Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №608/1139/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1139/26Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н. З.

Провадження № 22-ц/817/1036/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №608/1139/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», інтереси якого представляє Крушельницька Даяна Миколаївна, на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року, ухваленого суддею Коломієць Н.З., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 26 січня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 1503-1323 у розмірі 10 000 гривень на строк 365 днів, з базовим періодом 30 днів та стандартною відсотковою ставкою 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору та 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору до закінчення строку його дії.

Позивач через партнера АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало кредитні кошти в розмірі 10 000 грн ОСОБА_1 на платіжну карту НОМЕР_1 .

Станом на 18 березня 2026 року ОСОБА_1 має заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 13 518,90 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 3686,10 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 5536,79 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 4296,01 грн.

Позивач просить суд стягнути розмір заборгованості за вищевказаним кредитним договором та судовий збір.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04.06.2026 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Укр Кредит Фінанс», інтереси якої представляє Крушельницька Д.М., подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04.06.2026 у справі №608/1139/26 та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника зазначає, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1503-1323 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. Крім того, на виконання та у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор НОМЕР_2 для підписання кредитного договору №1503-1323 від 26 січня 2025 року.

Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі направила екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом при реєстрації, а саме: zbut@ptech.com.us (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті клієнта). Зазначають, що на підтвердження укладання кредитного договору №1503-1323 від 26.01.2025 з відповідачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано до суду електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «A1115».

Також вказане підтверджується, наданим позивачем моніторингом дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 , який відображає який відображає послідовність всіх дій споживача та кредитодавця в хронологічному порядку, починаючи з моменту входу ОСОБА_1 на сайт Кредитодавця, продовжуючи до входу в особистий кабінет, створення заявки, надсилання смс про схвалення заявки, надсилання емейлу про схвалення заявки, розміщення оферти в особовому кабінеті Клієнта, підтвердження ознайомлення з офертою Відповідача відправлення смс з одноразовим ідентифікатором для підписання, отримання повідомлення про прийняття(акцепт), введення одноразового ідентифікатора Смук Ольгою Степанівною та до моменту повідомлення про укладання договору та надання послуги, шляхом переказу грошових коштів на банківську картку зазначену Відповідачем. Крім цього, зазначають, що у розділі 13 «Реквізити Сторін» кредитного договору № 1503-1323 від 26.01.2025 вказано, що договір засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», також зазначено час та дату підпису, а саме 15:45:01 26.01.2025.

Звертають увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеної у договорі. У зв`язку з вищенаведеним, відповідач підписав кредитний договір № 1503-1323 від 26.01.2025 відповідно до розділу 13 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.

Щодо підтвердження факту перерахування грошових коштів відповідачу, то позивачем на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавалися квитанція АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1503-1323 від 26.01.2025.

Звертають увагу суду, що позивач через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», № 4010 від 02.12.2019 про надання послуг в системі LiqPay від від 02 грудня 2019 року видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Також зазначають, що оскільки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, то платіжні реквізити відповідач зазначала самостійно в системі, у позивача відсутня інформація про належність цього рахунку відповідачу, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею якою володіє виключно банк-емітент картки.

Також звертають увагу суду, що відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку що позивачем не надано належного та допустимого доказу на підтвердження факту видачі кредитором відповідачу грошових коштів, оскільки до матеріалів справи було долучено квитанцію про перерахування коштів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо видачі кредиту ОСОБА_1 за договором 1503-1323 від 26.01.2025 та довідку про перерахування суми кредиту № 1503-1323 від 26.01.2025, які є достовірними та належними доказами перерахування відповідачу коштів у сумі 10 000,00 гривень.

Щодо надання первинних бухгалтерських документів, зокрема виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , то вказують, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, то відповідно надати будь який бухгалтерський документ по рахунку ОСОБА_1 чи будь яких документів про отримання чи використання відповідачем кредитних коштів є неможливим.

Щодо погодження сторонами в кредитному договорі № 1503-1323 від 26.01.2025 умов щодо суми кредиту, розміру та сплати процентів, а також строку кредитування, то вказують, що відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 13200 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; стандартна % ставка - 1.00% в день; стандартна % ставка - 0.74% в день; комісія за видачу кредиту - 15.00 % від суми виданого Кредиту.

Згідно з п. 4.8. кредитного договору № 1503-1323 від 26.01.2025 Базовий період складає 30 (тридцять цілих, нуль сотих) календарних днів.

Пунктом 4.12. договору передбачено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 25.01.2026.

Звертають увагу суду на те, що базовий період - строк (період) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсотки за користування кредитом (в даному випадку - 30 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти Позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку - 365 днів).

Згідно з п. 4.10. та 10.1. Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 0,99% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору; - 0,85% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відтак, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Тобто, позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) відповідачу.

Представник заявника наголосила на тому, що відповідач взяв на себе зобов`язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними.

Таким чином, враховуючи зазначене, у кредитному договорі № 1503-1323 від 26.01.2025 сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилася з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивач стверджує, що 26 січня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1503-1323. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора НОМЕР_2. Відповідачкою під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку (п.3.4 цього Договору).

Відповідно до умов договору: п.4.1 - загальний розмір кредиту 10 000 гривень, строк кредитування 365 днів, дата повернення 25.01.2026 (п.4.12,) з базовим періодом 30 днів (п.4.8) та стандартною відсотковою ставкою 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних з дати укладення Договору та 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору до закінчення строку його дії (п.4.10).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 (Розділ 13 Договору та п. 13.9 Правил відкриття кредитної лінії).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 : ОСОБА_1 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором А9517, про що зазначено в Паспорті споживчого кредиту.

Згідно квитанції № 2588447720 АТ КБ «ПриватБанк» 26.01.2025 Товариством здійснено переказ в сумі 10 000 грн (видача кредитних коштів за договором 1503-1323, 2025-01-26); платник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», надавач платіжних послуг платника АТ КБ «ПриватБанк», отримувач: найменування платіжної системи Mastercard, номер платіжного інструменту НОМЕР_1.

Згідно довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», підписаної директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Євгеном Резуєвим про перерахування суми кредиту №1503-1323 від 26.01.2025 через платіжну систему LiqPay 26.01.2025 було здійснено перерахування 10 000 грн, видача кредиту, платіж №2588447720, card_mask НОМЕР_1 .

Також судом зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 категорично заперечує, що укладала вищевказаний кредитний договір та отримувала кредитні кошти у вказаному в договорі розмірі.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належного доказу того, що картка НОМЕР_1 належить відповідачці, а також не надано доказу фактичного зарахування 10 000,00 грн саме на рахунок відповідачки. Сам факт існування платіжної квитанції з маскованим номером картки без ідентифікації отримувача не підтверджує отримання відповідачкою кредитних коштів.

Відтак, суд виснував, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження надання та отримання відповідачкою кредитних коштів згідно вищевказаного кредитного договору.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Матеріалами справи підтверджено та судом першої інстанції належним чином встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025 із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідачки, в тому числі паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, містить електронний підпис із одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 , який відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір про відкриття кредитної лінії (а.с.12-16).

Відповідачем під час укладення кредитного договору №1503-1323 від 26.01.2025 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи Bank ID Національного банку. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, а саме прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, фінансовий номера телефону, зареєстроване місце проживання, а також серію, номер паспорта, коли і ким виданий.

Також, як вбачається з матеріалів справи позивачем надано моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 , який відображає послідовність всіх дій споживача та кредитодавця, а саме 26.01.25 о 15:33:31 вхід ОСОБА_1 на сайт кредитодавця, 15:36:58 ідентифікація в інформаційно-телекомунікаційній системі та вхід в особистий кабінет, 15:37:31 створення заявки, 15:41:39 надсилання товариством смс про схвалення заявки на номер телефону НОМЕР_3 , надсилання товариством емейлу про схвалення заявки на електрону пошту zbut@ptech.com.us, 15:41:39 розміщення паспорту споживчого кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі 15:42:10 введення одноразового індетифікатора - підпис одноразовим ідентифікатором (підписання паспорту споживчого кредиту), 15:42:39 розміщення договору (оферти) в особовому кабінеті Клієнта, 15:44:37 підтвердження відповідача ознайомлення з офертою обрання опції "Приймаю", 15:44:57 відправлення товариством смс з одноразовим ідентифікатором для підписання на номер телефону НОМЕР_3 , 15:45:01 у особистому кабінеті клієнта формування електронного повідомлення про прийняття (акцепт), 15:45:01 введення одноразового ідентифікатора та підписання одноразовим індентифікатором про прийняття пропозиції (акцепт) ОСОБА_1 , 15:45:01 повідомлення про укладання договору, 15:45:05 надання послуги, шляхом перерахуванням коштів та 15:45:05 відправка в емейл примірника договору відповідачу.

Отже, заперечуючи щодо укладення договору відповідач не спростувала, це відповідними засобами доказування.

Таким чином, оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

При цьому, доказів про те, що персональні дані відповідачки, зокрема, РНОКПП, дані паспорта громадянина України, місце проживання, електронна адреса, номер мобільного телефону, банківський рахунок були використані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» для укладення кредитного договору без її відому, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталася як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність належних доказів отримання ОСОБА_1 коштів в розмірі 10 000 грн за кредитним договором №1503-1323 від 26.01.2025.

Однак, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1503-1323 від 26.01.2025 з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що підписаний електронним підписом позичальника та якими передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на її банківський рахунок зазначений відповідачем у кредитному договорі.

На підтвердження указаних обставин ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало довідку про перерахування суми кредиту №1503-1323 від 26.01.2025, відповідно до якої перераховано кредитні кошти у сумі 10 000 грн на на банківську картку НОМЕР_1 , яка згідно спірного договору належить відповідачу та про яку вона зазначила у ньому, як номер особистого електронного платіжного засобу у розділі 13 договору, а також надано квитанцію із відтиском печатки АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою через систему системі LiqPay здійснено переказ від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на платіжну картку відповідача грошових коштів у розмірі 10 000 грн (а.с.26-27).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в означеній квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначено стосовно кредитного договору № 1503-1323 від 26.01.2026: ID операції: 2588447720; Дата та час операції: 2025.01.26 15:45; cума та валюта операції: 10000.0 UAH; призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1503-1323, 2025-01-26; номер платіжного інструменту: НОМЕР_1 (а.с.26).

Колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 10 постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Тобто, зазначення повного номеру платіжної картки відповідачки в кредитному договорі є неможливим, у зв`язку з чим з боку позивача порушень не відбулося, та з урахуванням вимог Закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.

Разом з цим, заперечуючи факт отримання кредитних коштів, будучи обізнаною про підписання кредитного договору, графіку погашення кредиту та сплати відсотків, відповідачка не вчиняла дії щодо захисту, на її думку, порушених прав на отримання кредитних коштів за вказаним договором.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року у справі № 235/8060/15-ц (провадження № 61-6952св24).

Також відповідачкою не спростовано, що банківська картка з відповідним номером, яка вказана нею в договорі, їй не належить.

Отже, дані докази в сукупності підтверджують отримання відповідачкою кредитних коштів 26.01.2025 в сумі 10 000 грн, оскільки і сума отриманих коштів, і дата їх отримання відповідають умовам кредитного договору №1503-1323 від 26.01.2025, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок.

Також, колегія суддів враховує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття, обслуговування рахунку, та, відповідно, не може надати первинні банківські документи, тому наданий суду позивачем розрахунок заборгованості, довідка про перерахування суми кредиту №1503-1323 від 26.01.2025, квитанція LIQPAY від 26.01.2025 колегія суддів вважає належними та допустимими доказами заборгованості у справі.

Тому у колегії суддів відсутні підстави для сумніву, що ОСОБА_1 не було перераховано визначену умовами договору кредитних коштів, що підтверджується наведеними доказами та не спростовано відповідачем, яка будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляла.

Відтак, висновок суду першої інстанції про недоведеність факту надання та отримання кредитних коштів не грунтується на належній оцінці зібраних у справі доказів, а тому є помилковим.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 5536,79 грн, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025 позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 10 000 грн (п. 4.1 Договору); строк кредитування 365 днів, дата повернення кредиту 25.01.2026 (п. 4.12 Договору); базовий період 30 днів (п. 4.8. Договору); стандартна процентна ставка 0,99% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору; - 0,85% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (п.п. 4.10 Договору).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до умов п. п. 1.1 та 4.8 базовий період сплати відсотків (базовий період) - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Базовий період складає 30 календарних днів.

Поряд з цим, в п. 4.14 договору сторони погодили, що строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту - 25.01.2026.

Крім того, в матеріалах справи наявний Графік платежів (а.с.19), який є Додатком до договору про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025, підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, номер пароля НОМЕР_2, зі змісту якого вбачається, що строк кредиту - 365 днів, проценти за користування кредитом у розмірі 33545 грн, реальна річна процентна ставка становить 2161,31 % річних, загальна вартість кредиту в розмірі 43 545,00 грн.

Такі ж положення щодо істотних умов договору містяться в Паспорті споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, номер пароля А9517 (а.с.20-21).

З урахуванням встановленого, апеляційний суд вважає, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов отриманого ОСОБА_1 кредиту, а саме: розміру кредиту, процентної ставки та строку кредитування.

Таким чином, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про те, що у разі надання їй кредиту, вона, відповідно до умов договору споживчого кредитування, зобов`язана сплачувати проценти. Розмір та порядок їх нарахування були визначені в умовах договору та в паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач ознайомилася та без заперечень підписала.

У постанові Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 виснувано, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до пункту 4.10 кредитного договору позивач обґрунтовано нараховував проценти в межах строку, визначеного п. 4.12 кредитного договору, що відображено у розрахунку заборгованості.

Згідно із поданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1503-1323 від 26.01.2025 (а.с.28-29), вбачається, що саме за відсотковою ставкою 0,99 % та 0,83 % «Укр Кредит Фінанс» розраховано заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за період з 26.01.2025 по 25.01.2026, зокрема:

- з 26.01.2025 по 25.02.2025 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,99 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір отриманого кредиту 10 000 грн, складає: 10000 (сума кредиту)*0,99 % = 99 грн (за один день користування кредитом) * 31 (днів) = 3069,00 грн;

25.02.2025 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 4269 грн, з яких 3069 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 1000 грн на зменшення тіла кредиту (з 10 000, 00 грн до 9000 грн).

- з 26.02.2025 по 29.03.2025 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,99 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 9 000 грн, становить: 9000 (сума кредиту) *0,99 % = 89,10 грн (за один день користування кредитом) * 32 (днів) = 2851,2 грн.

29.03.2025 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 5011,20 грн, з яких 2762,10 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 1800 грн на зменшення тіла кредиту (з 9 000, 00 грн до 7200 грн).

- з 30.03.2025 по 28.04.2025 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,99 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 7200 грн, становить: 7200 (сума кредиту) *0,99 % = 71,28 грн (за один день користування кредитом) * 30 (днів) = 2138,4 грн.

28.04.2025 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 2139 грн, з яких 2138,4 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 0,60 грн на зменшення тіла кредиту (з 7200 грн до 7 199,40 грн).

- з 29.04.2025 по 29.05.2025 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,99 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 7199,40 грн, становить: 7199,40 (сума кредиту) *0,99 % = 71,27 грн (за один день користування кредитом) * 31 (днів) = 2209,37 грн.

29.05.2025 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 3739,24 грн, з яких 2209,37 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 1439,88 грн на зменшення тіла кредиту (з 7199,40 грн до 5759,52 грн).

з 30.05.2025 по 28.06.2025 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,99 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 5759,52 грн, становить: 5759,52 (сума кредиту) *0,99 % = 57,02 грн (за один день користування кредитом) * 30 (днів) = 1710,60 грн.

28.06.2025 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 2862,5 грн, з яких 1710,60 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 1151,9 грн на зменшення тіла кредиту (з 5759,52 грн до 4607,62 грн).

з 29.06.2025 по 24.07.2025 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,99 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 5759,52 грн, становить: 4607,62 (сума кредиту) *0,99 % = 45,62 грн (за один день користування кредитом) * 26 (днів) = 1186,12 грн.

з 25.07.2025 по 28.07.2025 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,83 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 5759,52 грн, становить: 4607,62 (сума кредиту) *0,83 % = 38,24 грн (за один день користування кредитом) * 4 (днів) = 152,96 грн.

Отже, за період з 29.06.2025 по 28.07.2025, заборгованість за відсотками становить 1339,08 грн (1186,12 + 152,96 грн = 1339,08 грн).

28.07.2025 відповідачкою було сплачено грошові кошти у сумі 2260,60 грн, з яких 1339,08 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 921,52 грн на зменшення тіла кредиту (з 4607,42 грн до 3686,10 грн).

- з 29.07.2025 по 25.01.26 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 0,83 % згідно з пунктом 4.10 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 3686,10 грн, становить: 3686,10 (сума кредиту)*0,83 % = 30,59 грн (за один день користування кредитом) *181 (днів) = 5536,79 грн.

Отже, розмір нарахованих процентів за договором про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025 становить 5536,79 грн (18854,44 грн - 13317,65 грн), що повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору. , що повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не повернуті

Таким чином, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строк визначений сторонами, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025 в розмірі 9222,89 грн, яка складається із: 3686,10 грн - заборгованість за кредитом; 5 536,79 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом.

Водночас колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги щодо нарахування та стягнення стягнення з відповідача відсотків в порядку ст.625 ЦК України, з огляду на таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане та те, що з 24 лютого 2022 року і по даний час в Україні діє воєнний стан та вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, колегія суддів вважає, що підстав нараховувати відповідачу заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України за кредитним договором №1503-1323 від 26.01.2025 не має, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 4296,01 грн, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено сплату заборгованості за відсотками в розмірі 703,99 грн, а тому сума боргу підлягає зменшенню на сплачену відповідачем суму заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 703,99 грн.

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025 у розмірі 8518,9 грн (3686,10 (тіло кредиту) + 5536,79 грн (відсотки) - 703,99 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України = 8 518,9 грн).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», інтереси якого представляє Крушельницька Даяна Миколаївна, слід задовольнити частково, рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025 у розмірі 8 518,9 грн.

Щодо вирішення питання судових витрат.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у позовній заяві та апеляційній скарзі просило суд стягнути з відповідачки на свою користь понесені судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ціна позову у даній справі становила 13518,9 грн. Судом апеляційної інстанції частково задоволено апеляційну скаргу позивача та задоволено позовні вимоги на суму 8 518,9 грн, що становить 63 % ціни позову.

Ставки, що підлягали сплаті при поданні позовної заяви та апеляційної скарги, становили 2662,40 грн та 3993,60 грн, які сплачено стороною позивача.

Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 4 193,28 грн (6656 грн*63%).

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», інтереси якого представляє Крушельницька Даяна Миколаївна - задовольнити частково.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1503-1323 від 26.01.2025 у розмірі 8 518,9 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 4 193,28 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома