Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №943/1629/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1629/26

Провадження №3/943/546/2026

25 вересня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

16 серпня 2026 року о 19 год. 41 хв. на вул. Січових Стрільців у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 16 серпня 2026 року о 19 год. 41 хв. на вул. Січових Стрільців у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом (без посвідчення водія відповідної категорії), чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді від 25.08.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у скоєних адміністративних правопорушеннях не заперечив, щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати. Разом із тим, ОСОБА_1 просив розстрочити йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу строком на дванадцять місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця, оскільки не має можливості одразу сплатити значний розмір штрафу, враховуючи його скрутне матеріальне становище, оскільки є учасником бойовий дій та в даний час він не працює.

Заслухавши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №747329 від 16.08.2026, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, де останній від надання пояснень відмовився. Крім того, його вина доводиться медичним висновком лікаря КНП «Буська ЦРЛ» №96 від 16.08.2026, яким за результатами огляду ОСОБА_1 підтверджено те, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння – «тест на наркотики Wondfo – позитивний маріхуана (ТНС)».

Крім того, в силу приписів пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Приписами частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Відтак, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №747310 від 16.08.2026, яким підтверджено факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, що є порушенням вимог пункту 2.1 «а» ПДР України. Крім того, вина ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП доводиться постановою серії ЕНА №6333212 від 13.12.2025 року, згідно якої 13 грудня 2025 року 07 год. 07 хв. на площі Звитяги, 3 у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Land Rover Range Rover Sport», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (категорія «В»), за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням на нього штрафу в розмірі 3400 грн.

Також, на підтвердження повторності скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП долучено довідку про повторність вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що мало місце 13 грудня 2025 року (постанова серії ЕНА №6333212 із накладенням штрафу в сумі 3400 грн.), яка складена інспектором САП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області О. Тарасовською від 18.08.2026, що є належним і допустимим доказом згідно п. 4, п. 5 Розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/2785.

Окрім вищенаведених доказів, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться також долученими до протоколів матеріалами відеофіксації правопорушень (диск DVD-R), якими об`єктивно підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагували на світло), внаслідок чого за згодою водія його було доставлено в КНП «Буська ЦРЛ», де він пройшов огляд на стан такого сп`яніння, за результатами огляду ОСОБА_1 підтверджено те, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння – «тест на наркотики Wondfo – позитивний маріхуана (ТНС)», що не заперечувалося ним у судовому засіданні, який свою винуватість у скоєних адміністративних правопорушеннях визнав повністю.

Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об`єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а також повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення є щире розкаяння винного, а обставин, що обтяжують його відповідальність судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Натомість, санкцією частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

В силу приписів частини першої статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб – автомобіль марки ««Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - належить третій особі, а саме: ОСОБА_2 та не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а тому оплатне вилучення транспортного засобу, як вид адміністративного стягнення, у цьому випадку не може бути застосований до правопорушника.

Таким чином, ураховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, наявність однієї обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених (ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП), тобто за ч. 5 ст. 126 КУпАП, однак без оплатного вилучення транспортного засобу, який у приватній власності правопорушника ОСОБА_1 не перебуває.

Разом із тим, суд вважає, що клопотання правопорушника про розстрочку йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу в розмірі 40800,00 грн. строком на дванадцять місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (ст. 299 КУпАП).

Статтею 301 КУпАП передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

В силу вимог ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Згідно частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлене правопорушником клопотання слід задовольнити, розстрочивши ОСОБА_1 виконання даної постанови суду про накладення на нього адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 40 800,00 грн. на строк 12 (дванадцять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 3400 грн. щомісячно, у зв`язку із його скрутним матеріальним становищем.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Однак, в силу приписів пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, серед іншого, учасники бойових дій.

Відтак, ураховуючи вищенаведені мотиви та приписи чинного законодавства, а також те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 09.11.2023), суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, що також узгоджується із аналогічним правовим висновком, який викладений у постанові Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2026 року в справі №445/1596/26.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 28, 29, 34, 35, 36, 40-1, 126, 130, 245, 266, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 300-1, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Буського районного суду Львівської області від 25 вересня 2026 року в справі №943/1629/26 про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 40 800,00 грн. на строк 12 (дванадцять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) щомісячно.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Суддя І. Б. Кос