому виразі та 1,387% річних у процентному значенні і включає в себе складові, визначені у пунктах 1.5.1. - 1.5.2 Договору (пункт 1.5.). Комісія за надання кредиту 840 грн (пункт 1.5.1). Проценти за користування кредитом 3150 грн, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.5.2.). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6.). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1.).

Кредитний договір № 7632286 від 10 жовтня 2019 року, Графік платежів

за договором ОСОБА_1 підписала шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (S11196).

Довідкою ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року підтверджено ідентифікацію ОСОБА_1 за номером мобільного телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до платіжного доручення № 2002717 від 10 жовтня 2019 року ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачці на банківський рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 7000 грн за договором № 7632286.

Позичальник зобов`язання за договором не виконала.

Згідно з розрахунком ТОВ «Мілоан» заборгованість за кредитним договором № 7632286 від 10 жовтня 2019 року складає 26530 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за кредитом, 15190 грн - заборгованість за процентами, 840 грн - комісія за видачу кредиту, 3500 грн - пеня.

За договором відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за кредитним договором № 7632286 від 10 жовтня 2019 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_2 .

Пунктом 6.2.3. цього договору визначено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Платіжною інструкцією № 17678 від 20 лютого 2020 року підтверджено перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «Мілоан» 3872095,67 грн в якості компенсації за придбання прав вимоги.

За змістом акту приймання-передачі реєстру боржників від 20 лютого 2020 року до договору відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників кредитора від 20 лютого 2020 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7632286 від 10 жовтня 2019 року у сумі 26530 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за кредитом, 15190 грн - заборгованість за процентами, 840 грн - комісія, 3500 грн - штрафи/пеня.

01 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 претензію № 19508360/1339 про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № 7632286 від 10 жовтня 2019 року у сумі 26530 грн.

Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7 від 15 червня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_3 та здійснено зарахування грошових коштів у розмірі 7000 грн 10 жовтня 2019 року.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в позові про стягнення процентів та неустойки, суд виходив з того, що вони нараховані поза межами строку кредитування.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з таких підстав.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 432850674 від 23 вересня 2019 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» позивач підтвердив належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для стягнення процентів, нарахованих за понадстрокове користування кредитом, і пені заслуговують на увагу.

Установлено, що кредитний договір № 7632286 від 10 жовтня 2019 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором S11196, що відповідає наведеним вище нормам права.

Зазначений договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, дані паспорта громадянина України, РНОКПП, зареєстроване місце проживання, електронну адресу. Також у договорі визначено порядок та умови надання кредиту, строк дії договору, сплати процентів, комісії та неустойки.

Укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2.3. кредитного договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п. 1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

У пункті 4.1. передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00% від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Отже, у договорі сторони погодили порядок нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом за базовою процентною ставкою в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день користування кредитом протягом 60 днів, а також пені у розмірі 2% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів і пені ОСОБА_1 не виконала.

Нарахування процентів та пені відповідає умовам укладеного між сторонами договору і проведено станом на 24 грудня 2019 року.

Розрахунок заборгованості відповідачка не спростувала і не навела свій контррозрахунок.

Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відмову у стягненні процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, та пені.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення пені необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову про стягнення пені в сумі 3500 грн.

Рішення суду в частині стягнення процентів і визначення загальної суми заборгованості до стягнення необхідно змінити та збільшити стягнуту заборгованість за процентами до 15190 грн, загальну суму заборгованості за договором до 26530 грн.

На підставі частин 1, 2 і 13 статті 141 ЦПК України зміні підлягає розподіл судових витрат.

Стягнуті з відповідачки на користь товариства документально підтверджені судові витрати позивача на професійну правничу допомогу (договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет»,ордер на надання правничої допомоги серії ВС № від 20 жовтня 2025 року, акт наданих послуг правової (правничої) допомоги № Д/22242 від 14 квітня 2026 року, детальний опис наданих послуг до Акту № Д/22242 від 14 квітня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року та по оплаті судового збору за подання позовної заяви(платіжна інструкція № 26486 від 23 квітня 2026 року) підлягають збільшенню відповідно до 8000 грн і 2662,40 грн.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 не подавала.

Резолютивну частину рішення потрібно викласти в новій редакції.

Документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2339,45 грн (58,58%) (платіжна інструкція № 35234236 від 24 липня 2026 року) необхідно стягнути з відповідачки.

При цьому колегія суддів враховує суму судового збору, яка підлягала сплаті при оскарженні рішення суду в частині відмови в позові, а не сплачену в більшому розмірі суму судового збору.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2026 року в частині відмови в позові про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2026 року змінити і збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за процентами до 15190 грн (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто грн), загальну суму заборгованості за кредитним договором № 432850674 від 23 вересня 2019 року до 26530 грн (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять грн), суму судового збору до 2662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу до 8000 грн та викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

«Стягнути Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження вулиця Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, ІК ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 432850674 від 23 вересня 2019 року в сумі 26530 грн (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять грн), з яких: 7000 грн (сім тисяч грн) -заборгованість за кредитом, 15190 грн (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто грн) - заборгованість за процентами, 840 грн (вісімсот сорок грн) - заборгованість за комісією, 3500 грн (три тисячі п`ятсот грн) - пеня та судовий збір у сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн (вісім тисяч грн).».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2339,45 грн (дві тисячі триста тридцять дев`ять грн 45 коп.)

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта