Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №686/30180/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/30180/25

Провадження № 22-ц/820/1327/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі – Держказначейство) про відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду у справах №№ 686/25511/20, 686/13188/21, 686/13975/23, 686/28905/23, 686/10337/24, 686/17187/24 не виконані до сьогоднішнього дня. Тривале невиконання рішень суду призвело до порушення права позивача на справедливий суд і мирне володіння майном. Водночас позивачу завдано моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної шкоди визначений ним із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відтак, цей розмір буде справедливою сатисфакцією за порушене право та призведе до його реального відновлення.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 60 000 000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року в позові відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, який є юридичною підставою відповідальності держави за завдану йому шкоду. Зокрема, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення щодо нього неправомірних дій або бездіяльності, а також заподіяння йому моральної шкоди.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок невиконання Держказначейством судових рішень порушено право ОСОБА_1 на справедливий суд і мирне володіння майном, а також завдано йому моральної шкоди. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, неправильно застосував відповідні норми матеріального права та правові висновки Верховного Суду, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Держказначейство не подало відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Постановою Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі № 686/25511/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 лютого 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

На підставі цього рішення 3 березня 2025 року суд видав виконавчий лист № 686/25511/20, який з того ж дня перебуває на виконанні в Держказначействі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року у справі № 686/13188/21 стягнуто з держави Україна на користь ОСОБА_1 500 грн компенсації моральної шкоди і 10 грн майнової шкоди.

На підставі цього рішення 12 грудня 2022 року суд видав виконавчий лист № 686/13188/21, який з 2 січня 2025 року перебуває на виконанні в Держказначействі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 вересня 2023 року у справі № 686/13975/23, зміненим постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, стягнуто з держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 5 554 грн 52 коп. та інфляційні втрати в розмірі 44 633 грн 88 коп.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року, зміненим постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, стягнуто з держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 145 грн.

На підставі цих рішень 22 грудня 2023 року суд видав два виконавчі листи № 686/13879/23, які з того ж дня перебувають на виконанні в Держказначействі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2024 року у справі № 686/28905/23 стягнуто з Державного підприємства «Радгосп «Лісовогринівецький» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у розмірі 128 443 грн 05 коп. і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34 940 грн 88 коп.

На підставі цього рішення 6 червня 2024 року суд видав виконавчий лист № 686/28905/23, який перебував у Хмельницькому відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні (виконавче провадження №75276990).

4 липня 2025 року та 7 серпня 2025 року ОСОБА_1 звертався до Держказначейства із заявами про прийняття виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 686/28905/23 від 6 червня 2024 року до виконання.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі – Порядок № 845), Держказначейство повернуло цей виконавчий лист стягувачу, оскільки Державне підприємство «Радгосп «Лісовогринівецький» не мало відкритих рахунків в органі Казначейства.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року у справі № 686/10337/24 стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3% річних в сумі 14 грн та 97 грн 21 коп. інфляційних втрат від простроченого зобов`язання в розмірі 300 грн, а всього 111 грн 21 коп.

На підставі цього рішення 30 вересня 2024 року суд видав виконавчий лист № 686/10337/24, який з 1 жовтня 2024 року перебуває на виконанні в Держказначействі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року у справі № 686/17187/24, зміненим постановою Хмельницького апеляційного суду від 3 грудня 2024 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 250 грн 24 коп.

На підставі цього рішення 11 лютого 2025 року суд видав виконавчий лист № 686/17187/24, який з 12 лютого 2025 року перебуває на виконанні в Держказначействі.

Відомості про виконання зазначених судових рішень відсутні.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (частина перша та друга).

За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В силу частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як передбачено частиною першою статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком № 845.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів – з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників – у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.

Виконання рішень суду про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, здійснюється відповідно до встановленого порядку. Зокрема, такі рішення виконуються органами Державної казначейської служби України у порядку черговості надходження виконавчих документів шляхом безспірного списання коштів державного бюджету у межах відповідних бюджетних призначень і наданих бюджетних асигнувань.

Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року (справа №826/17656/16) та постанові від 30 квітня 2020 року (справа №804/2076/17).

У справі відсутні будь-які дані щодо виконання рішень суду у справах №№ 686/25511/20, 686/13188/21, 686/13975/23, 686/28905/23, 686/10337/24, 686/17187/24. Водночас ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів про те, що внаслідок невиконання цих судових рішень йому завдано моральної шкоди.

За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, а тому позов є необґрунтованим.

Посилання ОСОБА_1 на доведеність вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Інші доводи ОСОБА_1 , у тому числі щодо порушення його права на справедливий суд і мирне володіння майном внаслідок невиконання судових рішень, не спростовують правомірність висновків місцевого суду.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими.

Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.М. Костенко

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Стефанишин С.Л.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 30