Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №466/8214/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/8214/25 Головуючий у 1 інстанції: Едер П. Т.

Провадження № 22-ц/811/740/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

без участі сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивував тим, що 16 грудня 2022 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 844819620 на суму 7 500,00 грн.

Покликався на те, що перед укладенням Кредитного договору відповідачка з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвалася на даному сайті, створивши Особистий кабінет позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказаласвої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшла належну перевірку (верифікацію), ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Вказував, що у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов Кредитного договору, ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав свій обов`язок та 16 грудня 2022 року перерахував відповідачці 7 500,00 грн на її банківську карту № НОМЕР_1, зазначену нею у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Зазначав, що ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 215 від 07 лютого 2023 року, за яким від Первісного кредитора до ТзОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Також, 10 жовтня 2024 року між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10 жовтня 2024 року до Договору факторингу 2, за яким від ТзОВ «Таліон плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Згодом, а саме 08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08 липня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 36 967,50 грн.

Стверджував, що факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08 липня 2025 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Вказував на те, що умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу.

ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відповідачкою не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором, в наслідок чого у неї виникла заборгованість в розмірі - 36 967,50 грн., яка складається з: 7 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 29 467,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

З наведених підстав просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 844819620 від 16 грудня 2022 року в розмірі 36 967,50 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 844819620 від 16.12.2022 у розмірі 36 967,50 грн., судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. та понесені судові витрати у розмірі 7000,00 грн.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що попереднім кредитором та позивачем було порушено Закон України «Про споживче кредитування» та встановлено розмір денної процентної ставки у розмірі 2,98%, що перебільшу встановлену законом норму у 1,98 %.

Після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» первинний кредитор повинен був перерахувати денну ставку у відповідності до чинного законодавства.

Крім того, термін дії договору становить 22 днів від дня отримання кредиту, тобто до 06 січня 2023 року, однак ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» змінив умови договору на моменті підписання договору, та не надав жодних роз`яснень термінів ОСОБА_3 .

Також з розрахунку заборгованості, який було додано ТзОВ «ФК «ЕЙС» до позовної заяви вбачається, що відсотки продовжувались нараховуватися відповідачці після 06 січня 2023 року.

Платіжне доручення №fc5feb45-4cf3-4bde-aa15-d2a7652c7a6b та розрахунок заборгованості не можуть бути належними доказами отримання ОСОБА_1 коштів, оскільки вказанні документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Також, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що картковий рахунок « НОМЕР_1 », на який, за його твердженням, були перераховані кредитні кошти, належить саме відповідачці.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б встановлювали факт відкриття

такого рахунку ОСОБА_1 . Відсутність підтвердження цього факту ставить під сумнів сам факт виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредиту, а відтак і виникнення будь-яких грошових зобов`язань у відповідача перед позивачем.

Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачку було належним чином проінформовано про передачу права вимоги у відповідності до ЗУ «Про споживче кредитування».

Вважає, що загальна сума заборгованості за кредитом має становити - 13 522,5 грн., з яких 7500 - заборгованість за тілом кредиту; 6 022,5 грн - заборгованість за відсотками.

Відсотки після закінчення терміну кредитного договору нараховувались відповідачці неправомірно.

Позовна заява як і додатки до неї підписанні не представником, а директором ТОВ «ФК «ЕЙС» - Поляковим О., тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу є протиправним. Позивач не довів факт надання йому правничої допомоги, а отже і стягненню данні витрати підлягати не можуть.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 рок скасувати та прийняти постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13 522,5 грн з яких: 7500- сума заборгованості за основною сумою боргу та 6 022,5 грн - заборгованість за відсотками, а також зменшити пропорційно судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» та витрати на правничу допомогу.

06 травня 2026 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Наголошує, що відповідно до умов Кредитного договору, Первинний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 7500,00 грн. на картковий рахунок Відповідача. На підтвердження позовних вимог Скаржником надано платіжне доручення № 729775cd-60c0-402c-9771-a7ca38d94a49 від 31 грудня 2021 року з відміткою Кредитодавця.

Вказане платіжне доручення містить всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами.

Таким чином, Платіжне доручення є дійсним і законним, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства та містить усі необхідні реквізити, передбачені для електронних розрахункових документів. Відповідно до статей 18 та 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронний документ на переказ має таку саму юридичну силу, як і паперовий, за умови дотримання встановлених законодавством вимог, що підтверджує правомірність здійснених платежів.

Звертає увагу, що відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу кредит на суму 7500,00 грн строком на 30 днів. Однак, Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений Кредитним договором строк не виконав. Відтак, вважає, що позивач вправі вимагати від Відповідача повернення отриманих за Кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Тобто, виходячи з умов Кредитного договору, нараховані Відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування у розмірі 36 967,50 грн. є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення Скаржником строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з Відповідача в повному обсязі.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 25 вересня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 16 грудня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 844819620 на суму 7 500,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7A55R.

Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно платіжного доручення та умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 7 500,00 грн 16 грудня 2022 року на банківську карту № НОМЕР_1 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

На адресу суду на виконання ухвали суду від 05 вересня 2025 року про витребування доказів поступила відповідь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», у якому повідомляють, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) оформлено віртуальну банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія. Станом на 15.12.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» відкрито рахунок до якого було емітовано відповідну платіжну картку: номер рахунку НОМЕР_4 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_5. Наступні рахунки закрито: номер рахунку НОМЕР_6 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_7; номер рахунку НОМЕР_8 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_13; номер рахунку НОМЕР_4 , код валюти 978, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_14; номер рахунку НОМЕР_9 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_15; номер рахунку НОМЕР_4 , код валюти 840, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_16; номер рахунку НОМЕР_10 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_1 . Підтверджують зарахування 16.12.2022 о 09:36:27 год. на рахунок ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_10 у гривнях, операції по якому здійснювались за допомогою зазначеної в резолютивній частині Ухвали банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , грошових коштів в сумі 7 500,00 гривень (Сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.). Виписку по рахунку № НОМЕР_10 у гривнях за період з 16.12.2022 по 21.12.2022 для підтвердження інформації про зарахування, надали. Зазначений в Ухвалі номер телефону НОМЕР_11 є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за банківською карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в її анкетних даних.

Отже, судом встановлено, що грошові кошти у сумі 7500,00 грн. були зараховані 16 грудня 2022 року о 09:36:27 год. на рахунок ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_10 на банківську платіжну картку останньої № НОМЕР_1 .

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 215 від 07 лютого 2023 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10 жовтня 2024 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право 7 грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08 липня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36 967,50 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08 липня 2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Згідно наданих розрахунків заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 36 967,50 грн, яка складається з:

-7 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;

-29 467,50 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

- 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором № 844819620 від 16 грудня 2022 року. Згідно розрахунку заборгованості проценти нараховувались до 06 травня 2023 року.

Окрім цього, суд вважав, що розмір Дисконтної процентної ставки за договором становить 3,65 %, а після закінчення Дисконтного періоду 1087,70 %, саме такий розмір був зазначений в кредитному договорі і підписаний відповідачем та відповідає вимогам законодавства України, що діяло на момент укладення правочинів.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за кредитним договором № 844819620 від 16 грудня 2022 року у розмірі 36 967,50 грн., яка підтверджена належними та допустимими доказами.

З таким висновком колегія суддів частково не погоджується виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

З матеріалів справи слідує, що договір кредитної лінії № 844819620 від 16 грудня 2022 року між ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, відповідно до п. 2.1. якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит в розмірі 7 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 22 дня. Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV7A55R, відправленим 16 грудня 2022 року 9:34:45 позичальнику на її мобільний номер телефону НОМЕР_12 , вказаний нею в заявці на отримання кредиту.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, договір кредитної лінії № 844819620 від 16 грудня 2022 року, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує укладення кредитного договору, натомість, наголошує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що кредитні кошти були перераховані кредитодавцем на її картку, після укладення кредитного договору.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення № fc5feb45-4cf3-4bde-aa15-d2a7652c7a6b від 16 грудня 2022 року, з якого вбачається, що на картковий рахунок НОМЕР_1 було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 7 500грн, згідно договору № 844819620 від 16 грудня 2022 року.

Зазначені реквізити банківської картки відповідають реквізитам картки відповідачки, зазначеним нею у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 15 грудня 2022 року.

Окрім того, на адресу суду першої інстанції на виконання ухвали суду від 05 вересня 2025 року про витребування доказів поступила відповідь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», у якому повідомляють, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) оформлено віртуальну банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» відкрито рахунок до якого було емітовано відповідну платіжну картку: номер рахунку НОМЕР_4 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_5. Наступні рахунки закрито: номер рахунку НОМЕР_6 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_7; номер рахунку НОМЕР_8 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_13; номер рахунку НОМЕР_4 , код валюти 978, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_14; номер рахунку НОМЕР_9 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_15; номер рахунку НОМЕР_4 , код валюти 840, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_16; номер рахунку НОМЕР_10 , код валюти 980, номер банківської платіжної картки за допомогою якої здійснюються операції по рахунку НОМЕР_1 . Підтверджують зарахування 16.12.2022 о 09:36:27 год. на рахунок ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_10 у гривнях, операції по якому здійснювались за допомогою зазначеної в резолютивній частині Ухвали банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , грошових коштів в сумі 7 500,00 гривень (Сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.). Виписку по рахунку № НОМЕР_10 у гривнях за період з 16.12.2022 по 21.12.2022 для підтвердження інформації про зарахування, надали. Зазначений в Ухвалі номер телефону НОМЕР_11 є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за банківською карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в її анкетних даних.

Доказів того, що банківська картка з відповідним номером відповідачу не належить, матеріали справи не містять. Не надано відповідачем і доказів того, що на картку НОМЕР_17 не було перераховано 16 грудня 2022 року суму у розмірі 7 500 грн.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і вона мала можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.

Таким чином, апеляційний суд вважає доведеною обставину отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними кредитного договору.

Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаному договору, надавши кредит у сумі 7 500 грн ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачка отримала кредитні кошти, однак вчасно їх не повернула, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом було встановлено, що 28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 215 від 07 лютого 2023 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10 жовтня 2024 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право 7 грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08 липня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36 967,50 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08 липня 2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юніт Капітал» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Тобто, відповідачка ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

В апеляційній скарзі відповідач наголошує, що позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора (Постанова КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі №278/1679/13-ц).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що предметом договору факторингу № 28/1118-01 на момент його укладення не могло бути право вимоги за кредитним договором від 16 грудня 2022 року, який на той час ще не існував, що, на думку апелянта, виключає можливість відступлення та набуття відповідного права вимоги спочатку ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а в подальшому - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» за наступними договорами факторингу.

Водночас, відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути як право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), так і право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, сама по собі обставина, що на момент укладення договору факторингу відповідне право вимоги ще не виникло, не виключає можливості його відступлення за умови, що таке право вимоги виникне в майбутньому.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

За ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із наданим ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії № 844819620 від 16 грудня 2022 року, відповідачка взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує.

В зв`язку із чим утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 36 967,50 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 7 500 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 29 467,50 грн.

У Договорі кредитної лінії № 844819620 від 16 грудня 2022 року сторони, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом та строку кредитування, а саме:

2.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7500 грн 00 коп. (сім тисяч п`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах Сторінка 7 із 20 фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила).

2.2.Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

2.3.Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 7500 грн 00 коп. (сім тисяч п`ятсот грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 07.01.2023 р.

3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 22 (двадцять два) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

3.2. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

3.3. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 22 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 2871 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.

3.4. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки Пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація не потребує застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.

7.1. На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 07.01.2023, а саме протягом 22 (двадцять два) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

8.3. За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка).

8.4. Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім Сторінка 12 із 20 цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

8.5. Загальні витрати за Кредитом та загальна вартість Кредиту може бути змінена в сторону зменшення, в порівнянні з описаним в п. 8.3 та. п. 8.12. Договору, при умові виконання Позичальником однієї з описаних в п.8.5.1. та 8.5.2. умов.

8.5.1. Якщо Позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 635,10 (шістсот тридцять п`ять цілих одна десята) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,74 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

8.5.2. Якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду (з урахуванням всіх Пролонгацій), то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом за період від дати видачі Кредиту до 07.01.2023 р. (включно) будуть визначається на умовах п. 8.5.1. Договору за Дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 07.01.2023 р. за ставкою 635,56 (шістсот тридцять п`ять цілих п`ятдесят шість сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,74 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій Кредитодавець може зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті.

8.11. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 22 днів Дисконтного періоду, без виконання Позичальником умов п. 8.5. Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 10965 грн 00 коп. (десять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 3465 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 7500 грн 00 коп..

8.12. За умови виконання Позичальником положень п. 8.5. Договору, що дають можливість зменшити витрати Позичальника за цим Договором, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 22 днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 10371 грн 00 коп. (десять тисяч триста сімдесят одна грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2871 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 7500 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 21543,42 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 138,28 % від суми першого Траншу.

8.13. Викладені в п. 8.12 та п. 8.13 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення у разі дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення у разі отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом без продовження Дисконтного періоду.

Разом з тим, в заявці на отримання грошових коштів в кредит 15 грудня 2022, яка є додатком до договору кредитної лінії № 844819620 від 16 грудня 2022 року, сторони погодили, що сума кредиту 7 500 грн. та строк кредиту 22 днів.

Нечіткі або двозначні положення договорі між споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Тлумачення змісту вищенаведених умов договору кредитної лінії № 844819620 від 16 грудня 2022 року у їх сукупності свідчить про те, що вони є нечіткими та двозначними, оскільки передбачають декілька варіантів визначення як строку користування кредитом, так і розміру процентів за його користування.

Зокрема, пунктом 2.3 Договору визначено, що орієнтовна дата повернення першого Траншу, отриманого в сумі 7 500 грн, - 07 січня 2023 року, а пунктом 3.1 Договору встановлено строк Дисконтного періоду користування кредитом тривалістю 22 дні від дати отримання першого Траншу. При цьому пунктом 7.1 Договору також передбачено, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 07 січня 2023 року.

Водночас умови пункту 3.2 Договору передбачають можливість необмеженої кількості продовжень Дисконтного періоду, а пункт 3.4 Договору містить положення про те, що така пролонгація не є зміною строку дії Договору.

З умов договору неможливо однозначно встановити, який саме строк кредитування був погоджений сторонами при укладенні Договору та протягом якого періоду позичальниця мала сплачувати проценти за користування кредитом.

При цьому заявка на отримання грошових коштів у кредит від 15 грудня 2022 року, яка є додатком до Договору, містить чітке зазначення суми кредиту - 7 500 грн та строку кредиту - 22 дні.

Неоднозначним є також визначення процентної ставки. Так, пунктом 8.3 Договору встановлено базову процентну ставку у розмірі 2,10 відсотка за кожний день користування кредитом протягом Дисконтного періоду, тоді як пунктом 8.4 передбачено процентну ставку 2,98 відсотка за кожний день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду. Водночас пунктами 8.5.1 та 8.5.2 Договору передбачено можливість застосування іншої, зниженої процентної ставки - 1,74 відсотка за кожний день користування кредитом, залежно від поведінки позичальника.

Отже, наведені умови Договору допускають різне визначення розміру процентів залежно від обраного способу їх застосування та тривалості користування кредитом.

За таких обставин, з урахуванням положень частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та вищенаведеного висновку Верховного Суду, нечіткі та двозначні положення Договору підлягають тлумаченню на користь позичальниці як споживача.

Враховуючи, що сторони безпосередньо погодили у заявці на отримання кредиту строк кредитування 22 дні, а умовами Договору передбачено, що саме протягом перших 22 днів Дисконтного періоду для отриманого першого Траншу проценти визначаються у конкретно зазначеному розмірі, колегія суддів доходить висновку, що саме цей строк та погоджений сторонами порядок визначення процентів мають бути враховані при визначенні обсягу зобов`язань відповідачки.

Таким чином, з урахуванням тлумачення умов Договору на користь споживачки, розмір процентів за користування кредитом підлягає визначенню виходячи із погодженого сторонами строку кредитування - 22 днів.

При цьому, умовами договору кредитної лінії № 844819620 від 16 грудня 2022року визначено, що за таких умов сума процентів за перші 22 дні користування кредитом становить 2 871 грн (пункти 3.3, 8.12 Договору).

Крім того, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 16 грудня 2022 року по 07 січня 2023 року включно ( 22 дні) у розмірі 130,50 грн за кожен день користування кредитом, що за вказаний період становить загалом 2 871 грн. Зазначений розмір процентів відповідає сумі, визначеній у пунктах 3.3 та 8.12 Договору за перші 22 дні Дисконтного періоду.

З огляду на наведене, колегія суддів, доходить висновку, що загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 за весь строк користування кредитом повинна була становила 10 371 грн, з яких 7 500 грн - сума основного боргу та 2 871 грн - проценти за користування кредитом.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищенаведене, оскільки відповідачка порушили умови договору та не виконала взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 10 371 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частин три, чотири статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ "ФК "ЕЙС" 09 липня 2025 року укладено договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, додано додаткову угоду № 25770784421 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року) на суму 7000 грн.

Суд першої інстанції, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТзОВ "ФК "ЕЙС" послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 7000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем документів.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачка в апеляційній скарзі не заявляє заперечень щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не ставить під сумнів їх розмір, обсяг чи фактичне надання відповідних послуг, а її доводи зводяться виключно до того, що позовна заява та додатки до неї підписані не представником, а директором ТОВ «ФК «ЕЙС» - Поляковим О.

Водночас відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг, складеного на виконання договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, адвокатом, зокрема, надано послугу зі складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 844819620 від 16 грудня 2022 року, вартість якої визначена у розмірі 5 000 грн. Крім того, актом підтверджено вивчення матеріалів справи вартістю 1 000 грн, підготовку адвокатського запиту - 500 грн та підготовку клопотання - 500 грн, а загальна вартість наданих послуг становить 7 000 грн.

Таким чином, саме по собі підписання позовної заяви директором ТОВ «ФК «ЕЙС» не спростовує того, що текст позовної заяви був підготовлений адвокатом у межах надання професійної правничої допомоги. Зміст акта приймання-передачі наданих послуг прямо підтверджує, що складання зазначеної позовної заяви було окремим видом правничої допомоги.

Однак, в постанові Верховного Суду від 16 березня 2026 року у справі №522/7662/23 (провадження №61-406св26) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони.

Тобто, при відсутності клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд на підставі ч.3 ст.141 ЦПК України визначає розмір витрат з урахуванням вказаних в цій статті критеріїв.

За наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню в сумі 10 371 гривень із заявлених 36 967,50 гривень, тобто на 28 %.

Отже, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції, у загальному розмірі 1 960 грн. (7 000 грн. х 28 %).

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог (28 %), з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 678,27 грн. (2422,40 грн сплачений судовий збір за подання позовної заяви х 28 %).

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, у відповідності до положень статті 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 3 633,60 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» покладено більшу суму судових витрат, йому необхідно сплатити на користь ОСОБА_1 2 955,33 грн. (3 633,60 грн. - 678,27 грн.).

Таким чином, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 року підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та в частині розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 844819620 від 16 грудня 2022 року у розмірі 10 371 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 1 960 грн.

У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 955,33 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.