Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №459/2971/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2971/26 Провадження № 3/459/838/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Жураковський А.І., з участю секретаря судового засідання Ганас К.В., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бруха А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 16.07.2026 о 18:43 год у м. Шептицькому по вул. Винниченка, 4, керував електромопедом «Enegiue», перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України.

Захисник Брух А.О. просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У своєму клопотанні про закриття обґрунтовує його такими доводами: транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 - електровелосипед «Enegiue» з електродвигуном потужністю до 3 кВт, відповідно до п. 1.10 ПДР не є механічним транспортним засобом, оскільки таким вважається лише транспортний засіб з електродвигуном потужністю понад 3 кВт (з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018); обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння, передбачений п. 2.5 ПДР, міститься в розділі 2 Правил «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» і, відповідно, поширюється лише на водіїв механічних транспортних засобів, а не на водіїв електровелосипеда; відповідальність осіб, які керують велосипедами, встановлена спеціальною нормою – частиною другою статті 127 КУпАП, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП; згідно з наявними відеозаписами ОСОБА_1 увесь маршрут, у тому числі безпосередньо перед зупинкою, приводив транспортний засіб у рух за допомогою педалей (накатом), а не електродвигуна, тобто фактично керував велосипедом; у протоколі не деталізовано технічні характеристики транспортного засобу та невірно зазначено його назву («електромопед» замість «електровелосипед»);працівниками поліції належним чином не роз`яснено ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду, а сама відмова була спровокована непослідовними поясненнями поліцейських, які спочатку отримали згоду особи на проходження огляду, а згодом невиправдано запропонували їй альтернативу у вигляді відмови; з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмауцер проти Австрії» від 23.10.1995, статтю 62 Конституції України, статтю 7 та частину п`яту статті 266 КУпАП захисник зазначає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, а огляд, проведений з порушенням встановленого порядку, вважається недійсним.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , вина його стверджується наявними належними і допустимими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711115 від 16.07.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- направленням водія на огляд до КП «ЦМП ШМР» від 1.07.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду у медичному закладі відмовився;

- рапортом працівника поліції від 06.07.2025, в якому зазначені обставини події;

- довідкою Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 20.07.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався;

- довідкою Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 20.07.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія;

- відеозаписом з оптичного диску, на якому зафіксовано керування транспортним засобом та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку.

Невизнання правопорушником вини спростовується вищенаведеним та розцінюється як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.

Суд відхиляє доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, оскільки електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , обладнаний електродвигуном, що згідно з наданою самим захисником інструкцією з експлуатації дозволяє рух у режимі «Hand Throttle» – повна регуляція швидкості рукою без необхідності обертання педалей, тобто транспортний засіб конструктивно призначений, серед іншого, для руху за допомогою двигуна, а не виключно мускульної сили, що відносить його до електричного колісного транспортного ззасобу і відмежовує від звичайного велосипеда.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 рухався виключно накатом, не спростовує факту керування ним транспортним засобом як таким і не звільняє від обов`язку пройти огляд відповідно до п. 2.5 ПДР з підстав, викладених вище.

Дослідивши наявний у матеріалах справи відеозапис, направлення на огляд, акт огляду та рапорт працівника поліції, суд встановив, що працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені дві можливі моделі правомірної поведінки: згода на проходження огляду на стан сп`яніння або відмова від такого проходження з роз`ясненням наслідків. Після чого ОСОБА_1 висловив однозначну відмову від проходження огляду, зафіксовану в протоколі у визначеному законом порядку.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 був «спровокований» на відмову, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці змісту спілкування з поліцейськими та не підтверджуються об`єктивними даними, які свідчили б про вчинення поліцейськими дій, що позбавляли ОСОБА_1 можливості усвідомлено й добровільно висловити свою волю.

Суд враховує наведені захисником загальні принципи презумпції невинуватості та тлумачення сумнівів на користь особи, однак зазначає, що у даній справі зібрані усі вищевказані докази, що узгоджуються між собою та в сукупності доводять факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. За таких обставин підстав для застосування принципу тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд не вбачає. Порушень порядку проведення огляду, які б відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП тягли визнання його недійсним, судом не встановлено, оскільки огляд не проводився з причин відмови самого ОСОБА_1 , а не з причин порушення процедури його проведення поліцейським.

Оцінюючи зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, доведена зібраними у справі доказами в їх сукупності, а доводи, наведені захисником у клопотанні про закриття провадження у справі, не спростовують встановлених судом обставин та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи обставини вчиненого, особу порушника, вважаю за необхідне обрати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 284-285 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. І. Жураковський