Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №461/6842/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6842/26

Провадження №3/461/2490/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Кремінець К.Я., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Луки Т.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

в с т а н о в и в :

28.08.2026 о 01:00 год., на пл. Кропивницького, 1 у м. Львові, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Volkswagen UP», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушила п.2.1.а Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Лука Т.М. в судовому засіданні просив направити матеріали справи на доопрацювання до Управління патрульної поліції у Львівській області. В обґрунтування клопотання покликався на те, що відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.ч. 2-4 цієї статті. На підтвердження повторності до матеріалів справи долучено довідку про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 3400 грн. На думку представника, зазначена довідка не є достатнім та належним доказом повторності вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не містить серії, номера та дати постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також відомостей про набрання такою постановою законної сили. Крім того, представник зазначив, що з наданої довідки вбачається відсутність зареєстрованих за ОСОБА_2 транспортних засобів, тоді як із копії реєстраційної картки транспортного засобу, долученої до матеріалів справи, вбачається, що у її власності перебуває транспортний засіб «Volkswagen ID.4», д.н.з. НОМЕР_2 . Водночас у протоколі серії ЕПР1 №756911 від 28.08.2026 зазначено транспортний засіб «Volkswagen ID.4», д.н.з. НОМЕР_1 , що не дає можливості достовірно встановити, яким саме транспортним засобом керувала ОСОБА_3 . Також представник звернув увагу на невідповідність відомостей щодо місця та часу розгляду події, зазначивши, що згідно з протоколом серії ЕПР1 №756911 подія, яка ставиться ОСОБА_2 у провину, відбулася 28.08.2026 о 01 год. 00 хв. у м. Львові на просп. Свободи, 1, тоді як постанову ЕНА №7791915 складено о 10 год. 04 хв. 45 сек. у с. Сокільники по вул. Героїв Крут, 6, що свідчить про те, що справа не розглядалася безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим особа була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права безпосередньо на місці.

Розглянувши клопотання про направлення матеріалів справи на дооформлення, суд зазначає наступне.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14). У п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 вказано, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Зазначеним вимогам закону протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №756911 від 28.08.2026 відповідає.

Як вбачається зі змісту клопотання, доводи представника фактично зводяться до незгоди з відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, а також до оцінки належності, допустимості та достовірності доказів, на підставі яких особі ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Водночас, покликання представника на недостовірність зазначених у протоколі відомостей щодо місця вчинення адміністративного правопорушення свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №756911 від 28.08.2026 зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено 28.08.2026 о 01 год. 00 хв. на проспекті Свободи у м. Львові. Вказані відомості узгоджуються з дослідженими відеозаписами із нагрудних камер працівників патрульної поліції, з яких вбачається, що зупинка транспортного засобу та обставини, у зв`язку з якими щодо ОСОБА_1 складено протокол, мали місце саме на проспекті Свободи у м. Львові. Таким чином, об`єктивних даних, які б свідчили про недостовірність відомостей протоколу щодо місця вчинення правопорушення, судом не встановлено.

Посилання представника на те, що постанову ЕНА №7791915 було складено о 10 год. 04 хв. 45 сек. у с. Сокільники по вул. Героїв Крут, 6, не свідчить про недостовірність відомостей протоколу у цій справі. Зазначена постанова стосується іншого адміністративного правопорушення, а відтак відомості про місце її складання самі по собі не можуть спростовувати фактичні обставини правопорушення, яке є предметом розгляду у цій справі.

Не знайшли свого підтвердження і доводи представника щодо неможливості встановити транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 . Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначено марку та державний номерний знак транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 . При цьому з дослідженого судом відеозапису вбачається факт керування ОСОБА_1 саме вказаним у протоколі транспортним засобом. Отже, наявність у матеріалах справи документів з іншими відомостями щодо транспортного засобу, зареєстрованого за особою, само по собі не свідчить про неправильність відомостей, зазначених у протоколі, та не є підставою для повернення матеріалів справи на доопрацювання.

Щодо посилання представника на довідку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд зазначає, що така довідка долучена до матеріалів справи саме з метою підтвердження ознаки повторності, яка є обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому відсутність у довідці окремих реквізитів постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не свідчить про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП та не є безумовною підставою для повернення матеріалів справи на дооформлення.

Відтак, суд не вбачає передбачених законом підстав для повернення матеріалів справи до Управління патрульної поліції у Львівській області на доопрацювання, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, необхідно відмовити.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №756911 від 28.08.2026;

диском з відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції;

довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. Від 28.08.2026, у якій зазначено про відсутність відомостей щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на території України;

довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. Від 28.08.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 05.08.2026 притягалася Управлінням патрульної поліції у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 05.05.2026 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та на останню накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.;

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Застосоване судом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 221, 275-280, 283-287 КУПАП, суд –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатноговилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Зубачик Н.Б.