Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №439/2226/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/2226/25 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 22-ц/811/1746/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» про визначення укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря, –

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» про визначення укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря.

Позов мотивували тим, що 02 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс» уклало договір оренди землі № б/н, за умовами якого передано в оренду земельну ділянки площею 0,7596 га, кадастровий номер 4620381600:06:005:0037, що знаходиться на території Голубицької сільської ради Бродівського району Львівської області.

Додатковою угодою № б/н від 19 січня 2018 року до вищезазначеного договору орендарем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

Крім того, в додатковій угоді передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладено строком на сім років, починаючи з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

16 січня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі від 02 жовтня 2014 року, надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди.

Орендодавець зобов`язаний протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити за необхідності істотні умови договору. а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Однак, відповідачка жодної відповіді на вищезазначений лист-повідомлення не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечила щодо продовження строку, а відтак такий є поновленим.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» належним чином виконувало свої обов`язки за договором і до закінчення строку дії договору повідомило орендодавця у встановлені законом строки про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди, а орендодавець протягом місяця не повідомив його про наявність заперечень, висловивши таким чином мовчазну згоду з обов`язковим оформленням договірних відносин на своє рішення.

Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону в судовому порядку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 жовтня 2025 року, право оренди вказаної земельної ділянки, яка знаходиться на території Голубицької сільської ради Бродівського району, Львівської області, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 58241196.

ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з ТзОВ «Щедра Нива».

Позивач вказував, що має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

З наведених підстав просили:

-визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 22 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 ;

-визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» права оренди земельної ділянки площею 0, 7596 га, кадастровий номер 4620381600:06:005:0037, яка розташована на території Голубицької сільської ради Бродівського району Львівської області (номер запису про інше речове право: 58241196);

-скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0, 7596 га кадастровий номер 4620381600:06:005:0037, яка розташована на території Голубицької сільської ради Бродівського району Львівської області (номер запису про інше речове право: 58241196).

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2026 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» про визначення укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря, - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2026 рокув частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

В апеляційній скарзі покликається на те, що оплата за послуги з правничої допомоги здійснена до підписання акта приймання-передачі наданих послуг, що суперечить умовам договору та свідчить про те, що послуги фактично не були надані на момент їх оплати, а подані документи штучно створені для стягнення витрат в судовому порядку.

Заявлений розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Договір від 02 жовтня 2025 року не містить ані фіксованої суми гонорару за ведення справи, ані встановленої вартості однієї години роботи адвоката, а відтак заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн є довільним та не відповідає умовам укладеного договору.

Повна відсутність деталізації наданих послуг та витраченого на них часу унеможливлює перевірку заявлених витрат на їх відповідність обов`язковим процесуальним критеріям співмірності, реальності та розумності, а відтак такі витрати не можуть бути покладені на позивача.

Просить рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2026 рокув частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до об`єктивного та розумного, а саме, 1500 грн.

28 травня 2026 року представник ОСОБА_1 – Хацкевич Р.М. подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому покликався на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.

Вважав, що розмір витрат на правничу допомогу, який стягнуто судом першої інстанції, є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою та відповідає критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, відповідає їх дійсності та необхідності.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного документу, а саме, судової повістки-повідомлення в електронний кабінет (а.с. 137-140).

В судове засідання сторони не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явка в суд апеляційної інстанції не є обов`язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для ухвалення судового рішення по суті, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи без участі сторін.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 25 вересня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині стягнення з ТзОВ «Західна агровиробника компанія» на користь ТзОВ «Щедра Нива» 8000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, то законність та обґрунтованість рішення суду в частині інших позовних вимог судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 59 Конституції України гарантовано право на професійну правничу допомогу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву від 17 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» зазначило орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн та просило стягнути такі з позивача (а.с. 20-25).

В подальшому, 26 січня 2026 року до закінчення судових дебатів Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедра Нива» подано клопотання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на його користь судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 8000 грн.

Заперечуючи щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в заявленому відповідачем розмірі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» зазначає, що наданий відповідачем договір про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року не можу бути належним та допустимим доказом надання правничої допомоги адвокатом, оскільки його укладено між двома юридичними особами, а не між адвокатом та клієнтом. Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу. Розмір заявлених витрат не співмірний зі складністю справи та наданому об`єму юридичних послуг.

З наведених підстав просили відмовити у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат повністю.

Колегія суддів вважає безпідставними такі твердження ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідачів – Хацкевич Р.М., на підтвердження понесених витрат надав суду першої інстанції: Договір про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року, укладений між ТзОВ «Щедра Нива» та ТОВ «Правник експерт», додаток до цього договору №18/25 (акт приймання-передачі наданих послуг від 26 січня 2026 року), а також платіжну інструкцію, з яких вбачається, що вартість отриманих послуг становить 8000,00 грн.

Відповідно до договору про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року, укладеного між ТзОВ «Щедра Нива» таТОВ «Правник експерт» виконавець зобов`язався надати замовнику юридичні послуги за завданням замовника у строк та за цінами, погодженими сторонами в акті приймання-передачі, а замоаник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що загальна вартість юридичних послуг, що надаються за умовами цього договору зазначається в рахунку та підтверджується сторонами в акті приймання –передачі.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 26 січня 2026 року (а.с.56) вбачається, що вартість послуги, а саме консультація з питань застосування земельного, цивільного та цивільного процесуального законодавства, написання процесуальних документів, представництво в суді становить 8 000 грн.

Акт приймання-передачі наданих адвокатом Хацкевичем Р.М. послуг містить

перелік послуг, які адвокатом було надано та загальна сума їх вартості, передбачена,

в тому числі договором про надання правової допомоги, а також у ньому зазначено і

сам номер договору правничої допомоги, що свідчить про належність даного Акту

наданих послуг саме до договору про надання правничої допомоги від 02 жовтня 2025

року №02/10/25/01.

Крім того, відповідно до платіжної інстакції №21 від 23 січня 2026 року ТзОВ «Щедра Нива» оплатило ТОВ «Правник експерт» 8000 грн., призначення платіжної інструкції: за консультації з питань законодавства згідно рахунку-фактури від 23 січня 2026 року.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд першої інстанції при визначенні витрат на правничу допомогу саме у розмірі 8000,00 грн. врахував складності справи, загального порядку її розгляду,

обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання

таких робіт.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2025 року у справі № 604/617/24 з тим самим представником відповідачів, щодо правомірності стягнення судових витрат на надання правової допомоги зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом,

витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом

наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням

справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони

або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які

підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні

суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат

(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього

розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін

(додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у

справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати

Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-

171гс19).

Також у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №

750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона

має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат

на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні

заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу

відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без

відповідних дій з боку такої сторони.

Як убачається з матеріалів справи, за участю представника відповідача – адвоката Хацкевича Р.М. відбулося два судові засідання в режимі відеоконфернції, а саме 27 січня 2026 року, яке тривало з 12 год 06 хв. до 12 год 29 хв., та 18 березня 2026 року, яке тривало з 14 год 56 хв. до 15 год 31 хв., що загалом становить 58 хв.

Також представником відповідачів було подано до суду відзив на позовну заяву, клопотання, додаткові пояснення.

Тобто, витрати на представництво інтересів клієнта в суді, на думку колегії суддів, є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи, відтак підлягали стягненню у заявленому розмірі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія»– залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безносередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.