Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №337/4902/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

25.09.2026

Справа № 337/4902/26

Провадження № 2/337/3401/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представниця позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» по системі «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому вказала, що 20.10.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 561074-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 20.10.2025 року направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти Договір № 561074-КС-001 про надання кредиту. 20.10.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 561074-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачці, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0334, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 . До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 561074-КС-001 Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 561074-КС-001 на загальну суму 4940 грн.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору.

Відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 09.07.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 561074-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 32 160 грн., що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 800 грн; Суми прострочених платежів по процентах 15 210 грн.; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 5 280 грн; Суми прострочених платежів за комісією 870 грн.

Просить суд стягнути відповідачки заборгованість за Договором № 561074-КС-001 про надання кредиту від 20.10.2025 року, що становить 32 160 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

05.08.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», докази, які би підтверджували або спростовували факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 20.10.2025 року (дата видачі кредиту) по 06.04.2026 року (дата закінчення терміну кредитування).

17.08.2026 року до суду від представниці відповідачки по системі «Електронний суд» (сформовано 15.08.2026 року) надійшов відзив на позов, узагальненими доводами якого вказано, що предметом спору є факт укладання Договору №561074-КС-001 від 20.10.2025 року та додатків до нього саме на конкретних умовах, на які посилається Позивач, спірним є надання коштів Позивачем Відповідачці (а не певною компанією ТОВ «ПрофітГід», яка жодним чином не пов`язана з Позивачем поданими документами), спірним є існування заборгованості Відповідача перед Позивачем та саме у конкретному розмірі, а нарахування процентів фактично виконані без дотримання навіть наданих Позивачем умов Договору, наявні також неправомірні нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України; виконано незаконне нарахування комісії.

Відповідач не отримувала примірника електронного оригіналу Договору №561074-КС-001 від 20.10.2025 року та додатків до нього, заперечує укладання зазначеного Договору, додаткових угод до Договору на умовах , роздруківка яких надається Позивачем до позову

Вказано відносно неправомірних нарахувань позивачем суми 5 280,00 гривень з посиланням на ст. 625 ЦК України; на незаконність брати з позичальника оплату у вигляді комісії за надання кредиту (заявляється 870,00 грн. до стягнення у цій справі), тобто фактично за виконання кредитором його обов`язку по данню кредитних коштів.

Звернено увагу на невідповідність нарахованих процентів умовам наданого самим Позивачем Договору №561074-КС-001 від 20.10.2025 року та додатків до нього. Заявлені Позивачем вимоги за процентами (відсотками) не відповідають пункту 2.12. (денна процентна ставка: 0,87 процентів) та навіть перевищують максимальний розмір процентної ставки з розрахунку 1%, яка може бути нарахована в межах строку кредитування за Договором №561074-КС-001 від 20.10.2025 року, відповідно вимоги Позивача за процентами (відсотками) є необґрунтованими і не можуть підлягати задоволенню.

Відсутні належних доказів надання саме Позивачем Відповідачці кредитних коштів.

Надані Позивачем письмові докази не доводять укладання між Позивачем на Відповідачкою Договору №561074-КС-001 від 20.10.2025 року про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).

Із доданих до позовної заяви електронних доказів неможливо встановити обставини щодо укладення договору в електронній формі та підписання його в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, зокрема доказів передачі ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" Відповідачці засобом зв`язку, вказаним ним під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", одноразового ідентифікатора та доказів отримання відповідачем алфавітно цифрової послідовності UA-0334 від ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА"; доказів реєстрації Відповідачки в інформаційно-комунікаційній системі і наявність кабінету Відповідачки в такій системі ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", реєстрації за допомогою алфавітно-цифрової послідовності UA-0334 та доказів надсилання Відповідачкою до ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності UA-0334 чи інших.

Просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

18.08.2026 року до суду від представника позивача по системі «Електронний суд» (сформовано 17.08.2026 року) надійшла відповідь на відзив, узагальненими доводами якої зазначено, що Кредитний договір між Сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця в особистому кабінеті Позичальника, та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до норм Закону України «Про електронну комерцію», Позичальник та Кредитодавець не повинні підписувати одноразовим ідентифікатором Оферту та Акцепт на укладення Кредитного договору, оскільки Кредитодавець насдилає Позичальнику в інформаційно-телекомунікаційній системі Оферту на укладення Кредитного договору, а Позичальник акцептує її шляхом введення одноразового ідентифікатора у відповідній графі у своєму особистому кабінеті (заповнює формуляр заяви (форми) про прийняття акцепту на укладення Кредитного договору в електронній формі), чим акцептує Оферту на укладення Кредитного та підписує Кредитний договір своїм підписом одноразовим ідентифікатором.

Всі дії щодо укладення Кредитного договору Позичальник здійснював в інформаційно-телекомунікаційній системі в своєму особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця.

Після підписання Позичальником Кредитного договору (Додаткових угод у випадку їх укладення) за допомогою одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному Законом України про «Електронну комерцію», Кредитний договір був розміщений в особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті ТОВ «Бізнес Позика».

Доступ до особистого кабінету позичальника на веб сайті ТОВ «Бізнес Позика» є лише у Позичальника. Інформаційно-телекомунікаційна система автоматично підвантажує його в особистий кабінет позичальника.

ТОВ «Бізнес Позика» є небанківською установою, яка не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім`я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за Кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» зазвичай здійснюється за допомогою платіжних систем відповідних посередників; ТОВ «Бізнес Позика» зазвичай не здійснює перерахування кредитних коштів Позичальникам зі своїх рахунків. На підтвердження перерахування кредитних коштів Позичальникам та зарахування платежів Позичальників за Кредитними договорами, відповідні посередники надають ТОВ «Бізнес Позика» довідки з їх платіжних систем; Обов`язок ТОВ «Бізнес Позика за Кредитним договором полягає в тому, щоб кредитні кошти у розмірі, який встановлений Кредитним договором (Додатковими угодами у разі їх укладення), були перераховані на ту банківську картку Позичальника, яку він вказав під час укладення Кредитного договору в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця.

Денна процента ставка не є процентами за користування кредитними коштами в розумінні ЦК України та взагалі не використовується і не має використовуватися для підрахунку заборгованості Позичальника, оскільки вона виконує виключно репрезентативну функцію відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

У разі отримання права на сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою ставкою або втрати цієї можливості у зв`язку з несплатою за користування кредитом у встановлені строки, Позичальник погоджується, що застосування Зниженої та Стандартної ставки в залежності від платіжної дисципліни Позичальника є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором в залежності від дій Позичальника чітко визначені домовленістю Сторін. Усі умови застосування Зниженої процентної ставки визначені цим Договором та не вимагають підписання Сторонами будь яких інших додаткових документів.

Якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі. Однак невиконання (неналежне виконання) Позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, і якщо Позичальник не здійснив відповідний платіж за графіком у відповідному розмірі та у відповідні дату (чи зробив його у меншому розмірі), тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не зменшився, це призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів.

Встановлений у Кредитному договорі обов`язок Позичальника по сплаті одноразової фіксованої комісії за надання кредиту не є ніякою «додатковою чи супутньою послугою», а є умовою Кредитного договору, яка сторону погодили уклавши Кредитний договір.

Відповідач здійснив платіж (платежі) за Кредитним договором знаючи про те, що він буде розподілятися зокрема на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії Кредитного договору.

Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості Позичальника за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з обставинами та матеріалами справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, тексти позову та відповіді на відзив містять клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика», позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, та враховуючи надані суду сторонами заяви по суті, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, 20.10.2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) щодо укладення Договору про надання кредиту № 561074-КС-001.

20.10.2025 року відповідачка прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору і між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №561074-КС-001 про надання кредиту.

Відповідно до Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 11 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Тип Кредиту: кредит. Строк, на який надається Кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту: 2 200 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Строк дії Договору до 06.04.2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 27 141,58 грн. Загальні витрати за Кредитом: 16 141,58 грн. Денна процентна ставка: 0,87 процентів.

Договір укладається з використанням ІКС Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та ї прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням. Позичальник отримав від Кредитодавця всі документи та інформацію, які Позичальник запросив у Кредитодавця до моменту укладення Договору. Вказаний Позичальником (з метою отримання Кредиту) поточний (картковий) рахунок, а також інший поточний (картковий) рахунок, який у разі потреби може бути надано Позичальником Кредитодавцю, належать саме Позичальнику і жодні треті особи не мають до нього доступу чи жодних прав щодо нього.

Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0334.

Пункт 12 договору - Реквізити та підписи сторін, містить вказані відповідачкою Номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_4 , Засоби зв`язку з Позичальником: Телефонний: НОМЕР_5 , та інші персональні дані.

Також відповідачкою 20.10.2025 року підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2409 паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» відповідно до якої було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції f8740f31-add6-11f0-b910-000c29d57ed2_1, Надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», Платник ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, Дата / час здійснення переказу 20.10.2025 20:05, Сума переказу, грн 11000.00, Номер платіжної картки отримувача НОМЕР_4 Емітент платіжної картки отримувача MONOBANK (UNIVERSAL BANK) Призначення переказу Перерах. коштiв Беспалова І. В. ІПН НОМЕР_3 зг. кред.дог. №561074-КС-001 від 20.10.2025.

Переказ грошових коштів було здійснено на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020 року укладеному між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», та ТОВ «ПрофітГід», і відповідно до якого установа забезпечує технологічне обслуговування прийому платежів та перерахування грошових коштів на підставі договору про співробітництво з оператором послуг платіжної інфраструктури - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», яке під час надання послуг використовує Систему Platon.

Відповідно до інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_2 банком емітовано платіжну карту за № НОМЕР_2

Виписка АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» руху коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 20.10.2025 року по 06.04.2026 року свідчить про те, що на рахунок відповідачки 20.10.2025 року надійшли грошові кошти в розмірі 11000 грн.

Укладення кредитного договору підтверджується Візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , номер телефону НОМЕР_5 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства (ТОВ «БІЗПОЗИКА»), щодо укладення електронного Договору про надання кредиту 561074-КС-001 від 20.10.2025р. в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com.

Факт реєстрації відповідачки в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» підтверджується анкетою клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com), в якій зазначено персональні дані відповідачки, а також фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , електронна адреса Позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , реквізити банківської картки НОМЕР_2 .

Відповідачкою не спростовано факту належності їй картки з відповідними реквізитами, як і не спростовано перерахунок коштів у відповідній сумі згідно кредитного договору на таку банківську картку.

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 09.07.2026 року становить 32160 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 10800 грн., заборгованості за процентами 15210 грн., заборгованості за комісією 870 грн., нарахування за ст. 625 ЦК України 5280 грн.

Причому нарахування процентів здійснено по 06.04.2026 року, і в подальшому не змінювались, що свідчить про нарахування передбачених договором кредиту процентів у межах строку дії договору кредиту, а саме до 06.04.2026 року.

Розрахунок заборгованості за договором наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом, на підтвердження факту надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування банком відсотків, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.

Таким чином судом встановлено, що між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачкою укладено кредитний договір №561074-КС-001 від 20.10.2025 року який підписано у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Проценти за користування кредитом нараховувались позивачем відповідно до умов, кредитного договору і в межах строку кредитування.

Правових підстав для зменшення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у даній справі не має. При цьому суд враховує, що позичальник, укладаючи кредитний договір з позивачем, погодилася із запропонованою відсотковою ставкою та порядком нарахування відсотків, тобто вважала умови кредитного договору прийнятними для себе, враховуючи наявну пропозицію на ринку кредитування.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи встановлені судом обставини та досліджені докази, суд доходить висновку про укладеність кредитного договору між відповідачкою та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у неї боргових зобов`язань перед позивачем.

Саме по собі ненадання позивачем до позовної заяви первинних документів, які підтверджують перерахування суми кредиту на вказані у кредитному договорі реквізити, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту його підписання обома сторонами, а надання кредитних коштів є виконанням кредитного договору з боку кредитора.

Що стосується посилання сторони відповідачки про не отримання електронного договору.

Відповідно до наданого суду повідомлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 від 20.10.2025?року, БізнесПозика листом привітало останню з укладеним договором. Повідомило, що кошти будуть перераховані вже зовсім скоро! Нагадує, що оплати необхідно здійснювати згідно Графіку платежів будь-яким зручним способом, кінцева дата погашення кредиту 06.04.2026. Направляють примірник укладеного Договору. Також вказано, що здійснити перевірку та отримати підтвердження кваліфікованого електронного підпису Кредитодавця можна на офіційному веб-сайті кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Додаткова інформація щодо використання сервісу з перевірки кваліфікованого електронного підпису: 1) у вкладенні до цього повідомлення містяться два файли з однаковою назвою, що мають різні розширення: ***.pdf - правочин від Кредитодавця; ***.p7s - файл, що містить кваліфікований електронний підпис Кредитодавця; 2) перейшовши за посиланням https://czo.gov.ua/verify, ористувач для перевірки підпису та цілісності даних має у відповідному полі відкрити файл з однаковою назвою із розширенням ***.p7s, та файл із розширенням ***.pdf; 3) результатом буде повідомлення про успішну перевірку підпису з відповідною інформацією про особу, яка підписала документ. Даний електронний лист разом з його вкладеннями призначений лише для адресата і може в собі містити конфіденційну інформацію. Додатки: Правила 561074-КС-001 вiд 20.10.2025.pdf 515K, Договір про надання кредиту .pdf 313K, Договір про надання кредиту.p7s 338K, Таблиця обчислення.pdf 35K, Таблиця обчислення.p7s.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (іншої фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

У зв`язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи сторони відповідачки про нікчемність плати за комісією.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки процентів, нарахованих відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, в розмірі 5280 грн.

Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за таке прострочення(невиконання, часткове виконання), тому суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача процентів, нарахованих відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, в розмірі 5280 грн.

На підставі наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову на 83,6 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2225 грн. 77 коп.(2662,4*83,6 %).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №561074-КС-001 від 20.10.2025 року у розмірі 26880 грн., судовий збір у розмірі 2225 грн. 77 коп., а всього стягнути 29 105 (двадцять дев`ять тисяч сто п`ять) грн. 77 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: Україна, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ел. пошта office@bizpozyka.com тел. +38(099)-304-62-30.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_1 .

Суддя: І.Г.Кучерук