Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №607/17471/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №607/17471/26

Суддя: Сташків Н. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 Справа №607/17471/26 Провадження №2-а/607/465/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючої судді Сташків Н.М.,

-за участі секретаря судового засідання Ходань С.І.,

у присутності учасників процесу:

-представника позивача - адвоката Степанової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

11.08.2026 позивач ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Степанову О.В., пред`явив до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ТЦК та СП, ТЦК) про скасування постанови №1132/1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.07.2026.

Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 47600 грн.

Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушеннями вимог закону, які є істотними, оскільки вплинули на повноту встановлення фактичних обставин справи, допустимість доказів та реалізацію позивачем права на захист.

Позивач зазначив, що пропустив 10-денний строк звернення до суду через неналежні дії ТЦК та СП, зокрема постанову від 20.07.2026 позивачу особисто не вручали, її копію надіслали селищній раді лише 04.08.2026, а представник позивача отримав матеріали 03.08.2026. Акт позапланової перевірки від 15.07.2026, результати якої покладені в основу постанови, вручили лише 06.08.2026, а без цього акта перевірки позивач був позбавлений можливості виявити порушення та підготувати правову позицію до суду.

Щодо суті неправомірності постанови позивач зазначив, що позапланова перевірка проведена відповідачем без зазначення правових підстав, на підставі яких призначалася саме позапланова перевірка. Наказ начальника ТЦК та припис на відрядження є лише організаційними документами й не обґрунтовують проведення позапланового заходу. Перевірку здійснювали та підписували особи, які відсутні в персональному складі комісії, затвердженому розпорядженням Тернопільської РВА №140/01-01. Участь особи із резервного складу процедурно не обґрунтована. Через це акт перевірки є недопустимим доказом. При розгляді справи порушено право позивача на захист. Зокрема, акт перевірки вручили позивачу вже після складання протоколу та винесення постанови (06.08.2026). Позивача позбавили права ознайомитися з матеріалами, подати пояснення чи заперечення до прийняття рішення. Зміст постанови виходить за межі протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вона містить додаткові обставини, які не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Відсутні докази особистої вини позивача. ТЦК ототожнив недоліки ведення військового обліку в селищній раді з особистою виною її голови. При цьому в ОМС є окрема відповідальна за військовий облік особа. Відповідач не встановив, які з виявлених порушень належать до компетенції саме голови ради, а які покладені на відповідальну особу за ведення військового обліку, та чи перебувають встановлені недоліки у причинному зв`язку саме з діями або бездіяльністю позивача. У постанові не обґрунтований розмір застосованого штрафу. ТЦК безпідставно врахував притягнення позивача до відповідальності у 2025 році як обтяжуючу обставину, хоча ця постанова була скасована судом. Окрім цього, у постанові відсутня будь-яка мотивація щодо розміру призначеного штрафу.

З цих підстав позивач просив суд поновити строк на оскарження постанови, визнати її протиправною, скасувати зазначену постанову і закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 12.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено її розгляд у судовому засіданні 21.08.2026 о 12 год., яке, у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, перенесено на 14.09.2026 на 11 год.

18.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що позапланова перевірка була законною. Під час планової перевірки було виявлено численні порушення ведення військового обліку в Микулинецькій селищній раді. Комісія надала голові селищної ради (позивачу) час для усунення недоліків до 15.07.2026. Позапланову перевірку 15.07.2026 проведено на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 646агд і припису № 1737/2505 саме для перевірки усунення раніше виявлених порушень. Під час повторного візиту документацію знову не надали, а позивач виправдовував це відсутністю відповідальних працівників. Процедуру складення протоколу про адімінстративне правопорушення повністю дотримано, враховано вимоги ст. 256 КУпАП та Інструкції Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024. Під час складання протоколу позивача належним чином повідомили про дату, час і місце розгляду справи (20.07.2026 о 10:00), однак він відмовився від підпису в протоколі. Розгляд справи 20.07.2026 відбувся у призначений час. Позивач на розгляд не з`явився. Копію винесеної постанови № 1132/1 від 20.07.2026 було надіслано позивачу рекомендованим листом через «Укрпошту», що відповідає вимогам ст. 285 КУпАП. Щодо особистої вини позивача – він як голова селищної ради є посадовою особою, відповідальною за організацію військового обліку на території громади. Незабезпечення ведення обліку та ненадання документів комісії в умовах особливого періоду утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

18.08.2026 від позивача надійшли письмові пояснення на відзив, у яких зазначено, що, як убачається з відзиву, відповідач визнав, що проводилась саме позапланова перевірка, підставою якої стали наказ та припис, а не план РВА. Порядок № 1487 (п. п. 80, 82) вимагає, щоб будь-які перевірки (у тому числі позапланові) проводилися виключно на підставі та в межах Плану, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації (РВА). Внутрішній наказ ТЦК не може підміняти розпорядження голови РВА чи надавати ТЦК непередбачені законом повноваження. Посилання відповідача на п. 79 Порядку № 1487 є безпідставним, оскільки цей пункт стосується перевірки дотримання правил обліку окремими фізичними особами, тоді як 15.07.2026 перевірялася організація обліку в органі місцевого самоврядування (що регулюється виключно п. 80). Відсутні докази вручення результатів первинної перевірки, відтак не визначений строк на усунення недоліків та доведено, чи були вони належно зафіксовані. Оскільки перевірка 15.07.2026 проведена без належних правових підстав, складений за його результатами протокол № 1132 не може вважатися допустимим доказом вини. Відповідач безпідставно прирівняв недоліки в роботі Микулинецької селищної ради до особистої вини її голови. Порядок № 1487 розрізняє організацію обліку (здійснює голова ради) та його безпосереднє ведення (визначені працівники). ТЦК не дослідив і не вказав, який саме особистий обов`язок порушив ОСОБА_1 , та проігнорував його пояснення про відсутність на робочих місцях відповідальних за облік осіб під час перевірки.

14.09.2026 учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 17.09.2026 на 12 год 30 хв.

В зазначену дату і час представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позов відповідач просив розглядати справу у відсутності його представника.

Представниця позивача в судовому засідання позов підтримала з викладених у позовній заяві підстав та просила позов задовольнити.

Ухвалення та проголошення судового рішення згідно з вимогами ч. 1 ст. 227 КАС України відкладено до 12 год 30 хв 25.09.2026.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1132/1 від 20.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відмітка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, про отримання копії постанови в постанові відсутня.

Позивач під час розгляду справи присутнім не був, постанову направлено йому рекомендованим листом.

Як убачається з штампу вхідної кореспонденції Микулинецької селищної ради, копію постанови отримано 04.08.2026. До суду з позовом позивач звернувся 10.08.2026.

Відповідач на спростування вказаних відомостей не надав жодних доказів ознайомлення позивача з оскаржуваною постановою раніше, ніж 04.08.2026, тому суд вважає, що строк оскарження постанови слід рахувати з моменту отримання позивачем копії постанови, який підтверджений штампом вхідної кореспонденції 04.08.2026, а отже, десятиденний строк оскарження не пропущений.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність часткового задоволення позову з таких мотивів.

З оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності встановлено: «03.07.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі головного спеціаліста мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проведено планову перевірку організації та стану військового обліку військовозобов`язаних громадян України. Під час проведення перевірки комісією зафіксовано ряд недоліків та порушень, зокрема, план роботи з ведення військового обліку на рік, в порушенні пункту 29 Порядку картки персонально-первинного військового обліку військовозобов`язаних громадян України, які зареєстровані на території громади ведуться та зберігаються із порушенням вимог, в порушенні пункту 72 Порядку посадовими особами органу місцевого самоврядування не проведено перевірки організації та стану ведення військового обліку у структурних підрозділів, згідно з затвердженим Графіком не проведено, комісії не представлено для ознайомлення акти проведення таких перевірок. Документацію визначену пункту 3-4 Додатку 31 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, щодо ведення персонального військового обліку військовозобов`язаних громадян України працівників селищної ради не представлено комісії для ознайомлення. На виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2026 року №646агд та на підставі припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2026 року №1737/2505, посадові особи шостого відділу та ІНФОРМАЦІЯ_1 15 липня 2026 року прибули до Микулинецької селищної ради, з метою проведення позапланової перевірки організації та стану ведення військового обліку, проте вдруге комісії не представлено документацію визначену пункту 3-4 Додатку 31 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487. Громадянин ОСОБА_1 , поводив себе некоректно, проте згодом пояснив, що не може надати документацію, оскільки відповідальні посадові особи, з різних причин відсутні на робочих місцях. 15 липня 2026 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.З ст.210-1 КУпАП, вчиненого в особливий період, оскільки голова Микулинецької селищної ради не забезпечив організацію роботи ведення військового обліку в селищній раді в період дії особливого стану. Від дачі пояснень, клопотань, відомостей (документів), що підтверджують особу та підпису вищезазначеного протоколу ОСОБА_3 відмовився у присутності двох свідків. Громадянин ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи та оголошення постанови, проте у визначений час не прибув. Станом на 10:00 год. 20.07.2026 року клопотань, заяв, пропозицій до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило. Відповідно до пункту 87 цього ж Порядку, посадова особа, підприємств установ, організацій, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію несуть відповідальність згідно з Закону. Враховуючи вищевказане має місце порушення ст. 1, 38, 40, 46 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На підставі зазначеного ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 47600 грн.

Перевіряючи правомірність цієї постанови суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Відповідно до ч. 7 зазначеної статі виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Статтею 38 цього Закону визначено обов`язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку. Зокрема, органи місцевого самоврядування зобов`язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 40 цього Закону визначено гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизн и. Зазначені норми в контексті порушень, про які йдеться в постанові, правового значення не мають.

Статті 46, про порушення вимог якої зазначено в оскаржуваній постанові, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» взагалі не містить.

Статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Загалом, Розділом III цього Закону визначено повноваження Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади, державних органів, органів місцевого самоврядування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, а розділом ІV встановлено обов`язки підприємств, установ і організацій та громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Тобто, повноваження органів місцевого самоврядування визначає якраз розділ III Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема стаття 18, а не стаття 21, як зазначено в постанові.

Пунктом 87 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі – Порядок), передбачено, що посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів відомостей, визначених абзацом сьомим пункту 34 цього Порядку, за прийняття на роботу призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці за адресою, зазначеною у повістці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 3 додатку 31 до цього Порядку визначено, що під час перевірки виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладається ведення персонально-первинного військового обліку, перевіряється:

порядок взяття на персонально-первинний військовий облік громадян, які прибули на нове місце проживання до адміністративно-територіальної одиниці, що обслуговується виконавчим органом сільської, селищної або міської ради;

порядок виключення з персонально-первинного військового обліку громадян під час їх вибуття в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) до нового місця проживання;

наявність та ведення картотеки карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - картки первинного обліку), її побудова, а також порядок зберігання карток первинного обліку; стан дотримання встановлених строків внесення до карток первинного обліку змін, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та повідомлень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про такі зміни;

стан методологічного та методичного забезпечення заходів військового обліку;

стан забезпечення оповіщення та прибуття призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

організація планування та здійснення звіряння облікових даних карток первинного обліку з обліковими даними, що містяться у списках персонального військового обліку підприємств, установ та організацій, з документами з питань реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, а також з місцем їх фактичного проживання (наявність та стан виконання відповідного графіка звіряння);

організація, стан та результати звіряння облікових даних карток первинного обліку з обліковими даними відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (наявність та стан виконання відповідного графіка звіряння);

організація здійснення контролю за виконанням особами, відповідальними за організацію та ведення військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях (в межах адміністративно-територіальної одиниці), Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок організації та ведення військового обліку), а громадянами України - Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до зазначеного Порядку) (далі - Правила військового обліку);

організація роботи з виявлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які не перебувають в них на військовому обліку, а також заходи, які вживаються для взяття таких осіб на військовий облік;

організація та результати усунення недоліків, виявлених під час проведення попередніх перевірок стану військового обліку;

стан охоплення персонально-первинним військовим обліком громадян, які підлягають взяттю на військовий облік; своєчасність надсилання (повнота складання) списків таких громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

організація та стан бронювання військовозобов`язаних, які працюють в органі місцевого самоврядування, на підпорядкованих підприємствах, в установах та організаціях або залучаються таким органом до виконання мобілізаційних завдань (обґрунтованість бронювання військовозобов`язаних, а також обсягів такого бронювання, наявність звітної документації з питань бронювання військовозобов`язаних тощо);

стан ведення військового обліку з питань, зазначених у пункті 4 цього додатка.

Пунктом 4 додатку 31 до цього Порядку визначено, що під час перевірки органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальних органів (підрозділів) державних органів, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, закладів охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності перевіряється:

наявність структурного підрозділу (посадових осіб), на який (яких) покладається функція з ведення військового обліку (перевіряються положення про структурний підрозділ, інструкції посадових осіб, наказ керівника підприємства, установи та організації про призначення посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку, штатний розпис тощо);

стан методологічного та методичного забезпечення заходів військового обліку;

стан забезпечення оповіщення та прибуття призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

порядок взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, прийнятих на роботу (навчання), та в інших випадках, передбачених Порядком організації та ведення військового обліку; стан дотримання встановлених строків повідомлення районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про прийняття на роботу (навчання);

порядок виключення з персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які звільнені з роботи, завершили навчання (відраховані із закладів освіти), та в інших випадках, передбачених Порядком організації та ведення військового обліку; стан дотримання встановлених строків повідомлення районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про звільнення з роботи (навчання), відрахування із закладів освіти;

наявність та стан ведення журналу обліку результатів перевірки стану військового обліку, звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів);

організація, стан обліку і порядок ведення та зберігання документів з питань військового обліку;

наявність та стан ведення списків персонального військового обліку, відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота, актуальність і достовірність облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесених до зазначених списків; стан дотримання встановлених строків внесення змін до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, задекларованого/зареєстрованого місця проживання, місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та повідомлення районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про такі зміни;

організація планування та здійснення звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах, а також з обліковими даними, що містяться у картках первинного обліку виконавчих органів сільських, селищних міських рад (наявність та стан виконання відповідного графіка звіряння);

стан взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів, у яких призовники, військовозобов`язані та резервісти перебувають на військовому обліку, щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

організація, стан та результати звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з обліковими даними відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, облікових органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (наявність та стан виконання відповідного графіка звіряння);

стан доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів Правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);

організація здійснення контролю за виконанням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами Правил військового обліку та проведення відповідної роз`яснювальної роботи;

організація та стан бронювання військовозобов`язаних, які працюють на підприємстві, в установі та організації (перевіряється обґрунтованість бронювання військовозобов`язаних, а також обсягів такого бронювання, наявність переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, оформлення документів з питань бронювання, порядок зберігання та видачі (анулювання) посвідчень про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, наявність звітної документації з питань бронювання військовозобов`язаних, наявність додатка 5 до Податкового розрахунку “Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби”, передбаченого Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13 січня 2015 р. № 4, тощо);

організація та результати усунення недоліків, виявлених під час проведення попередніх перевірок стану військового обліку.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, які визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, на дату події, яка згідно з оскаржуваною постановою ставиться у вину позивачу, діяв особливий період.

Статтею 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів;

беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану;

розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки;

забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень);

здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду;

доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти);

керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності і яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) або які залучаються до їх виконання, здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України;

забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов`язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, згідно із законодавством;

сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;

одержують від місцевих органів виконавчої влади необхідну інформацію про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час;

вирішують разом з місцевими органами виконавчої влади питання щодо виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень), у разі втрати зв`язку із зазначеними підприємствами, установами і організаціями під час мобілізації та у воєнний час;

забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Однак, якраз на статтю 18 цього Закону оскаржувана постанова не містить посилання. Зокрема, у ній не зазначено, яке з визначених зазначеною нормою повноважень не було здійснено.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 15.07.2026 року, складеному щодо ОСОБА_1 , на підставі якого винесено оскаржувану постанову, зазначено, що 03.07.2026 проведено планову перевірку організаційного стану ведення військового обліку в Микулинецькій селищній раді. В ході перевірки встановлено, що персональний облік ведеться з порушенням вимог Порядку і на момент перевірки комісії не представлено документації з персонального військового обліку, передбачену п. 4 Додатку 31 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022. Таким чином голова громади неналежним чином організував роботу щодо ведення персонально-первинного військового обліку та персонального військового обліку. 15.07.2026 відповідно до припису ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено позапланову перевірку. Працівникам не представлено документів з ведення військового обліку. ОСОБА_1 пояснив, що відповідальних посадових осіб на робочому місці немає з різних причин.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення також не містить відомостей про те, які конкретні обов`язки були покладені саме на ОСОБА_1 як голову селищної ради і яких він не виконав.

Дії ОСОБА_1 згідно з зазначеним протоколом кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому не зазначено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку ним порушено.

Відповідач також надав акти від 03.07.2026, 15.07.2026, складені за наслідками перевірки стану військового обліку призовників і військовозобов`язаних у Микулинецькій селищній раді, № 646 агд начальника ТЦК та СП від 15.07.2026 про призначення перевірки, план перевірок ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом з`ясовано, що винесенню постанови передувала 03.07.2026 планова перевірка, в подальшому 15.07.2026 – позапланова, за наслідками якої щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення в межах справи про адміністративне правопорушення, результатом розгляду якої є власне оскаржена постанова.

Відповідно до п. 80 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов`язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов`язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.

Згідно з п. 82 цього Порядку перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів проводиться за питаннями, визначеними у додатку 31. Питання перевірки доводяться до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

Планову перевірку 03.07.2026 проведено відповідно до розпорядження голови Тернопільської РДА від 14.01.2026 № 10/01-01 (а.с. 13) та затвердженого ним планом перевірок стану військового обліку в громадах, сільських (селищних), міських радах на 2026 рік 6 відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 62-звор), згідно з яким планова перевірка у Микулинецькій селищній раді запланована на 02-03 липня 2026 року.

Позапланова перевірка проводилась на підставі припису начальника 6 відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 за наслідками перевірки стану військового обліку призовників і зобов`язаних у Микулинецькій селищній раді від 03.07.2026, оформленої актом № 166. Цей акт, як у ньому зазначено, затверджений начальником Тернопільської районної військової адміністрації лише 11.08.2026, тобто вже задовго після винесення постанови.

В акті № 166 03.07.2026 зазначено про те, що у Микулинецькій селищній раді наявна картотека карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території Микулинецької селищної ради. Здійснюється внесення у 5-денний строк відповідних змін до цих карток.

У акті від 15.07.2026 зазначено, що голова Микулинецької селищної ради не надав документів, передбачених п. п. 3 – 4 Додатку 31 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі – Порядок), хоча у п. 3 зазначеного додатку серед усього переліку, який підлягає перевірці, зазначено, в тому числі, наявність та ведення картотеки карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - картки первинного обліку), її побудова, а також порядок зберігання карток первинного обліку; стан дотримання встановлених строків внесення до карток первинного обліку змін, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та повідомлень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про такі зміни.

Таким чином, на переконання суду, зміст акту від 03.07.2026 є суперечливим, оскільки в ньому зазначено ненадання документів, передбачених п. п. 3 – 4 Додатку 31 до Порядку, і разом із цим про наявність та ведення картотеки карток первинного обліку, що якраз і передбачено в переліку, визначеному п. 3 Додатку 31 до Порядку. А в акті від 15.07.2026 зазначено лише в загальному про ненадання документів, передбачених п. п. 3 – 4 Додатку 31 до Порядку.

У постанові взагалі не конкретизовано, які саме документи, передбачені п. п. 3 – 4 Додатку 31 до Порядку, мав надати, але не надав позивач.

А у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про ненадання документів, передбачених лише п. 4 Додатку 31 до Порядку.

Суд зауважує, що, пункт 4 Додатку 31 до Порядку стосується перевірки органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальних органів (підрозділів) державних органів, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, закладів охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а не виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладається ведення персонально-первинного військового обліку.

У пункті 3 є посилання на пункт 4 цього додатка лише в частині перевірки щодо стану ведення військового обліку з питань, зазначених у цьому пункті.

Загалом пункт 4 налічує 16 абзаців, у яких наведено різні аспекти перевірки. І який чи які з них порушив ОСОБА_1 , в постанові не конкретизовано.

У постанові продубльовано частковий зміст акту від 03.07.2026, частковий зміст акту від 15.07.2026, зазначено про складення протоколу за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП, оскільки «голова Микулинецької селищної ради не забезпечив організацію роботи ведення військового обліку в селищній раді в період дії особливого стану. Від дачі пояснень, клопотань, відомостей (документів), що підтверджують особу та підпису вищезазначеного протоколу ОСОБА_3 відмовився у присутності двох свідків». Далі зазначено про неприбуття на розгляд адміністративної справи та в кінцевому підсумку зазначено, що «відповідно до пункту 87 Порядку посадова особа підприємств установ, організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію несуть відповідальність згідно з Законом і має місце порушення стт.1, 38, 40,46 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, на переконання суду постанова не містить опису конкретного діяння, яке вчинив ОСОБА_1 , зокрема які конкретно обов`язки покладено на нього як голову Микулинецької селищної ради і які з них він не виконав. Натомість, як підтверджено актом від 03.07.2026, вимоги п. 3 Додатку 31 до Порядку частково виконані, зокрема в частині, що стосуються наявності та ведення картотеки карток первинного обліку.

Пунктом 87 Порядку, на який міститься посилання в постанові, передбачено, що посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів відомостей, визначених абзацом сьомим пункту 34 цього Порядку, за прийняття на роботу призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці за адресою, зазначеною у повістці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом. Разом із тим, оскаржувана постанова не містить конкретного змісту порушення зазначених вимог, яке допустив позивач.

Щодо порушення позивачем вимог пунктів 29 та 72 Порядку, про що зазначено в акті від 03.07.2026, та на які посилався відповідач у відзиві, – ні у протоколі, ні у постанові не зазначено. Чи було підставою відповідальності позивача їх порушення, з постанови не вбачається.

Також відповідач, стверджуючи у відзиві, що після проведення планової перевірки ОСОБА_1 був наданий строк на усунення недоліків і припинення порушень, жодних доказів на підтвердження зазначеного не надав. Акт від 03.07.2026, у якому викладені ці обставин, не містить жодних даних щодо ознайомлення з ним ОСОБА_1 , та, крім того, як уже суд звертав увагу, затверджений цей акт лише 11.08.2026.

Наведене, на переконання суду, свідчить про те, що висновки про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення зроблені без належного дослідження усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 129 Конституції України проголошено основні засади здійснення судочинства, серед яких – змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення (проступку), яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Суд вважає, що всупереч ст. ст. 280, 283 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не з`ясовано, чи винен ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, про яке зазначено в постанові, та не з`ясовано інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема: які конкретно обов`язки покладено на позивача як голову Микулинецької селищної ради і які з них він не виконав, які саме вимоги п. 3 Додатку 31 до Порядку він порушив, яким чином позивач порушив вимоги пункту 4 Додатку 31 до Порядку, який стосується перевірки органів військового управління, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальних органів державних органів, підприємств, установ та організацій.

Також у постанові є посилання на притягнення позивача до адміністративної відповідальності у 2025 році. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.01.2025 у справі № 607/26239/24 скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення № 6/600 від 25.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрито провадження у справі. Відомостей про наявність будь-якої іншої нескасованої постанови відповідач не надав. Відтак, посилання на попереднє притягнення позивача до адміністративної відповідальності та врахування цієї обставини при накладенні адміністративного стягнення не є обгрунтованим.

Разом із тим, суд не погоджується з окремими доводами позивача щодо неправомірності постанови, зокрема щодо здійснення перевірки неуповноваженими особами, оскільки до позовної заяви долучено додаток 1 розпорядження начальника Тернопільської районної військової адміністрації до №140/01-01 від 14.01.2026, яким затверджено план проведення перевірок, графіки їх проведення та персональний склад відповідних комісій, та розпорядження № 60/01-01 від 30.03.2026 про внесення змін до нього. Проте, розпорядження від 08.06.2026, яким також вносились зміни до розпорядження №140/01-01 від 14.01.2026, що вбачається з відповіді на запит представниці позивача, не надано. Як вона зазначила в судовому засіданні, це розпорядження справи не стосується. За таких обставин суд не має можливості перевірити ці твердження.

Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не мають істотного значення для вирішення справи.

Беручи до уваги, що обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який не довів, що при винесенні оскаржуваної постанови було з`ясовано всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП України та всупереч вимогам ст. 283 КУпАП оскаржена постанова не містить опису цих обставин, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України цю постанову слід скасувати і надіслати справу на новий розгляд.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 532,48 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 122, 242 – 246, 250, 255, 257, 272, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1132/1 від 20.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьої статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 47600 грн, та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження – АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Н. М. Сташків

Оригінал: reyestr.court.gov.ua