Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №465/29/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/29/26

3/465/713/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.09.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2025 серії ЕПР1 № 551633, 26.12.2025 о 18:00, м. Львів, вул. Євгена Коновальця 116, водій ОСОБА_1 керував т/з Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, нечітка вимова), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 через канцелярію суду подав письмові заперечення, які під час розгляду справи в суді підтримав, та додатково пояснив, що 26.12.2025 за кермом його автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 перебувала його знайома - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час руху по вул. Коновальця у м. Львові, між будинками №113 та №116 близько 17:40 год., у зв`язку з поганими погодними умовами, слизькою проїзною частиною, транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала гр. ОСОБА_2 занесло та відбувся виїзд на смугу зустрічного руху із створенням аварійної ситуації зустрічному транспортному засобу, що призвело до ДТП. Запаркувавши автомобіль у правій крайній смузі, максимально близько до тротуару, ОСОБА_2 вийшла з автомобіля та попрямувала до автомобіля Skoda Oktavia д.н.з. НОМЕР_2 де почала бесіду з його водієм, як потім з`ясувалося, гр. ОСОБА_3 . ОСОБА_1 зазначає, що в подальшому, побачивши що між водіями відбувається розмова на підвищених тонах, він приєднався до бесіди та повідомив гр. ОСОБА_3 що є власником автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , не оспорював факт наявності ДТП та повідомив про готовність компенсувати йому заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду. Після того, як вони досягли згоди щодо вирішення питання відшкодування наслідків ДТП гр. ОСОБА_2 відмовилась далі керувати автомобілем та поїхала додому самостійно. ОСОБА_1 вказує, що після цього він пішов до готелю «Турист», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Коновальця 103, щоб зарядити мобільний телефон та в подальшому викликати таксі. Зарядивши телефон, та викликавши таксі, в момент його прибуття, о 18:50 год. вийшов з готелю «Турист» де на вулиці зустрів працівників поліції, що звинуватили його у скоєнні ДТП. ОСОБА_1 відповів, що не керував транспортним засобом в момент ДТП та не є водієм в даній ситуації, після чого поліцейські відразу запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, на що останній в черговий раз повідомив, що не був водієм у даній ситуації та з наведеної підстави відмовився пред`явити посвідчення водія та не бачив підстав проходити запропонований ними огляд на стан алкогольного сп`яніння як водій. Зазначає, що інспектори вели себе агресивно, мали до нього упереджене ставлення ще до початку розмови зі ним. В подальшому, поліцейські сіли в авто після чого він декілька разів їх запитував, які саме матеріали вони складають, на що йому дали відповідь - «лише протокол з яким він зможе ознайомитися в суді». Вказує, що його бесіда з працівниками поліції відбувалася на подвір`ї готелю Турист за адресою: м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103 та тривала до 19:32 год після чого працівники поліції на службовому авто залишили подвір`я готелю та поїхали у невідомому напрямку, не надавши для ознайомлення складених на останнього адмінматеріалів. Враховуючи, що Інспектори у службовому авто покинули подвір`я готелю Турист, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103 о 19:32 год, а згідно протоколу видно що такий складено о 20:05 год. за адресою: м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 116, останній ніяк не міг знати про його складення та ознайомлення з таким, тому всі записи внесені інспектором «від підпису відмовився» є завідомо недостовірним.

Пояснює, що в подальшому вже в суді ознайомився з матеріалами судової справи № 465/29/26, зокрема із складеним відносно нього протоколом, з яким не погоджується з наступних підстав. Зазначає, що не вчиняв описаного поліцією правопорушення, на підтвердження вказаних обставин надає рішення Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2026, окрім того зазначає, що складення протоколу інспектором УПП у Львівській області Чемековим Сергієм Олександровичем відбулося у його відсутності. Зокрема вказує, що з відеозаписів з бодікамер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи підтверджуються його вищезазначені пояснення.

Окрім того звертає увагу на зміст протоколу. В графі «Опис установлених даних» зазначено пряме твердження, що саме він керував транспортним засобом у момент ДТП, а не описано, що дана інформація зазначається із наданих потерпілою особою пояснень та не містить інших підтверджень. На його думку, є не зрозумілим на підставі чого у графі «Свідки чи потерпілі особи» не зазначено свідки, а саме пасажир транспортного засобу Skoda Oktavia д.н.з. НОМЕР_2 . У графі 13 «Підпис особи якій роз`яснено права та обов`язки» біля прізвища ОСОБА_4 , наявний запис «Від підпису відмовився», що є внесенням завідомо неправдивих даних працівником поліції. Звертає увагу суду на надані поліцією відео-докази, які підтверджують, що протокол складався у його відсутності, а тим більше без озвучення прохання чи вимоги йому про проставлення підпису, відтак він фізично не міг відмовитися від підпису. У графі 14 «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» інспектор власноручно вніс запис «Відмовився надавати». Звертає увагу суду на надані поліцією відео-докази того, що протокол складався у його відсутності, а тим більше без озвучення прохання чи вимоги про надання ним пояснень. Від так він фізично не міг відмовитися від надання пояснень, що свідчить про внесення інспектором завідомо недостовірних даних у протокол. У графі 18 «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені відносно нього дані правильні) навпроти його прізвища інспектор власноручно вніс запис «Від підпису відмовився». В черговий раз звертає увагу суду на надані поліцією відео-докази того, що протокол складався у його відсутності. Зазначає, що він не міг відмовитися від ознайомлення з протоколом та отримати його копію, оскільки такий був складений без його участі, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. Крім цього, долучив постанову Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2026 у справі № 465/11/26 та рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.04.2026 у справі № 465/388/26. На підставі вищевикладеного просить справу закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Окрім того ОСОБА_1 заявлено клопотання про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та інспектора поліції Чемекова С.О.

Інспектор поліції Чемеков С.О., будучи попередженим про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, в судовому засіданні вказав, що 26.12.2025 поступив виклик про вчинення ДТП без потерпілих. Приїхавши на виклик, зустрів особу що здійснила вказаний виклик, а саме гр. ОСОБА_3 , який вказав, що йому створили аварійну ситуацію. В подальшому прийшов ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 вказав на ОСОБА_1 як на водія т/з Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , який створив аварійну ситуацію. На запитання ОСОБА_1 свідок ОСОБА_5 надав відповідь, а саме вказав, що при виконані виклику зустріли ОСОБА_1 о 18:30 за адресою м. Львів, вул. Коновальця 103. Зупинили останнього оскільки діяли за викликом на 102. Вказує, що на момент зупинки ОСОБА_1 письмових пояснень ОСОБА_3 відібрано не було. Зазначає, що доступ до камер «Безпека міста» має командир, щодо отримання доступу до записів вказаних камер не звертались. Вказує, що спілкувались з ОСОБА_1 20 хвилин без увімкнутих бодікамер. На запитання звідки у інспектора поліції Чемекова С.О. інформація про ОСОБА_1 , інспектор відповів що читав у інтернеті. Окрім того, вказав що при спілкуванні з ОСОБА_6 під час виклику, сказав останньому що про подію повідомить його дружині та його керівнику. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено біля авто за адресою м. Львів, вул. Коновальця 116. Вказав, що повідомляв ОСОБА_1 , що буде відносно нього складати протокол за ст. 130 КУпАП, зачитував йому права. Свідок ОСОБА_5 пояснив, що в протоколі вказано що ОСОБА_1 керував т/з Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки вказане вбачається з показів свідка ОСОБА_3 , які написані власноручно ним в автомобілі працівників поліції. Щодо запису «відмовився від надання пояснень» свідок ОСОБА_5 повідомив що так зазначив, оскільки ОСОБА_1 пішов з місця складення протоколу. Свідок вказує, що захід забезпечення провадження, такий як адміністративне затримання до ОСОБА_1 застосовано не було, оскільки не вважав такий захід необхідним. Вказує, що ОСОБА_1 говорив про те, що не керував автомобілем. Окрім того вказав, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП скалено у відсутності останнього.

Окрім цього, в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , будучи попередженою про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, надала суду пояснення, а саме вказала що 26.12.2026 зустрілась з ОСОБА_1 , який їй запропонував поїхати разом додому, але вона повинна керувати його транспортним засобом, на що свідок погодилась. ОСОБА_2 зазначає, що в подальшому, сіла за кермо Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 та розпочала рух в напрямку дому, разом з власником авто, який перебував на пасажирському сидінні. Під час руху по вул. Коновальця у м. Львові, між будинками №113 та №116 близько 17:40 год., у зв`язку з поганими погодними умовами, слизькою проїзною частиною, керований нею автомобіль занесло та відбувся виїзд на смугу зустрічного руху із створенням аварійної ситуації зустрічному транспортному засобу, що призвело до ДТП. В подальшому запаркувавши автомобіль, свідок вийшла з автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 та попрямувала до автомобіля Skoda Oktavia д.н.з. НОМЕР_2 де почала бесіду з його водієм ОСОБА_3 . Потім до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_1 щоб домовитися про відшкодування завданої шкоди. Коли всі учасники даної ситуації дійшли до мирного врегулювання, відшкодування збитків та відмовилися від виклику поліцейських для оформлення ДТП, вона самостійно поїхала додому. Свідком приїзду поліції та складання будь яких адміністративних протоколів вона не була.

Свідок ОСОБА_3 в судові засідання 02.06.2026, 29.06.2026, 24.07.2026, 14.09.2026 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки засобами рекомендованого поштового зв`язку та SMS повідомленням на його контактний номер телефону, який наявний в матеріалах справи. Судова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

ОСОБА_1 14.09.2026 через канцелярію суду подано додаткові заперечення, відповідно до яких останній підтримує попередні пояснення та просить справу закрити. Окрім того долучив DVD диск з відеозаписом.

24 вересня 2026 року до суду від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У поданому клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що раніше ним до матеріалів справи були долучені рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року у справі № 465/11/26 та рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2026 року у справі № 465/388/26, які, на його думку, мають істотне значення для встановлення обставин у даній справі.

Заявник звертає увагу суду на отриману ним від Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції відповідь від 17 вересня 2026 року № 101зі/41/12/03-2026, відповідно до якої 14 квітня 2026 року працівниками відділу правового забезпечення Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції через систему електронного документообігу подано на ім`я начальника Управління доповідну записку щодо недоцільності подання апеляційної скарги на рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2026 року у справі № 465/388/26.

У подальшому, як зазначає ОСОБА_1 , на його повторний інформаційний запит Управлінням патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надано відповідь від 23 вересня 2026 року № 104зі/41/12/01-2026, відповідно до якої долучено копію доповідної записки від 14 квітня 2026 року № 29331-26, складеної старшим юрисконсультом відділу правового забезпечення Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Романом Вахулою, який представляв інтереси органу поліції у справі № 465/388/26.

Як зазначено у клопотанні, зі змісту вказаної доповідної записки вбачається, що основною підставою для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стала відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення. У доповідній записці також зазначено, що наданими до суду відеозаписами не зафіксовано адміністративного правопорушення, відеозаписи з нагрудних камер містять лише факт спілкування працівників поліції з позивачем після події, а об`єктивні докази перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу в матеріалах справи відсутні. Подія мала місце 26.12.2026 о 17:40 год. та безпосередньо стосується даної справи.

ОСОБА_1 у клопотанні наголошує, що наведені висновки містяться не в його власних поясненнях чи запереченнях, а у службовому документі працівника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, який був представником органу поліції у відповідній судовій справі, ознайомлювався з її матеріалами та здійснював їх правовий аналіз. У зв`язку з цим заявник вважає, що зазначена доповідна записка має істотне значення для оцінки доказів у даній справі.

Також у клопотанні ОСОБА_1 звертає увагу суду на взаємозв`язок між висновками, викладеними у доповідній записці від 14 квітня 2026 року № 29331-26, та постановою Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року у справі № 465/11/26, якою провадження щодо нього за статтею 124 КУпАП, по факту ДТП 26.12.2026 року о 17:40 на вул. Коновальця у м. Львові, було закрито у зв`язку з недоведеністю факту керування ним транспортним засобом Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 .

На думку ОСОБА_1 , наведені обставини у своїй сукупності додатково підтверджують відсутність належної доказової бази для встановлення факту керування ним транспортним засобом та вчинення адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просить суд надати зазначеним документам належну оцінку разом з іншими доказами у справі.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просить суд долучити до матеріалів справи інформаційний запит від 14 вересня 2026 року, лист Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 17 вересня 2026 року № 101зі/41/12/03-2026, інформаційний запит від 17 вересня 2026 року, лист Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 23 вересня 2026 року № 104зі/41/12/01-2026 та надану до останнього листа доповідну записку від 14 квітня 2026 року № 29331-26, а також врахувати наведені у клопотанні обставини під час вирішення питання про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши покази свідків, переглянувши долучені відеозаписи з місця події, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності слід зазначити наступне.

Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само і за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Суб`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, характеризується наявністю лише прямого умислу.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551633 від 26.12.2025, що складений поліцейським 1 взводу 2 роти 3 бат. УПП в Львівській області старшим лейтенантом поліції Чемековим С.О., 26.12.2025 о 18:00, м. Львів, вул. Євгена Коновальця 116, водій ОСОБА_1 керував т/з Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, нечітка вимова), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та медичному закладі відмовився

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» №39598/0з від 21.07.2011), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти росії» рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), як і у кримінальному провадженні, суд в справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Дане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у вчиненні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями частинами 2 – 6 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні було переглянутого відео з нагрудних камер поліцейських, відзняте 26.12.2025. З вказаного відео встановлено, що відеофісацію розпочато з моменту розмови працівників поліції з ОСОБА_1 26.12.2026 о 19:18, на подвір`ї готелю «Турист» за аресою: м. Львів, вул. Коновальця 103. При розмові з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечував інкриміноване йому діяння, також не погоджувався з тим, що керував транспортним засобом Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді, зазначав, що не керував транспортним засобом Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 26.12.2026 о 18:00 год., як зазначено в протоколі, про це він говорив і працівникам поліції на місці розмови з ними. Вказана обставина також підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, на таких зафіксовано факт спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та оформлення на нього адміністративних матеріалів у його відсутності. При цьому, на долучених відео не відображено момент руху транспортного засобу і його зупинки працівниками поліції, а також на відео не зафіксовано автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 .

Враховуючи викладене, вказані відеоматеріали не підтверджують факту керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 26.12.2026 о 18:00 год..

Також, факт керування транспортним засобом у вказаний день та час саме ОСОБА_1 спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка підтвердила, що саме вона перебувала за кермом автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 26.12.2026 о 17:40 год. та рухалася по вул. Коновальця у м. Львові, де вчинила дії, що призвели до ДТП. При цьому ОСОБА_1 також знаходився в автомобілі на пасажирському сидінні.

В межах оцінки дотримання порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551633 та достовірність відомостей, внесених до нього працівником поліції судом із досліджених відеозаписів встановлено, що спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 відбувалося на подвір`ї готелю «Турист» за адресою: м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103. Після завершення такого спілкування працівники поліції залишили зазначене місце на службовому автомобілі, тоді як протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до його змісту, був складений пізніше та за іншою адресою — м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 116.

При цьому сам свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було складено у відсутності ОСОБА_1 за місцем знаходження автомобіля.

Таким чином, судом встановлено не лише факт відсутності особи під час оформлення протоколу, а й те, що після припинення безпосереднього спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції продовжили оформлення адміністративних матеріалів без його участі, що на думку суду є неприпустимим.

Так, відповідно до вимог статті 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення має містити, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо такі пояснення надані, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. При цьому особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість реалізувати передбачені законом процесуальні права при оформленні такого протоколу.

З огляду на вимоги законодавства та встановлені судом обставини, складення протоколу у відсутності ОСОБА_1 саме по собі не може бути проігнороване при оцінці доказів, оскільки особа була позбавлена можливості безпосередньо під час оформлення адміністративного матеріалу ознайомитися з його змістом, надати пояснення, зауваження та заперечення щодо викладених у ньому обставин, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП.

У даному випадку наведене має істотне значення, оскільки протокол містить не один, а декілька записів, які створюють враження про те, що інспектор ОСОБА_5 надав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість реалізувати певні процесуальні права, однак остання нібито відмовилася від їх реалізації.

Так, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису про роз`яснення йому прав та обов`язків, відмовився надати пояснення, а також відмовився від підпису в протоколі та отримання його копії.

Водночас встановлені судом обставини свідчать, що протокол складався після припинення безпосереднього спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та за його відсутності. За таких обставин особа об`єктивно не могла здійснити ті дії, від яких, відповідно до внесених до протоколу записів, вона нібито відмовилася.

Особливої уваги заслуговують пояснення самого інспектора Чемекова С.О., надані ним у судовому засіданні щодо обставин внесення до протоколу запису про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень. Як пояснив інспектор, зазначений запис було внесено у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 залишив місце, де здійснювалося оформлення протоколу. Таким чином, із пояснень працівника поліції не вбачається, що ОСОБА_1 у його присутності висловлював відмову від надання пояснень або іншим способом відмовлявся від реалізації цього процесуального права. Навпаки, наведені пояснення свідчать про те, що підставою для внесення відповідного запису була саме відсутність ОСОБА_1 під час оформлення протоколу.

За таких обставин зазначений запис у протоколі не може розцінюватися як належне підтвердження добровільної та усвідомленої відмови ОСОБА_1 від надання пояснень та реалізації передбаченого законом процесуального права.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення у даній справі містить відомості, які не узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом та не можуть розглядатися як достовірне відображення фактичної поведінки особи, оскільки особа не може відмовитися від вчинення процесуальної дії, якщо їй фактично не було запропоновано її вчинити та вона була відсутня під час складення відповідного документа.

Суд оцінює зазначену суперечність відповідно до статей 251, 252 КУпАП при визначенні достовірності та достатності доказів у справі.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення не має наперед встановленої доказової сили та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Якщо окремі відомості протоколу спростовуються безпосередньо дослідженими судом відеозаписами та поясненнями особи, яка склала протокол, такі відомості не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи без належного підтвердження іншими доказами.

Оскільки працівниками поліції безпосередньо не було зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , суд враховує встановлену під час судового розгляду послідовність отримання працівниками поліції доказів такого факту.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що на момент первинного спілкування з ОСОБА_1 письмових пояснень ОСОБА_3 у працівників поліції ще не було, а такі були отримані вже після залишення працівниками поліції місця спілкування з ОСОБА_1 та в подальшому стали єдиним джерелом твердження про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Таким чином, на момент первинного спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції вже фактично виходили з припущення про його причетність до керування транспортним засобом, хоча належних письмових доказів цього на той момент у них не було, а ОСОБА_1 безпосередньо повідомляв протилежне - що транспортним засобом у момент ДТП не керував.

За таких обставин працівники поліції повинні були перевірити обидві версії події та встановити об`єктивні докази саме факту керування транспортним засобом, оскільки для кваліфікації за частиною першою статті 130 КУпАП встановлення факту керування є необхідною передумовою встановлення суб`єкта відповідальності.

Натомість із матеріалів справи не вбачається, що після отримання від ОСОБА_1 заперечення факту керування транспортним засобом працівники поліції здійснили належну перевірку цього заперечення. Не було отримано безпосереднього відеозапису керування, не встановлено належним чином усіх очевидців події, а доступні записи камер «Безпека міста», за показаннями самого інспектора, працівниками поліції не витребовувалися.

При цьому суд звертає увагу, що обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху покладається саме на водія транспортного засобу. Відтак для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду, необхідним є встановлення, що на відповідний момент особа фактично здійснювала керування транспортним засобом.

Отже, питання щодо наявності чи відсутності відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не може вирішуватися відокремлено від первинного питання - чи був ОСОБА_1 водієм транспортного засобу на момент, коли працівники поліції запропонували йому пройти огляд.

Якщо факт керування транспортним засобом особою належними, допустимими та достатніми доказами не встановлений, сама по собі відмова особи, яка заперечує факт керування, від проходження огляду не може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Суд також критично оцінює зазначені у протоколі відомості про нібито наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

У протоколі зазначено про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей та нечіткої вимови. Водночас під час допиту в судовому засіданні інспектор ОСОБА_5 , який безпосередньо складав протокол, не підтвердив наявність у ОСОБА_1 будь-якої конкретної ознаки алкогольного сп`яніння та пов`язав пропозицію пройти огляд із повідомленням ОСОБА_3 .

За таких обставин наявна суперечність між змістом протоколу та показаннями особи, яка його склала. Саме по собі внесення до протоколу переліку ознак сп`яніння без їх належного підтвердження іншими доказами не може автоматично свідчити про їх фактичну наявність.

Суд оцінює зазначену суперечність у сукупності з відеозаписами, на яких зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, показаннями інспектора Чемекова С.О. та іншими матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено сукупність істотних обставин, які ставлять під сумнів достовірність оформленого працівником поліції протоколу як доказу, зокрема у матеріалах справи відсутній безпосередній відеозапис керування ОСОБА_1 транспортним засобом а, судовими рішеннями, які набрали законної сили, вже встановлено відсутність належних і достатніх доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Fusion НОМЕР_1 під час тієї самої дорожньо-транспортної пригоди, протокол про адміністративне правопорушення складено у відсутності ОСОБА_1 , що підтверджено не лише дослідженими судом відеозаписами, а й самим інспектором Чемековим С.О., внесені до протоколу записи про відмову ОСОБА_1 від підпису, надання пояснень, ознайомлення з протоколом та отримання його копії не узгоджуються з установленою судом обставиною - його відсутності під час складення протоколу, на момент первинного спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 письмових пояснень ОСОБА_3 ще не існувало, а отже працівники поліції не могли посилатися на такі пояснення як на вже наявний доказ факту керування. При цьому належної перевірки заперечень ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом працівниками поліції проведено не було. Зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду, а пояснення самого інспектора щодо підстав для пропозиції пройти огляд не узгоджуються із формулюванням протоколу.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути покладений в основу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки окремі істотні відомості, внесені до нього, спростовуються безпосередньо дослідженими судом доказами та показаннями самого поліцейського, який цей протокол склав.

При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно усувати недоліки доказування шляхом пошуку інших доказів винуватості особи. Обов`язок доведення обставин, які є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не може бути замінений припущеннями або формальним посиланням на відомості, достовірність яких спростована іншими доказами у справі.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Отже, під час розгляду вказаної справи судом не встановлено факту керування транспортним засобом Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 о 18:00 год. ОСОБА_1 .

Окрім того, постановою Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2026, яка набрала законної сили, закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з тим що не встановлено факту керування останнім автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , що є тією самою подією, на основі якої складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551633 від 26.12.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Вказаною постановою встановлено, що на підставі долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів, зокрема пояснень осіб, показів свідків та наданих відеозаписів, у їх сукупності, не встановлено та належними, допустимими та достатніми доказами не доведено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 у момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Долучені матеріали не містять об`єктивних та беззаперечних даних, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу під час настання події дорожньо-транспортної пригоди, а наявні відомості мають суперечливий характер, відсутні підстави вважати його суб`єктом інкримінованого адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Окрім того, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03.04.2026, яке набрало законної сили позов ОСОБА_1 до УПП у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6416354 від 26.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з тим що не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , що є тією самою подією, на основі якої складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551633 від 26.12.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Суд також враховує, що рішеннями Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2026 у справі № 465/11/26 та від 03.04.2026 у справі № 465/388/26, які набрали законної сили, щодо тієї самої події, транспортного засобу та ОСОБА_1 встановлено недоведеність факту керування ним транспортним засобом. Зазначені обставини мають безпосереднє значення для цієї справи, оскільки для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, першочергово має бути встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 .

Оцінюючи клопотання, подане 24.09.2026 та долучені до нього документи, суд вважає за необхідне зазначити, що доповідна записка від 14 квітня 2026 року № 29331-26 є документом, складеним працівником Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, який безпосередньо брав участь у розгляді справи № 465/388/26 як представник відповідного органу та мав доступ до матеріалів зазначеної справи.

З огляду на це, відомості, викладені у вказаній доповідній записці, стосуються обставин, які мають значення для встановлення факту наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема щодо наявності доказів факту керування ним транспортним засобом.

Суд враховує, що у доповідній записці працівником органу поліції наведено результати аналізу матеріалів справи № 465/388/26 та прямо зазначено про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, а також про те, що надані до суду відеозаписи не фіксують вчинення відповідного адміністративного правопорушення.

При цьому суд зазначає, що сама по собі доповідна записка не є доказом встановлення вини чи невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки оцінка наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення належить виключно до повноважень суду. Водночас відомості, що містяться у цьому документі, мають доказове значення як документально зафіксована інформація щодо стану та оцінки доказової бази працівником органу поліції, який був обізнаний із матеріалами відповідної справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, іншими документами, а також іншими передбаченими законом засобами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доповідна записка від 14 квітня 2026 року № 29331-26 та лист Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 23 вересня 2026 року № 104зі/41/12/01-2026 є належними джерелами доказової інформації, оскільки містять відомості щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме щодо наявності та змісту доказів, якими орган поліції обґрунтовував притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 252 КУпАП зазначені документи підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому суд бере до уваги, що висновки, викладені у доповідній записці, узгоджуються з обставинами, встановленими рішеннями Франківського районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року у справі № 465/11/26 та від 03 квітня 2026 року у справі № 465/388/26, які набрали законної сили, та підлягають врахуванню судом при оцінці наявних у справі доказів.

Суд враховує, що преюдиційність у процесуальному розумінні стосується саме встановлених судом фактичних обставин, а не правової оцінки чи висновку про застосування конкретної норми права. Водночас принцип обов`язковості судового рішення та юридичної визначеності вимагає від суду при розгляді іншої справи не залишати поза увагою факти, які вже були предметом судового дослідження та встановлені рішеннями, що набрали законної сили, особливо якщо йдеться про ту саму особу, ту саму подію та одну й ту саму ключову обставину, яка має значення для вирішення справи. Верховний Суд у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 440/2582/20 пов`язує обов`язковість судового рішення з принципом юридичної визначеності та res judicata, наголошуючи на необхідності дотримання обов`язковості судових рішень.

З огляду на принцип обов`язковості судових рішень та юридичної визначеності, встановлені судами обставини не можуть бути залишені поза увагою при розгляді цієї справи та підлягають врахуванню судом у сукупності з іншими доказами. За відсутності нових належних і допустимих доказів, які б переконливо спростовували ці обставини, вони мають істотне значення для оцінки доведеності факту керування ОСОБА_1 та, відповідно, наявності складу адміністративного правопорушення.

Отже, в даному випадку вважаю, що матеріалами справи не встановлено належних доказів наявності в діях ОСОБА_1 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, відтак і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.Я. Чорний