Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №676/7387/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/7387/25

Провадження № 22-ц/820/1832/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року (суддя Пилипенко І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

В вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» ( ПрАТ«Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп), ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.04.2025 року в м. Кам`янці-Подільському сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen LT 35» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. За фактом дорожньо-транспортної пригоди, водії склали повідомлення про ДТП (Європротокол), згідно якого винуватим у вчиненні даної пригоди є водій автомобіля «Volkswagen LT 35» д.н.з. НОМЕР_1 . Цивільно – правова відповідальність водія автомобіля «Volkswagen LT 35» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу №228167064. Розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну третьої особи становить 250 000, 00 грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи №274/25 від 25 липня 2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП, враховуючи його пошкодження зазначені в протоколі огляду транспортного засобу від 14.07.2025 року складає 64 648, 34 грн. без ПДВ. Позивач звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування заподіяної майнової шкоди. Однак відповідачем шкоду було відшкодовано лише частково у розмірі 31 464,09 грн., що не покриває вартості відновлювального ремонту автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідачем було занижено виплату страхового відшкодування, на 33 184, 25 грн. (64 648, 34 - 31 464,09), що змушує позивача звернутися до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в судовому порядку.

У зв`язку з пошкодженням належного позивачці автомобіля, вона зазнала душевних страждань, а також нервових переживань через порушений звичний спосіб життя. Позивачка протягом тривалого часу не мала змоги користуватися автомобілем за призначенням та вимушена була вживати додаткових заходів для організації свого життя, що негативно позначалось на її психологічному стані. Враховуючи характер, тривалість душевних страждань та нервових переживань, позивачка оцінює заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн, яку просила стягнути з винної в ДТП особи.

Посилаючись на зазначене, просила суд стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на її користь 33 184, 25 грн. страхового відшкодування. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000, 00 грн. моральної шкоди. Судові витрати пов`язані з розглядом справи покласти на відповідачів.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 33184,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 13152,96 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1314,58 гривень.

Суд керувався тим, що з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило страхове відшкодування не в межах страхової суми, тобто не в повному обсязі, а тому з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між сумою страхової виплати та вартістю відновлювального ремонту автомобіля.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд взяв до уваги характер та глибину душевних страждань потерпілого.

З урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, суд стягнув з відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції, вирішуючи спір у частині вимог до страховика, не врахував спеціальне правове регулювання відносин у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та дійшов висновків, які, на думку апелянта, не відповідають установленим обставинам справи. ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатило позивачці ОСОБА_1 страхове відшкодування в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України від 21 травня 2024 року №3720-ІХ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №3720-ІХ). У апелянта відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачкою висновок експерта, оскільки спеціальним законом визначений вичерпний перелік випадків коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитків.

Страховиком у передбачений законом строк проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, складено відповідний акт огляду та здійснено страхове відшкодування.

Позивач у своєму позові не зазначив, що суд має надати перевагу його звіту, та не брати до уваги звіт відповідача. Позивач не наводить жодних належних та допустимих доказів, які б доводили, що звіт відповідача не може братися до уваги. На думку апелянта, суд не врахував положення статті 1194 ЦК України, відповідно до яких у разі недостатності страхової виплати різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням підлягає стягненню з особи, яка завдала шкоди.

Крім того, заявлена сума витрат позивачем, у розмірі 15 000,00 грн. на правову допомогу не відповідає критеріям реальності, з огляду на те, що даний спір є спором незначної складності, а спірні правовідносини не передбачають дослідження і застосування адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів. Таким чином, представником позивача, що ним було здійснено ґрунтовну роботу щодо вивчення та аналізу нормативно-правової бази у правовідносинах, що склалися між сторонами та кваліфікація цих відносин, є таким, що не підтверджується фактичними обставинами справи.

Апелянт вважає, що за відсутності належного документального підтвердження та розрахунку такі витрати не підлягають стягненню або мають бути зменшені до 2 500 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі до апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 4000 грн. сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині не переглядається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що в оскаржуваній частині рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду 15.04.2025 року в м. Кам`янці-Подільському сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen LT 35» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. За фактом дорожньо-транспортної пригоди, водії склали повідомлення про ДТП (Європротокол), згідно якого винним у вчиненні даної пригоди є водій автомобіля «Volkswagen LT 35» д.н.з. НОМЕР_1 .

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу слідує, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 , 2016 року випуску.

Цивільно–правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen LT 35» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу №ЕР-228167064 строком дії з 01.04.2025 року по 31.03.2026 року, розмір відшкодування майнової шкоди на одного потерпілого становить 250 000 грн.

15 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про страхову виплату.

Згідно копії пояснення страхувальника ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 про обставини страхової події, яка сталася 15.04.2025 року ОСОБА_2 рухався заднім ходом на автомобілі «Volkswagen LT 35» і допустив наїзд на автомобіль «PORCHE CAYENNE», який стояв припаркований.

Згідно висновку експерта Бурдаш С.П. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи №274/25 від 25 липня 2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП, враховуючи його пошкодження зазначені в протоколі огляду транспортного засобу від 14.07.2025 року по середній вартості нормо годин за даними Хмельницького регіонального відділення СЕУ, складає 64 648, 34 грн. без ПДВ

Згідно копії проколу огляду транспортного засобу від 14 липня 2025 року складеного експертом ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_1 та в її присутності оглянуто автомобіль «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 , 2016 року випуску. Під час огляду автомобіля виявлено пошкодження: крило переднє ліве, деформовано лакофарбування, (заміна, фарбування); капот деформовано з лівої сторони по ходу руху автомобіля (ремонт, фарбування).

Згідно ремонтної калькуляції №274/25 від 14.07.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 становить 64 648,81 грн.

Відповідно до звіту №50819 від 19.06.2025 року про оцінку вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, завданого власнику колісного транспортного засобу «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 , 2016 року випуску, складеного ФОП ОСОБА_6 ,замовник оцінки ПАТ «УСК`Княжа Вієнна Іншуранс Груп», вартість відновлювального ремонту становить 36067,71 грн (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 36067,71 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 31 464,09 грн. Даний звіт складено на підставі акту огляду транспортного засобу від 18.04.2025 року у відсутність страхувальника ОСОБА_1 .

Судом встановлено та проти чого не заперечували учасники справи, що ОСОБА_1 отримано від страховика на відшкодування спричиненої шкоди в зазначеному ДТП - 31464,09 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов`язану з використанням транспортних засобів.

Як встановлено у частині другій цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Закон №3720-ІХ регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Із положень статті 5 Закону №3720-ІХ слідує, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Статтею 18 Закону №3720-ІХ визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до статті 27 Закону №3720-ІХ страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, у тому числі, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті (частина перша).

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (частина друга).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу (частина третя).

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті. Страховик (МТСБУ) зобов`язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною. Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів (частина четверта).

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою (частина п`ята).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода відшкодовується винною особою.

Якщо деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик за договором страхування. Цей страховик повинен виплатити потерпілому страхове відшкодування в порядку, передбаченому Законом №3720-ІХ.

У разі пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди потерпілому відшкодовуються витрати, пов`язані з його відновлювальним ремонтом.

Визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження, здійснюється з урахуванням оціночних процедур, установлених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395, в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Методика), за наслідками яких визначається вартість відновлювального ремонту (вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту).

Водночас, якщо строк експлуатації транспортного засобу не перевищує п`ять років, то вартість складників (деталей), які підлягають заміні під час ремонту, визначається із вартості невживаних складників (деталей), дозволених заводом виробником. Для інших транспортних засобів вартість складників (деталей), які підлягають заміні під час ремонту, визначається із вартості аналогів оригінальних складників (деталей).

Страховик вправі виплатити страхове відшкодування як обраній потерпілим (із запропонованого переліку) особі, що здійснює відновлювальний ремонт транспортних засобів, так і безпосередньо потерпілому. При цьому сума страхового відшкодування зменшується на суму визначеного законом податку на додану вартість, оскільки всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування.

Зібрані докази вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , внаслідок чого потерпілій ОСОБА_1 завдано майнової шкоди.

Ризики, пов`язані з відповідальністю за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди, були застраховані ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп», яке визнало дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 3146409 грн.

Водночас згідно з висновком експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 25 липня 2025 року №274/25 (а.с. 10-24) вартість відновлювального ремонту автомобіля «PORCHE CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_2 становить - 64648,34 грн.

Доводи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп», про те, що висновок експерта №274/25 від 25 липня 2025 року, який складений експертом ОСОБА_5 на замовлення позивачки ОСОБА_1 , є неналежним і недопустимим доказом, не заслуговують на увагу.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Із положень частини першої статті 106 ЦПК України слідує, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта є одним із доказів, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Процесуальний закон передбачає можливість проведення експертизи як на підставі ухвали суду, так і на замовлення учасника справи.

Висновок, який склав експерт за зверненням учасника справи, має силу доказу у справі як і висновок експерта, призначеного судом.

Водночас у висновку експерта, складеного на замовлення учасника справи, має бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Незазначення експертом у висновку цих відомостей тягне за собою визнання судом такого висновку неналежним і недопустимим доказом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18).

ОСОБА_1 обґрунтувала свої вимоги про відшкодування збитків висновком експерта №274/25 від 25 липня 2025 року, в якому зазначено, що цей висновок підготовлено для подання до суду, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Указаний висновок експерта відповідає Методиці, а ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» не навело достатніх аргументів про невідповідність висновку експерта вимогам національних стандартів з оцінки майна та наявність у ньому недостовірних вихідних даних.

Суд першої інстанції правомірно розцінив поданий ОСОБА_1 висновок експерта №274/25 від 25 липня 2025 року як належний та допустимий доказ.

Водночас суд правомірно не взяв до уваги поданий ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» звіт №50819 та ремонтну калькуляцію №50819 від 19.06.2025 року (а.с. 47-54) з огляду на те, що вони не відповідають вимогам Методики, а наведені у ніих розрахунки є сумнівними.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» здійснило страхове відшкодування не в межах страхової суми, тобто не в повному обсязі, а тому з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між сумою страхової виплати та вартістю відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 33184,25 грн.

Посилання товариства на повну сплату ним позивачці страхового відшкодування не відповідає фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам.Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є безпідставними.

Щодо стягнення витрати на професійну правничу допомогу

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними та необхідними.

На підставі договору про надання правової допомоги від 22 серпня 2025 (а.с. 141-142) адвокат Гнідко С.І. надавав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі. За змістом цього договору сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 15 000 грн.

Із акта наданих послуг від 08 червня 2026 року (а.с. 144) слідує, що адвокат Гнідко С.І. надав ОСОБА_1 юридичні послуги в суді першої інстанції на суму 15 000 грн.

В суді першої інстанції що ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» зробило заяву про зменшення розміру понесених ОСОБА_1 судових витрат у зв`язку з їх невідповідністю критеріям співмірності та розумності.

Суд першої інстанції, врахувавши реальність і співмірність наданих послуг, обґрунтовано присудив з товариства на користь позивачки 7684 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги про неправильність визначеного судом розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування в межах доводів апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко