Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №445/173/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/173/26

Провадження № 1-кп/445/235/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141210000459 від 20.10.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Підлипці Золочівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в :

згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, у серпні 2024 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у відпустці, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом військової служби за контрактом, грубо ігноруючи вимогами положень вказаних Статутів Збройних сил України, маючи досвід поводження з боєприпасами та вибуховими речовинами у зв?язку із безпосередньою участю в бойових діях, знаючи вимоги законодавства України про те, що боєприпаси та вибухові речовини відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, усвідомлюючи, що ці речі не можуть перебувати в місцях не пов?язаних із несенням служби, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із бойовими припасами та вибуховими речовинами, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об?єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також положення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622, незаконно перевіз з Луганської області, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, в рюкзаку бойові припаси, що придатні для стрільби: 310 проміжних патронів кал. 5,45 мм (5,45х39мм) до автомата Калашникова, 10 проміжних патронів 5,56х45мм НАТО, 1 проміжний патрон кал. 7,62мм до АК та 1 гвинтівковий патрон 7,62?51 мм НАТО, а також вибухову речовину - конструктивно оформлений заряд вибухової речовини (сумішева вибухова речовина на основі вибухової речовини гексогену, магнієвої стружки та фрагментів алюмінію), яка придатна до здійснення вибуху, до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де приховано зберігав їх від інших осіб, без мети добровільної здачі органам влади, в полімерному пакетів в коморі вказаного домогосподарства, до 00.11 год. 20.10.2025, тобто до моменту виявлення та вилучення їх в одній із кімнат житлового будинку за цієї адресою працівниками Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у носінні та зберіганні бойових припасів та вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті.

Згідно з ч. 3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України доведена повністю.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання- відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, вірно кваліфіковано як незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, тобто у носінні та зберіганні бойових припасів та вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, знаходиться під спостереженням лікаря-психіатра, звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога.

Суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання і вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 11 142,50 грн, в порядку ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 100, 124, 349, 366-368, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до частини 4 статті 76 Кримінального кодексу України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_2 , у разі зміни місця служби командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби - контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

У разі звільнення з військової служби зобов`язати ОСОБА_4 згідно з частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку - 23.09.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, понесені на проведення судової експертизи у розмірі 11 142,50 грн.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.10.2025.

Речові докази: предмети візуально схожі на патрони калібру 5,45 у кількості 321 штуки, один предмет візуально схожий на патрон калібру 7,62, які поміщено в спец-пакет «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» WAR 12817063 опечатано із підписами слідчого, спеціаліста-криміналіста та понятих; предмет візуально ідентифікований як саморобний вибуховий пристрій без запалу циліндричної форми з металевими уражаючими елементами по колу у кількості 1 штуки - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1