Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №302/450/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 302/450/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого: судді Джуги С.Д.,

суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2026 року у складі судді Повідайчика О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє – адвокат Гренджа Вікторія Юріївна звернулась до суду із цим позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

Позов мотивовано тим, що в період з 23 травня 2015 року по 02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі. Від даного шлюбу в них народилось двоє спільних дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.08.2025 шлюб між сторонами було розірвано. Позивачка, разом з дітьми, переїхала на постійне місце проживання до власного будинку в с. Верхній Студений Хустського району Закарпатської області, де й проживають по теперішній час. 01 січня 2026 року позивачка народила третю дитину – сина ОСОБА_5 , що позбавляє її можливості працювати через необхідність догляду за новонародженим. За зверненням ОСОБА_2 службою у справах дітей було установлено чіткий графік спілкування батька з дітьми. Відповідач ОСОБА_2 більше трьох років проживає за кордоном і офіційно працює в Словацькій Республіці та має середньомісячний дохід біля 1 000 Євро, проте участі в матеріальному утриманні дітей не бере. Середньомісячні витрати на утримання однієї дитини становлять біля 12 000 грн. Відповідач неодружений, інших утриманців не має, здоровий, молодий за віком і працездатний, а тому має можливість регулярно надавати позивачці кошти на утримання дітей.

З наведених підстав позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі по 7 000 грн. щомісячно на кожну дитину починаючи з дня звернення з цим позовом до суду і до досягнення повноліття кожною дитиною.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) - аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - у твердій грошовій сумі по 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з 06 квітня 2026 року та до досягнення ними повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що в справі наявні підстави для стягнення аліментів з відповідача на утримання двох малолітніх дітей, однак суд визначив аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття. Тобто, в мінімальному розмірі передбаченого ст. 182 СК України. Такий розмір аліментів буде недостатнім для нормального забезпечення всім необхідним малолітніх дітей сторін справи та поставить позивачку разом з дітьми у скрутне матеріальне становище, що може зашкодити здоров`ю дітей, погіршити умови проживання дітей, погіршити раціон харчування дітей тощо. Суд, не взяв до уваги, що позивачка на даний час є непрацюючою, доходів не має, оскільки народила третю дитину та здійснює догляд за новонародженою дитиною, є матір`ю трьох дітей. Тоді, як відповідач є здоровим та працює і проживає за кордоном в Словацькій Республіці, у зв`язку з чим і просив встановити спілкування з дітьми в телефонному режимі, на що уповноважив свого батька подати заяву до органу опіки та піклування Міжгірської сільської ради та склав відповідне доручення в Братіславі в жовтні 2025 року. Відповідач ОСОБА_2 не подав суду жодного належного доказу щодо важкого матеріального становища, відсутності в нього коштів на утримання дітей та підтвердження про витрати, які він несе на утримання своїх батьків. Однак, незважаючи на ці обставини суд першої інстанції, упереджено став на бік відповідача з метою недопущення погіршення його матеріального становища, при цьому повністю зневажаючи інтереси та життєво-важливі потреби малолітніх дітей школярів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача – адвокат Рішко С.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що 25 листопада 2025 року ОСОБА_2 звертався до органу опіки та піклування виконкому Міжгірської селищної ради Закарпатської області із заявою про надання рішення щодо способів його участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними. Висновком служби у справах дітей Міжгірської селищної ради, затвердженим виконкомом Міжгірської селищної ради від 21.01.2026 року №13, у задоволенні заяви відповідача фактично було відмовлено та визначено йому можливість спілкуватися з дітьми лише в телефонному режимі і лише у певні визначені дні, що по суті є протиправним обмеженням прав відповідача, як батька дітей, на спілкування з ними. Однак, позивачка вчиняє перешкоди спілкуванню батька з дітьми, у зв`язку з чим 02.06.2026 року ОСОБА_2 разом із своїми батьками вимушений був звернутися до Міжгірського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми, визначення способу участі батька, діда, баби у вихованні дітей та спілкуванні з ними. Окрім цього, позивачка неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо дітей. Вказує, що у своєму позові ОСОБА_1 ігнорує ту обставину, що батьки несуть паритетний обов`язок щодо утримання дітей, а тому якщо вона вважає, що обов`язок відповідача по утриманню дітей в грошовому еквіваленті складає 14 000,00 грн. на місяць, то відповідно позивач особисто також має нести такі ж витрати на їх утримання. При цьому до позову не долучено жодних доказів того, що позивачка щомісячно отримує доходи у розмірі, який дозволяв би їй витрачати по 7 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно. З іншого боку, вимагаючи стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 14 000,00 грн. щомісячно, позивачка має довести суду, факт можливості надання відповідачем такої суми на утримання дітей. Наголошує на тому, що заявлена позивачкою до стягнення сума аліментів значно перевищує сукупний середньомісячний дохід відповідача, а тому він не матиме можливості сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 14 тис. грн. щомісячно, що неодмінно призведе до накопичення заборгованості.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років – 2817 грн., від 6 до 18 років – 3512 грн.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів, відповідні розміри прожиткового мінімуму не є абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв`язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.

Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дітей (ст.155 СК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Стягнення аліментів на утримання дітей є одним із способів захисту інтересів дітей, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Матеріалами справи встановлено, що з 23 травня 2015 року по 02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі.

Від даного шлюбу в сторін народилось двоє спільних дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29 серпня 2025 року шлюб між сторонами було розірвано.

Діти сторін проживають разом з позивачкою.

Між сторонами не було досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини.

Позивачем не доведено факт перебування та працевлаштування відповідача у Словацькій Республіці.

В той же час, колегія суддів бере до уваги, що апелянт є молодою працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, і має обов`язок щодо належного матеріального забезпечення своїх дітей нарівні з позивачкою.

Твердження відповідача про те, що на його утриманні перебуває двоє непрацездатних батьків не заслуговують на увагу, оскільки апелянтом не надано належних доказів щодо перебування батьків на його утриманні. При цьому, батьки відповідача є особами пенсійного віку, отримують дохід у виді пенсії, а тому можуть забезпечити свої мінімальні життєві потреби.

Окрім того, матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на те, що відповідач є особою, яка має будь-які медичні протипоказання чи висновки відповідних медичних лікарських комісій щодо заборони працевлаштування.

З огляду на те, що діти сторін проживають разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що позивачка вчиняє перешкоди спілкуванню батька з дітьми та неналежно виконує свої батьківські обов`язки не можуть бути взяті до уваги, оскільки в даній справі розглядається спір про стягнення аліментів, а тому такі доводи не мають правового значення для вирішення даної справи. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що в разі спору матері та батька щодо своїх дітей чи неналежного виконання матері чи батька своїх батьківських обов`язків, сторони мають права звернутися до відповідної служби чи суду із відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги рівність обов`язку батьків щодо належного забезпечення своїх дітей, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір аліментів по 4000 грн. щомісячно на кожну дитину, які спрямовані на захист інтересів дітей та забезпечення одержання ними коштів, необхідних для забезпечення дітей та гармонійного розвитку.

Визначений апеляційним судом розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та спрямований на захист інтересів дітей.

При цьому підстав для стягнення аліментів у розмірі по 7 000 грн. суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки суд враховує необхідність за загальним правилом дотримання рівності обов`язку батьків щодо утримання дітей, а можливість платника аліментів сплачувати їх у розмірі по 7 000 грн. на кожну дитину позивачем не доведена.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає зміні із викладом другого абзацу резолютивної частини рішення у новій редакції.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, задовольнити частково.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2026 року змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі по 4000 (чотири тисячі) гривень, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову - 06 квітня 2026 року та до досягнення дітьми повноліття».

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий :

Судді: