Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №943/2446/25 — Буський районний суд Львівської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/2446/25

Провадження №3-зв/943/3/2026

22 вересня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

за участю адвоката Коченаш Ю.К.,

розглянувши заяву адвоката Коченаш Юлії Констянтинівни про відвід судді Шендрікової Ганни Олександрівни від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

в провадженні судді Буського районного суду Львівської області Шендрікової Г.О. перебуває справа про адміністративне правопорушення №943/2446/25 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передана для розгляду судді Шендрікової Г.О., про що вбачається зі звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 19.12.2025.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Коченаш Ю.К. направила до суду заяву про відвід судді Шендрікової Г.О. від розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, покликаючись на те, що суддя Шендрікова Г.О. ухвалила рішення від 02.07.2026 року в іншій справі №943/924/26 за позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови поліції серії ЕНА №7110393 від 29.04.2026 року, заперечуючи факт керування ним транспортним засобом, що стало підставою для складення відносно нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначені обставини мають безпосередне значення для розгляду цієї справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлення факту керування транспортним засобом є необхідною передумовою для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. За таких обставин у ОСОБА_1 можуть виникати обгрунтовані сумніви щодо неупередженості судді під час повторної оцінки обставин тієї самої події, особливо з огляду на те, що в межах попереднього провадження суддею вже була надана оцінка запереченням ОСОБА_1 щодо факту керування транспортним засобом. Відтак, просить відвести суддю Буського районного суду Львівської області Шендрікову Г.О. від розгляду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, а його захисник – адвокат Коченаш Ю.К. у судовому засіданні підтримала заявлений нею відвід із наведених вище мотивів повністю та просила суд його задовольнити.

Розглянувши заяву про відвід судді, заслухавши доводи представника заявника, дослідивши додані до заяви матеріали, суддя приходить до такого висновку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Надточій проти України», рішення у справі «Гурепка проти України» справи про адміністративні правопорушення в силу суворості санкції можуть бути прирівняні до кримінальних. Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації» Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

При цьому, нормами КУпАП не врегульовано порядок вирішення заявленого відводу судді в справах про адміністративні правопорушення. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону.

Беручи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону щодо визначення питань про вирішення заявленого відводу в даній справі про адміністративне правопорушення із застосуванням відповідних положень статей 35, 75, 76, 80, 81, 107, 244 КПК України.

Частиною першою статті 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи, а саме 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Крім того, статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Відтак, передбачені для відводу судді процесуальні підстави визначені положеннями статей 75 та 76 КПК України, а їх перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, в силу приписів частини четвертої та п`ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду та одразу після встановлення підстав для такого відводу.

При вирішенні заяви про відвід, суд також керується вимогами статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого звинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдт проти Данії» потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У справі «Білуха проти України» Європейським судом з прав людини в рішенні зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Проте, у заяві адвоката Коченаш Ю.К. про відвід судді Шендрікової Г.О. не наведені будь-які факти прояву поведінки, яка би свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі. Доводи, на які покликається заявник, як на підстави для відводу судді, слід відхилити як необґрунтовані, безпідставні і такі, що ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях заявника, оскільки ухвалення суддею рішення в іншій справі за участю ОСОБА_1 не може бути підставою для відводу судді в цій справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, суддя звертає увагу на імперативні приписи частини четвертої статті 80 КПК України, якою передбачено невідкладність подання заяви про відвід під час судового провадження, що може бути поданою до початку судового розгляду, а подання таких заяв пізніше допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Натомість, як убачається із поданої заяви про відвід судді від 21.09.2026 року, що така подана за спливом понад 2,5 місяців після виникнення для цього підстав. Зокрема, єдиною підставою для відводу судді Шендрікової Г.О. заявником вказано ухвалення судового рішення від 02.07.2026 року в адміністративній справі №943/924/26 за позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови поліції серії ЕНА №7110393 від 29.04.2026 року.

Відтак, судом не встановлено, що суддя Шендрікова Г.О. особисто чи опосередковано заінтересована у результатах вищевказаної справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 або наявні інші обставини, що викликають сумнів у її неупередженості, а подана заява про відвід судді Шендрікової Г.О. від розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення не містить передбачених статтями 75 та 76 КПК України підстав для відводу судді та подана із недотриманням імперативних приписів ч. 4 та ч. 5 ст. 80 КПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подана заява про відвід судді від розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 є необгрунтованою, грунтується виключно на припущеннях та жодними фактичними обставинами не підтверджена, а тому не підлягає до задоволення.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 35, 75, 76, 80, 81, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

відмовити у задоволенні заяви адвоката Коченаш Юлії Констянтинівни про відвід судді Шендрікової Ганни Олександрівни від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови: 25.09.2026 року.

Суддя І. Б. Кос