Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №607/3227/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/3227/26Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р.

Провадження № 22-ц/817/959/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №607/3227/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сікорська Ірина Станіславівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року, ухваленого суддею Кунець Н.Р., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2026 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі - позивач, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 23.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №8181769, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн. строком на 360 днів, тобто з 23.07.2025 по 17.07.2026 зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день, комісії за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту, що складає 1 207,50 грн, а також у разу порушення строків повернення - неустойки у розмірі 350 грн за кожен день понаднормового користування. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало, зокрема перерахувало кошти на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 26 335,68 грн, з яких: 6 824,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 510,98 грн - сума заборгованості за відсотками; 14 000 грн - сума заборгованості за пенею. 16.09.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №16/09/25, за яким останнім набуто право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредиту № №8181769 від 23.07.2025.

З огляду на викладене, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредиту № №8181769 від 23.07.2025 в розмірі 12335,68 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором кредиту № 8181769 від 23.07.2025, в розмірі 12 335 (дванадцять тисяч триста тридцять п`ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок, з яких: 6824,70 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 5 510,98 гривень сума заборгованості за відсотками.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сікорська І.С., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.05.2026 по справі № 607/3227/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та стягнути судовий збір сплачений за подачу апеляційної скарги та витрати на правову допомогу в сумі 6500,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вважав що кошти в розмірі 7000,00 грн перераховані відповідачу згідно з довідкою ТОВ «Европейська платіжна система». Однак, у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за договором.

При цьому, суд першої інстанції не надав оцінки тому факту що договори про надання фінансового кредиту, у тому числі інформація щодо умов кредитування, паспорти споживчих кредитів не містять реквізитів платіжної банківської картки відповідача, на яку, у відповідності до умов кредитних договорів мали бути перераховані кредитні кошти. Відсутність в документах, які були складені під час укладення відповідачем з кредиторами договорів про надання фінансового кредиту реквізитів платіжної банківської картки відповідача ОСОБА_1 унеможливлює виконання взятих кредиторами на себе зобов`язань за вказаними договорами щодо перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів.

Що стосується інформації від АТ " Перший Український Міжнародний Банк", то вказують що з неї не вбачається факт перерахування коштів від первісного кредитора за кредитним договором.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який містить лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків.

Вважають, що зазначені суми заборгованості за кредитом, які встановлені позивачем ТОВ «Деал Фінанс Груп» є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, внаслідок чого не можуть слугувати доказами безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача, з огляду на їх неналежність та не допустимість.

Таким чином, вказують, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі, а судом винесено рішення та стягнуто з відповідача заборгованість за відсутності належних та допустимих доказів.

Також, вказують, що відповідачка категорично заперечує факт укладення нею кредитного договору, так як позивачем, не було надано належних доказів, у яких було б зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно- телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів надано не було.

В матеріалах справи відсутній договір підписаний цифровим підписом або одноразовим ідентифікатором, наявна лише роздруківка договору не підписана ні власноруч, ні за допомогою цифрового підпису.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів підписання кредитного договору та видачі кредитних коштів підстави для стягнення процентів відсутні.

Крім того, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Враховуючи вказане, оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, тому вважають, що розмір процентів підлягає зменшенню.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача процентів не ґрунтується на нормах права.

Крім того зазначають, що як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вважав, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Відповідно до змісту позовної заяви, Договір кредиту №8181769 був укладений 23.07.2025 року строком на 360 днів.

Позивач прямо зазначає, що строк дії договору встановлено з 23.07.2025 по 17.07.2026 року.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 05.03.2026 року, тобто за чотири місяці до закінчення строку дії договору та настання терміну повного повернення кредиту.

Таким чином, вважають, що оскільки дата остаточного розрахунку (17.07.2026) ще не настала, вимога про стягнення всієї суми заборгованості, включаючи тіло кредиту та відсотки, є передчасною.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено такі обставини.

23.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №8181769, який підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 786615.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору, Кредитодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

За умовами п. 2.2 договору, сума позики - 7000,00 грн, строком на 360 днів, тобто до 17.07.2026, процентна ставка/день 0,95% (фіксована); комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 207,50 грн), неустойка - 350 грн.

Відповідно до п. 2.8 договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно з п. 6.13 договору, у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.

Вимога надсилається у вигляді повідомлення на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі та/ або шляхом направлення вимоги в особистий кабінет позичальника. Повідомлення вважається отриманим позичальником з моменту отримання кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення. Після отримання вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором протягом тридцяти календарних днів з дня отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом тридцяти календарних днів позичальник усуне порушення умов договору та здійснить погашення простроченої заборгованості, вимога кредитодавця втрачає чинність. У разі невиконання умов, зазначених у вимозі або не здійснення погашення простроченої заборгованості - вимога залишається чинною, а позичальник зобов`язаний повернути заборгованість в повному обсязі. В такому разі після спливу строку вимоги, кредитодавець має право відступити право вимоги за договором новому кредитору.

Якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов`язковий платіж/мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2. договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов`язкового платіжу/мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки. Після оплати простроченого першого обов`язкового платежу та/або мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки у повному обсязі, подальше виконання зобов`язань позичальником здійснюється відповідно до умов договору зі сплатою, після усунення порушень договору, мінімального обов`язкового платежу у строки, встановлені для сплати мінімального обов`язкового платежу відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2. Договору. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п. 9.7 Договору).

Підписанням Договору кредиту №8181769 від 23.07.2025, відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомилась на сайті Кредитодавця з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, у тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 7 ЗУ «Про фінансова послуги та фінансові компанії» та нормативно - правовими актами Національного банку України, до моменту підписання договору вивчила цей Договір та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою мобільного додатку, розміщені на сайті Кредитодавця, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі. Також підтвердила, що Договір укладався нею без нав`язування, відповідає її вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.п. 10.1.1, 10.1.2 Договору).

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено Договір №8181769 від 23.07.2025, ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», шляхом відправки 23.07.2025 о 08 год. 56 хв. одноразового ідентифікатора 786615 на електронну пошту logistelena@proton.me.

Згідно з листом ТОВ «ЄВПРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000018960 від 29.12.2025, ТОВ «ЄВПРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між Установою/ ТОВ «ЄВПРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 23.07.2025, сума 7000 гривень за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу e3a9dbdb-e160-48c6-b40c-a85d6b03cbbd. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Як вбачається із листа АТ «Перший Український Міжнародний Банк» №КНО-07.8.5/6287 БТ від 16.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку була випущена банківська карта № НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_5 .

З виписки по рахунку № НОМЕР_5 за період з 23.07.2025 по 26.07.2025 слідує, що 23.07.2025 зараховано переказ коштів на карту НОМЕР_1 у розмірі 7000 грн через транзитний рахунок ТОВ «ЄВПРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

09.11.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надіслало ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, у якій повідомило останню станом на дату відправлення цієї Вимоги розмір заборгованості, становить 26335, 68 грн, які необхідно повернути протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї Вимоги, тобто до 09.12.2025. У разі не усунення порушення або невиконання Вимоги у вказаний строк Кредитодавець залишає за собою право відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості (відповідно до умов Договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №8181769 від 23.07.2025, у відповідача ОСОБА_1 станом на 24.12.2025 наявна заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 26 335,68 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 824,70 грн; заборгованість за відсотками - 5 510,98 грн; заборгованість за неустойкою - 14 000 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 23.07.2025 по 08.11.2025, за стандартною процентною ставкою за кожен день, зокрема у період з 23.07.2025 по 15.08.2025 у сумі 66,50 грн та у період з 16.08.2025 по 08.11.2025 у сумі 64,83 грн. Також з вказаного розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 15.08.2025 внесла платіж на погашення заборгованості у розмірі 2978, 80 грн, який частково у розмірі 175,50 грн був зарахований на погашення тіла кредиту, у розмірі 1596 грн - на погашення процентів та у розмірі 1 207,50 грн - на погашення комісії.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (Фактор) укладено Договір факторингу №16/09/25, у відповідності до умов якого за цим Договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором строк.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін у порядку, визначеному цим Договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО», є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги (п. 2.1.3 Договору факторингу).

23.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було підписано реєстр прав вимоги №23/12/25-01 за Договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025.

На виконання умов Договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 та реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23.12.2025, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» сплачено ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кошти в розмірі 5 194 511,18 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579937984.1 від 24.12.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23.12.2025, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредиту №8181769 від 23.07.2025 в сумі 26 335,68 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 824,70 грн; заборгованість за відсотками - 5 510,98 грн; заборгованість за неустойкою - 14 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка взяті на себе зобов`язання в пордяку передбаченому договором кредитної лінії №8181769 від 23.07.2025 належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, чим порушила права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з неї в користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №8181769 від 23.07.2025 у розмірі 12 335,68 з яких: 6824,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 510,98 грн - сума заборгованості за процентами.

Колегія суддів вважає висновки суду такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи, з огляду на таке.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Щодо факту укладення кредитного договору, його підписання та отримання кредитних коштів.

Матеріалами справи та судом першої інстанції належним чином встановлено, що кредитний договір із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, реєстраційного номера облікової картки платника податків, місця проживання, мобільного номеру телефону, електронної адреси, рахунку позичальника, містить електронний підпис із одноразовими ідентифікатором НОМЕР_6 , який відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачкою для електронного підпису, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір позики (а.с.12 зворіт - 16).

Дана інформація також підтверджується довідкою про ідентифікацію, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Одноразовий ідентифікатор 786615 відправлений позичальнику 23 липня 2025 року о 08:56:48 год на електронну пошту logistelena@proton.me. Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ здійснювалась за допомогою monobank (а.с.16). Вказане підтверджує підписання договору відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Заперечуючи про належність проведення ідентифікації відповідачка не спростувала, це відповідними засобами доказування.

При цьому, доказів про те, що персональні дані відповідачки, зокрема, РНОКПП, дані паспорта громадянина України, місце проживання, електронна адреса, номер мобільного телефону, банківський рахунок були використані ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» для укладення кредитного договору від її імені, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідачка не зверталася, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Таким чином, оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що наданий позивачем договір не відповідає вимогам електронного документа, оскільки, він не містить електронного підпису, у зв`язку з чим, не дотримано вимог щодо укладення кредитного договору у формі електронного договору та відповідно, письмової форми правочину є необґрунтованими, виходячи із такого.

Електронний договір, укладений між споживачем і фінансовою компанією через веб-платформу, підписуються електронним підписом одноразовим ідентифікатором (кодом, паролем, SMS-повідомленням тощо). Такий підпис, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», має юридичну силу та прирівнюється до власноручного підпису, але не перевіряється через реєстр КЕП, оскільки технічно створюється і зберігається в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, а не в центральному засвідчувальному органі.

Отже, те, що під час перевірки на сайті ЦЗО файл не показав наявності КЕП, не свідчить про його недійсність або відсутність підпису, оскільки він не зобов`язаний містити кваліфікований електронний підпис. Укладення договору із використанням одноразового ідентифікатора повністю відповідає вимогам до письмової форми правочину, Закону «Про електронну комерцію».

Відтак, посилання представника відповідача, на те, що матеріали справи не містять доказів укладення кредитного договору та його підписання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку.

Апеляційний суд також відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги про відсутність належних та допустимих доказів щодо надання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитних коштів на виконання умов кредитного договору №8181769 від 23.07.2025, оскільки факт отримання коштів у розмірі 7000 грн ОСОБА_1 підтверджується наявними матеріалами справи, а саме довідкою № КД-000018960 від 29.12.2025 та електронною платіжною інструкцією №e3a9dbdb-e160-48c6-b40c-a85d6b03cbbd від 29.12.2025, виданими ТОВ «Європейська платіжна система» (фінансова компанія, яка діє на підставі ліцензії НБУ на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку) відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між ТОВ «ЄВПРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», з яких вбачається завершення наступних платіжних операцій, зокрема 23.07.2025 року, сума 7000,00 грн, номер платежу №e3a9dbdb-e160-48c6-b40c-a85d6b03cbbd, отримувач ОСОБА_2 на номер платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.10 - 16 зворіт).

Також, відповідно до відповіді АТ «Перший Український Міжнародний Банк» №КНО-07.8.5/6287 БТ від 16.04.2026, на ухвалу суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку була випущена банківська карта № НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_5 (а.с.121).

Крім того, згідно наданої виписки по рахунку № НОМЕР_5 за період з 23.07.2025 по 26.07.2025 слідує, що 23.07.2025 зараховано переказ коштів на карту НОМЕР_1 у розмірі 7000 грн через транзитний рахунок ТОВ «ЄВПРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (а.с.122-125).

Дані докази в сукупності підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 7 000 грн 23.07.2025, оскільки і сума отриманих коштів, і дата їх отримання відповідає умовам договору кредитної лінії №8181769 від 23.07.2025, укладеного між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Таким чином, системний аналіз матеріалів справи, зокрема, виписка по вказаному рахунку в сукупності з іншими доказами, дають підстави для висновку, що позивачем надані суду належні та допустимі докази, а саме первинні бухгалтерські документи щодо надання кредитних коштів в розмірі 7 000 грн та отримання таких коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №8181769 від 23 липня 2025 року.

Посилання представника відповідача у апеляційній скарзі, що банківська виписка, яка надійшла на виконання ухвали суду першої інстанції, не містить інформації про перерахування відповідачці грошових коштів саме ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відхиляються апеляційним судом, оскільки інших джерел надходження на рахунок відповідачки 7 000 грн, ніж на підставі укладення кредитного договору, нею не повідомлено і доводи позивача не спростовано.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що відповідачем не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були отримані відповідачем.

Тому у колегії суддів відсутні підстави для сумніву, що ОСОБА_1 не було перераховано визначену умовами договору кредитних коштів, що підтверджується наведеними доказами та не спростовано відповідачем, яка будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляла.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 5510,98 грн, то колегія суддів зазначає таке.

Так, у кредитному договорі №8181769 від 23.07.2025, сторони погодили, що згідно п. 2.2 договору сума позики - 7000,00 грн, строком на 360 днів, тобто до 17.07.2026, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 24 днів; процентна ставка/день 0,95% (фіксована); орієнтовна загальна вартість кредиту 32147,50 грн; неустойка 350 грн в день; загальні витрати за кредитом 25 147,50 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії №8181769 від 23 липня 2025 року (а.с. 11 зворіт - 12) вбачається, що саме за відсотковою ставкою 0,95 % ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розраховано заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за період з 23.07.2025 по 08.11.2025, зокрема: з 23.07.2025 по 15.08.2025 нараховування відсотків здійснювалося за процентною ставкою 0, 95 % згідно з пунктом 2.2 кредитного договору, що враховуючи розмір отриманого кредиту 7000 грн, складає: 7000 (сума кредиту)*0,95 % = 66,50 грн (за один день користування кредитом) * 24 (дні) = 1596,00 грн;

15.08.2025 відповідачем було сплачено грошові кошти у сумі 2978,8 грн, частина з яких 1596 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 175,30 грн на зменшення тіла кредиту (з 7000 грн до 6824,70 грн).

В подальшому, з 16.08.2025 по 08.11.2025 нараховування відсотків також здійснювалося за процентною ставкою 0,95 %, згідно з пунктом 2.1 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 6824,70 грн, становить: 6824,70 грн (сума кредиту) *0,95 % = 64,835 грн (за один день користування кредитом) * 85 (днів) = 5510,98 грн.

Таким чином, розмір нарахованих процентів за вказаним кредитним договором за період з 23.07.2025 по 08.11.2025 становить 5510,98 грн ( 7106,98 грн - 1596 грн = 5510,98 грн), що повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Тож, твердження заявниці в апеляційній скарзі щодо нарахування відсотків, які є несправедливими та незаконними, є помилковими, оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України умовами кредитного договору та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розуміння п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Слід зазначити, що статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак, дана норма стосується щодо вимог про нарахування пені, яку позивач не нараховував.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Однак, при розгляді даної справи в суді першої інстанції, ОСОБА_1 не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, апеляційний суд відхиляє посилання відповідачки в апеляційній скарзі на порушення позивачем Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідачки в апеляційній скарзі з приводу того, що вимога про стягнення всієї суми заборгованості, включаючи тіло кредиту та відсотки, є передчасною, оскільки строк виконання зобов`язаннь за договором кредиту №8181769 від 23 липня 2025 року не настав, з огляду на таке.

Відповідно до положень частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до п. 6.13 договору, у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.

Вимога надсилається у вигляді повідомлення на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі та/ або шляхом направлення вимоги в особистий кабінет позичальника. Повідомлення вважається отриманим позичальником з моменту отримання кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення. Після отримання вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором протягом тридцяти календарних днів з дня отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом тридцяти календарних днів позичальник усуне порушення умов договору та здійснить погашення простроченої заборгованості, вимога кредитодавця втрачає чинність. У разі невиконання умов, зазначених у вимозі або не здійснення погашення простроченої заборгованості - вимога залишається чинною, а позичальник зобов`язаний повернути заборгованість в повному обсязі. В такому разі після спливу строку вимоги, кредитодавець має право відступити право вимоги за договором новому кредитору.

Матеріалами справи встановлено, що 09.11.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надіслало ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, у якій повідомило останню станом на дату відправлення цієї Вимоги розмір заборгованості, становить 26335, 68 грн, які необхідно повернути протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї Вимоги, тобто до 09.12.2025. У разі не усунення порушення або невиконання Вимоги у вказаний строк Кредитодавець залишає за собою право відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості (відповідно до умов Договору) (а.с.26).

Вказаний лист - вимога був направлений на електрону адресу logistelena@proton.me, яка надана банку позичальником при укладенні договору, що стверджується повідомленням про направлення вимоги (а.с. 16).

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження повідомлення боржника. Таким чином, виконавши вимоги ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» та умови кредитного договору, позивач набув права вимагати від позичальника відповідача у справі дострокового повернення кредиту, сплати відсотків у судовому порядку.

Крім цього, слід звернути увагу на те, що зі змісту вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань за кредитним договором від 09.11.2025, вбачається обов`язок позичальника в тридцятиденний термін з надіслання кредитором даної вимоги сплатити прострочену заборгованість по кредитному договору, яка становила 26 335,68 грн.

Після отримання дострокової вимоги до відповідачки, позивачем, який набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідно до Реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23.12.2025, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося, так як в позовній заяві, поданій 13.02.2026, ТОВ «Деал Фінанс Груп» просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №8181769 від 23.07.2025 в розмірі 26 335,68 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 824,70 грн; заборгованість за відсотками - 5 510,98 грн; заборгованість за неустойкою - 14 000 грн.

Таким чином, ТОВ «Деал Фінанс Груп» правомірно пред`явлено вимоги щодо стягнення тіла кредиту в розмірі 6824,70 та відсотків в розмірі 5 510,98 грн за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, колегія суддів вважає, що норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сікорська Ірина Станіславівна, слід залишити без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, що стосується стягнення заборгованості, ціна позову у якій не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому відповідно до частини 3 статті 389 ЦПК України судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сікорська Ірина Станіславівна, залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів