Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №760/18679/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/18679/23 Головуючий у суді І інстанції: Аксьонова Н.М.

провадження №22-ц/824/9108/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ратнікової В.М., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Олексієнко Оксани Ігорівни, яка представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ракітін С.П. звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 100 000 грн у відшкодування шкоди, заподіяної майну.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 28.03.2020 року близько 12:30 на перехресті вул. Героїв Дніпра в м. Переяслав та автодороги Бориспіль-Дніпро сталась ДТП за участю автомобілів Toyota Venza, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 ..

Як вбачається з обвинувального акту від 18.06.2021 року внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 , які знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв?язку із спричиненням шкоди, автомобіль позивача, ОСОБА_1 , було пошкоджено.

Протокол огляду транспортного засобу від 09 квітня 2021 року №1 та №2 підтверджує, що деталі та вузли авто були значним чином деформовані та зруйновані.

Вартість матеріального збитку відповідно до звіту №41/28.04.21 про оцінку вартості матеріального збитку від 17 квітня 2021 року становить 529 237,80 грн.

Відповідно до п. 3.7 вказаного звіту та ремонтної калькуляції №4128_SA від 17.04.2021 в даному випадку вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу 730339,80 грн більша ринкової вартості 529 237,80 грн. З огляду на це, автомобіль позивача можна вважати фізично знищеним.

Вартість послуг по визначенню матеріального збитку згідно квитанції № 41/28 від 17 квітня 2021 року складає 3500 грн.

У той же час, після ДТП, належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль Toyota Venza, реєстраційний номер НОМЕР_4 було евакуйовано, а авто знаходилось на відкритій площадці спецмайданчику по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: с.Семенівка Баришевського району Київської обл., вул. Піщана, 15, у пошкодженому стані.

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2020 року у справі №373/454/20 було накладено арешт автомобіля Toyota Venz, реєстраційний номер НОМЕР_5 , та заборонено власникам та будь-яким іншим особам розпоряджатися та користуватися вказаним майном будь-яким чином, окрім уповноважених осіб в межах кримінального провадження №12020110240000224 від 28.03.2020 року для проведення слідчих (розшукових) дій.

Ухвалою від 18.12.2020 року у справі №373/454/20 було скасовано арешт автомобіля Тоуоta Venza, реєстраційний номер НОМЕР_5 , оскільки підстави для застосування арешту відпали.

Витрати з евакуації та зберігання транспортного засобу на спецмайданчику становлять 6100 грн, що підтверджується актом №53 від 16 травня 2021 року, а також копією квитанції про оплату від 16.05.2021 року.

Оскільки транспортний засіб було тотально пошкоджено, а вартість ремонту перевищувала вартість матеріального збитку, позивач продав транспортний засіб згідно з умовами договору купівлі-продажу №8046/2021/2583469 від 16.05.2021 року за 49 000 грн.

Отже, загальна сума шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження його транспортного засобу становить 529 237,80 грн + 6 100 грн + 3500 грн - 49 000 грн = 489 837,80 грн.

Згідно договору страхування від 11.07.2019 року автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 є забезпеченим за договором добровільного страхування №28-0802-19-00039, страховиком за яким є ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Полісом №AM №6876405 встановлена страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров?ю одного потерпілого у розмірі 200 000 грн, а за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн.

Про страховий випадок страхову компанію було повідомлено 30 березня 2020 року. У той же день до відповідача ОСОБА_1 було подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Пошкоджений автомобіль було оглянуто експертом страхової компанії.

Відповідач листом №03/4567 від 30.06.2020 року з посиланням на ст.36.2 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив позивача, про те, що рішення суду, яким встановлено вину ОСОБА_3 до ПАТ «СК «Українська страхова група» не надходило, тому страхова компанія не має підстав для виплати страхового відшкодування за полісом №AM №6876405 від 15.07.2019 pоку.

09 серпня 2023 року позивач з Єдиного державного реєстру судових рішень довідався, що ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у справі № 373/999/21 від 25.04.2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України було зупинене у зв?язку з мобілізацією останнього в особливий період.

Таким чином, встановити вироком суду вину ОСОБА_3 в даний час є неможливим, дорожньо-транспортна пригода 28 березня 2020 року у цивільній, господарський, адміністративній або кримінальній справі не розглядається.

У той же час згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.11.2018 у справі №910/922/18, від 21.12.2021 року № 910/133/21, закон пов?язує обов?язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником. Таким чином, здійснення відшкодування залежить тільки від наявності страхового випадку. Настання страхового випадку страховою компанією не спростовується.

Покликаючись на вищезазначене просив суд стягнути з відповідача на користь позивача шкоди в розмірі 100 000 грн відповідно до ліміту відповідальності страховика.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 100 000 грн на відшкодування шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 1073 грн 60 коп. в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Олексієнко О.І., яка представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що на момент подачі цивільного позову до Солом`янського районного суду міста Києва (справа № 760/18679/23) та відкриття провадження у даній справі в провадженні іншого суду перебувала справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - справа №373/999/21.

Таким чином, позивачем подано одночасно цивільний позов в кримінальному провадженні та в порядку цивільного судочинства, шо суперечить нормам ЦПК України та КПК України.

Представник відповідача наголошував на тому, що отримавши позовну заяву суд першої інстанції зобов`язаний був відмовити позивачу у відкритті провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 186 ЦПК України.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги також посилався на те, що з огляду на те, що шкоду завдано внаслідок взаємодії трьох транспортних засобів, відповідно, судом має бути встановлено вину всіх осіб причетних до ДТП. Позивачем не доведено наявність вини водія автомобіля Skoda Fabia НОМЕР_2 , відповідно, у ПАТ «СК «УСГ» відсутні правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно водія автомобіля SkodaFabia НОМЕР_2 ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження №12020110240000224 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (справа №373/999/21). Однак під час розгляду справи №373/999/21 вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП не встановлена.

13 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Ракітіна С.П., просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

16 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла відповідь на відзив від представника відповідача, підтримав вимоги апеляційної скарги.

17 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Ракітіна С.П..

20 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що в результаті ДТП, яке сталося за участі забезпеченого ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» транспортного засобу марки Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 завдано шкоди майну та здоров`ю ОСОБА_1 , що не оспорювалось сторонами по справі, а тому зазначена ДТП є страховим випадком та підлягає відшкодуванню.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19), зазначено, що у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

При цьому наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Крім того, вищенаведеним пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV визначено лише підставу припинення здійснення страхового відшкодування у разі, якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, та не передбачено можливості відмови у стягненні страхового відшкодування у справі, яка вже розглядається судом в порядку цивільного судочинства, за наслідками такого розгляду.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі № 242/1930/21, від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20, від 05 жовтня 2022 року в справі № 208/4598/21 та від 30 квітня 2025 року в справі № 496/3445/22.

Встановлено, що 28 березня 2020 року близько 12 години 30 хвилин на перехресті вул. Героїв Дніпра в м. Переяслав та автодороги Бориспіль-Дніпро сталась ДТП за участю автомобілів Toyota Venza, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 ..

За фактом вищевказаного ДТП було відкрито кримінальне провадження №12020110240000224 від 28 березня 2020 року.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020110240000224 від 28 березня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, грубе порушення водієм автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вимог пунктів 8.7.3 (е), 8.10 та 12.4 ПДР України перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та ОСОБА_8 тяжкого тілесного ушкодження.

Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Toyota Venza, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 була застрахована згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирів на транспортні №28-0802-19-00039 від 11 липня 2019 року, укладеним з ПАТ «СК «Українська страхова група», згідно якого страхова сума КАСКО - 200 000 грн.

Окрім того, згідно полісу №АМ/6876405 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «Українська страхова група», страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200 000 грн, страхова сума за шкоду, задану майну - 100 000 грн, франшиза - 0 грн (а.с. 7 том 1).

Згідно звіту №41/28.04.21 про оцінку вартості матеріального збитку від 17 квітня 2021 року, здійсненого ФОП « ОСОБА_9 » на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Venza, номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження, на дату оцінки КТЗ становить 529237,80 грн (а.с. 9-22 том 1).

Відповідно до п. 3.7 вказаного Звіту та ремонтної калькуляції №4128_SA від 17.04.2021 в даному випадку вартість відновлювального ремонту КТЗ 730 339,80 грн більша ринкової вартості 529 237,80 грн. З огляду на це, автомобіль позивача можна вважати фізично знищеним.

У той же час, після ДТП, належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль Toyota Venza, реєстраційний номер НОМЕР_4 було евакуйовано, а авто знаходилось на відкритій площадці спец майданчику по зберіганню тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: с.Семенівка Баришевського району Київської обл., вул. Піщана, 15, у пошкодженому стані.

Витрати з евакуації та зберігання транспортного засобу на спецмайданчику становлять 6100 грн, що підтверджується Актом №53 від 16 травня 2021 року та копією квитанції про оплату від 16 травня 2021 року (а.с. 56 том 1).

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2020 року у справі №373/454/20 було накладено арешт автомобіля Toyota Venzа, реєстраційний номер НОМЕР_5 , та заборонено власникам та будь-яким іншим особам розпоряджатися та користуватися вказаним майном будь-яким чином, окрім уповноважених осіб в межах кримінального провадження №12020110240000224 від 28 березня2020 року для проведення слідчих (розшукових) дій.

30 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду. У той же день до відповідача ОСОБА_1 було подано заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 45 том 1).

Відповідач листом №03/4567 від 30.06.2020 року з посиланням на ст.36.2 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив позивача, про те, що на теперішній час, рішення суду по даній справі, яким встановлено винну особу, в настанні даної дорожньо-транспортної пригоди, до ПАТ «СК «Українська страхова група» не надходило, а тому ПАТ «СК «Українська страхова група» не має підстав для виплати страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AM №6876405 від 15 липня 2019 pоку. Після отримання рішення суду по даній ДТП, ПАТ «СК «Українська страхова група» повернеться до розгляду заявленого випадку.

Ухвалою від 18 грудня 2020 року у справі №373/454/20 було скасовано арешт автомобіля Тоуоta Venza, реєстраційний номер НОМЕР_5 , оскільки підстави для застосування арешту відпали (а.с. 48 том 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2021/2583469 від 16 травня 2021 року, ОСОБА_1 продав транспортний засіб Toyota Venza, номерний знак НОМЕР_1 , за ціною 49 000 грн (а.с. 42-43 том 1).

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2023 року у справі № 373/999/21 провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 було зупинено до звільнення останнього з військової служби або закінчення воєнного стану (а.с. 63 том 1).

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2024 року у справі №373/999/21 в рамках кримінального провадження було задоволено заяву представника цивільного позивача ОСОБА_1 - адвоката Ракітіна С.П. про залишення без розгляду позовної вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у частині позовної вимоги до ПрАТ «Страхова компанія» залишено без розгляду (а.с. 132-135 том 1).

Отже, загальна сума шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження його транспортного засобу становить 529 237,80 грн + 6 100 грн + 3 500 грн - 49 000 грн = 489 837,80 грн.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь відшкодування в розмірі 100 000 грн, в межах ліміту відповідальності страховика за полісом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем подано одночасно цивільний позов в кримінальному провадження та в порядку цивільного судочинства, що суперечить нормам ЦПК України та КПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні, оскільки позивачем надано докази того, що ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2024 року у справі №373/999/21 в рамках кримінального провадження було задоволено заяву представника цивільного позивача ОСОБА_1 - адвоката Ракітіна С.П. про залишення без розгляду позовної вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у частині позовної вимоги до ПрАТ «Страхова компанія» залишено без розгляду (а.с. 132-135 том 1).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено наявність вини водія автомобіля Skoda Fabia AP0189ET, якої не встановлено в рамках кримінальної справи № 373/999/21, оскільки ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25.04.2023 року зупинено провадження у справі № 373/999/21 у зв`язку з перебуванням обвинуваченого ОСОБА_3 на військовій службі у військовій частині ЗСУ, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відстність вироку у кримінальному провадженні по факту ДТП не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні, тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладена зокрема у постанові від 30 квітня 2025 року в справі № 496/3445/22.

Отже, вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олексієнко Оксани Ігорівни, яка представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено «24» вересня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.Г. Музичко

В.М. Ратнікова