Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №445/2913/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/2913/25 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарського О.М.

Провадження № 22-ц/811/1656/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на додаткові рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 16 березня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовлено.

23 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Крет Олегом Ігоровичем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, у якій представник просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., оскільки рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» у повному обсязі.

Також, 23 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», представником відповідача Приватного підприємства «Західний буг» адвокатом Боровцем М.С. подано заяву про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, посилаючись на те, що відповідачем, згідно ст.175 ЦПК України було заявлено у відзиві на позов про стягнення судових витрат на правничу допомогу з позивача. Просив стягнути з позивача на користь Приватного підприємства «Західний Буг» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6840 грн.

Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року клопотання представника Приватного підприємства «Західний Буг» - адвоката Боровця Миколи Степановича про заміну сторони правонаступником - задоволено.

Замінено у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Західний Буг» про визнання відсутнім права оренди та укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, відповідача - Приватне підприємство «Західний Буг» (код ЄДРПОУ 32478033), на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» (код ЄДРПОУ 32478033, адреса: Україна, 80250, Львівська обл., Шептицький р-н., село Павлів, пр. Юності, будинок 39, тел. 0325535408, е-mail: office@zahbug.com.ua).

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» - адвоката Боровця Миколи Степановича про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» судові витрати за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 6840,00 грн.

Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крета Олега Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний буг» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 5 000,00 грн.

Додаткові рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

В апеляційних скаргах покликається на те, що витрати на правничу допомогу заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» в розмірі 6840 грн та ОСОБА_1 в розмірі 5000 грн неспівмірні зі складністю справи, часом, затраченим адвокатом та обсягом наданих послуг.

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї додатковий спосіб отримання доходу.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача та не свідчить про необґрунтованість дій позивача та зловживання ним своїми правами.

Просить змінити додаткові рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» витрати за послуги з правничої допомоги в розмірі 3000 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» та в розмрі 3000 грн на користь ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційні скарги від інших учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

10 вересня 2026 року ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» подано до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без участі представника апелянта.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документу, а саме, судової повістки-повідомлення в електронний кабінет (а.с. 137-140).

В судове засідання сторони не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для ухвалення судового рішення по суті, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи без участі сторін.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 25 вересня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

У резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, розподіл судових витрат (пункт 2 частини п`ятої статті 265 ЦПК України).

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 ЦПК України).

Так, частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина перша, друга статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до частин першої статті 4 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з визначення, наведеним у пункті 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правничої допомоги, це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18).

Поряд з цим, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року в справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року в справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року в справі № 753/1203/18).

ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року заява № 19336/04, § 268)).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони, може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року в cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року в cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року в справі № 369/849/18.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Окрім цього, при вирішенні цього питання суд має враховувати також загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі №911/2737/17).

З матеріалів справи убачається, що професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 надавав адвокат Крет О. І., який діяв на підставі ордеру серії ВС № 1420892, виданого 04 грудня 2025 року на підставі договору № 1/041225Л про надання правничої (правової), укладеного 04 грудня 2025 року.

23 березня 2026 року представником відповідача Смалюх М.П. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка зареєстрована судом першої інстанції 24 березня 2026 року, у якій зазначено найменування послуг (вид виконаних робіт), кількість витраченого адвокатом часу та вартість таких робіт.

Згідно цієї заяви адвокатом Кретом О.І. були надані ОСОБА_1 такі послуги: аналіз позовної заяви, додатків та документів - витрачений час 40 хв. - вартість 500, 00; підготовка відзиву на позовні заяву - витрачений час - 60 хв. - вартість 750,00 грн; підготовка додаткових пояснень - витрачений час - 60 хв - вартість 750, 00 грн; підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи - витрачений час - 30 хв. - вартість 375, 00 грн; підготовка заяви про проведення засідання в режимі відео конференції - витрачений час 30 хв. - вартість 375, 00 грн; подання інших процесуальних заяв і клопотань - витрачений час 120 хв. - вартість 1500, 00 грн; усього витрачено часу 400 хв., загальна вартість 5000 грн.

В матеріалах цивільної справи відсутній відзив представника ОСОБА_1 - Крета О.І. на позовну заяву, а тому келегія суддів не вбачає підстав для стягнення 750 грн. за підготовку такого відзиву.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за участю представника відповідачки - адвоката Крета О.І. відбулося одне судове засідання в режимі відеоконфернції, а саме 09 грудня 2026 року, яке тривало з 10 год 21 хв. до 10 год 44 хв., що загалом становить 23 хв., однак представник Крет О.І. зазначає, кількість витраченого часу на судове засідання 60 хв.

Встановлено, що представник брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а відтак не ніс витрат часу, пов`язаних із прибуттям до суду та поверненням до місця свого перебування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлений до відшкодування час у 60 хвилин не відповідає фактичній тривалості участі представника в судовому засіданні та є неспівмірним із обсягом фактично наданої правничої допомоги та підлягає зменшенню до 290 грн.

Тобто, подані позивачем заперечення щодо суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачці ОСОБА_1 в розмірі 5000 грн., колегія суддів визначає обґрунтованим.

Надавши оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що стягненню з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, в розмірі 3840 грн. Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

З матеріалів справи також убачається, що професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи судом першої інстанції ТОВ «Західний Буг» надавав адвокат Боровець М. С., який діяв на підставі ордеру серії ВС № 1416772, виданого 24 листопада 2025 року на підставі договору № 1/НП про надання підприємству правової допомоги, укладеного 01 січня 2021 року між ПП «Західний Буг» та АО «Галицька правнича група», в редакції додаткової угоди № 7 до цього договору, укладеної 31 грудня 2023 року, пунктом 5.1., з урахуванням змін внесених до нього додатковою угодою № 8 від 29 квітня 2025 року, якого передбаченого, що сторони домовились про те, що винагорода за цим договором за фактично виконану роботу проводить, з розрахунку 1 440, 00 грн за 1 годину позовної роботи та представництва у судових провадженнях.

У відзиві ПП «Західний Буг» на позовну заяву не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести в суді першої інстанції. Однак у відзиві міститься клопотання про покладення судових витрат на позивача.

23 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ТОВ «Західний Буг» - Боровець М. С. подав до суду першої інстанції заяву, у якій просив винести додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу, в розмірі 6840 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача подано договір №1/НП про надання підприємству правової допомоги від 01 січня 2021 року (з додатками до нього), протокол доручення № 124 від 21 листопада 2025 року до цього договору, згідно з яким допомога за цим договором надається по справі № 445/2913/25.

Крім того, до заяви також додано акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31 грудня 2025 року № 787, від 28 лютого 2026 року №206, звіти до цих актів, рахунки на оплату від 31 грудня 2025 року № 605, від 28 лютого 2026 року № 183, а також платіжні інструкції № 78877220 та №78877221 від 20 березня 2026 року.

Згідно поданих інструкцій вбачається, що всього оплата проведена на загальну суму 6840 грн.

Аналіз змісту актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) свідчить, що у них відсутня будь-яка інформація щодо найменування робіт (послуг).

Однак, така міститься у звітах до цих актів.

Зокрема, у звіті № 787 від 31 грудня 2025 року зазначено, що представником підготовлено відзив на позовну заяву, загальні витрати часу 3 год., забезпечено представництво у судах, підготовка до судового засідання, загальні витрати часу 1 год., у звіті № 206 від 28 лютого 2026 року зазначено, що на клопотання про розгляд справи без участі представником затрачено 45 хв.

Крім того, за участю представника відповідача - адвоката Боровця М. С. відбулося одне судове засідання, а саме 09 грудня 2026 року, яке тривало з 10 год 21 хв. до 10 год 44 хв., що загалом становить 23 хв.

Встановлено, що представник брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а відтак не ніс витрат часу, пов`язаних із прибуттям до суду та поверненням до місця свого перебування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлений до відшкодування час у 60 хвилин не відповідає фактичній тривалості участі представника в судовому засіданні та є неспівмірним із обсягом фактично наданої правничої допомоги та підлягає зменшенню до 888 грн.

Згідно зі звітом про надані послуги з професійної правничої допомоги, на підготовку відзиву на позовну заяву представником витрачено 3 години. Колегія суддів, враховуючи фактичне виконання зазначеної роботи, її характер та обсяг, не вбачає підстав вважати заявлений час таким, що є необґрунтованим або неспівмірним із виконаною представником роботою.

За таких обставин колегія суддів погоджується із заявленими витратами на професійну правничу допомогу в частині підготовки відзиву на позовну заяву, на що, відповідно до звіту про надані послуги, було витрачено 3 години.

Що стосується інших витрат, заявлених за представництво інтересів клієнта в суді, то колегія суддів бере до уваги, що відповідні процесуальні дії представником фактично здійснювалися, що підтверджується матеріалами справи. Заявлений розмір таких витрат відповідає обсягу виконаної роботи та характеру наданої правничої допомоги.

З урахуванням навереного, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» судових витрат за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 5 952 грн.

Тобто, доводи апеляційних скарг знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 376 ЦПК України).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржені додаткові рішення підлягаю зміні у спосіб зменшення стягнутих сум таких витрат, а саме з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на користь ТОВ «Західний Буг» з 6840 грн. до 5 952 грн., а з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на користь ОСОБА_1 з 5000 грн. до 3840 грн.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг, з огляду на те, що додаткові рішення оскаржується лише в частині розподілу (відшкодування) судових витрат, підстави для розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» задовольнити частково.

Додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західний Буг» судових витрат за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 6840 грн. змінити, зменшивши розмір таких витрат з з 6840 грн. до 5 952 грн.

Додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» на користь ОСОБА_1 судових витрат за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 5000 грн. змінити, зменшивши розмір таких витрат з 5000 грн. до 3840 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М