Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №335/6692/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6692/26 2/335/3518/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участі секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Гаражного кооперативу «ЗФЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач гаражний кооператив «ЗФЗ» в особі представника - адвоката Кари Ю.М. звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач ОСОБА_2 є членом ГК «ЗФЗ», що підтверджується власноручно написаною заявою від 09 лютого 2012 року про вступ в члени кооперативу у зв`язку з переоформленням гаражу № НОМЕР_1 , який належав його брату ОСОБА_3 . За змістом вказаної заяви ОСОБА_1 зобов`язався гараж та прилеглу територію утримувати в чистоті, сплачувати членські внески, електроенергію, вуличне освітлення, вивіз сміття, зі змістом Статуту ознайомлений та зобов`язався його виконувати. На підставі рішення Загальних зборів ГК «ЗФЗ», оформленим протоколом №1 від 17 листопада 2012 року, ОСОБА_1 був прийнятий в члени ГК «ЗФЗ».

Незважаючи на це, ОСОБА_1 не сплачує членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами кооперативу. Тому за період 2020-2025 роки у нього утворилась заборгованість у розмірі 7 100 гривень. 04 лютого 2026 року головою ГК «ЗФЗ» Жучковим С.І. засобами поштового зв`язку була направлена вимога, якою останнього повідомлено про наявність заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 7 100 гривень за період з 2020 по 2025 роки, а також запропоновано протягом 10-днів з дня отримання даного листа сплатити заборгованість. Згідно трекінгу поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором №6909500015216 вказана письмова вимога не була отримана ОСОБА_4 з причини за закінченням встановленого строку зберігання була повернута відправнику.

Станом на день пред`явлення даного позову ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок як член ГК «ЗФЗ» та не сплатив членські внески за період 2020-2025 роки.

За таких обставин існують достатні підстави для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 7100 гривень, а також інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 580 гривень 72 копійки, а всього 7680 гривень 72 копійки.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати членських внесків в розмірі 7 100 гривень, а також інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 580 гривень 72 копійки, а всього 7 680 гривень 72 копійки, витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662 гривень 40 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень, поштові витрати в розмірі 362 гривні.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляд справи у судове засідання не з`явилася, подала заяву у якій просила суд провести розгляд справи за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав, у зв`язку з чим, суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Гаражний кооператив «ЗФЗ» є організацією, створеною на основі членства з метою задоволення потреб в користуванні транспортними засобами, що належать членам кооперативу, та інших пов`язаних з цим потреб на основі самоврядування. Кооператив має статус юридичної особи та в своїй діяльності керується діючим законодавством України, Статутом, затвердженим Загальними зборами членів кооперативу протоколом №1 від 29 жовтня 2016 року (в третій редакції) та діє на основі самостійності та самофінансування.

Відповідач ОСОБА_1 є членом ГК «ЗФЗ», що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_1 від 09 лютого 2012 року про вступ в члени кооперативу у зв`язку з переоформленням гаражу № НОМЕР_1 , який належав його брату ОСОБА_3 . За змістом вказаної заяви ОСОБА_1 зобов`язався гараж та прилеглу територію утримувати в чистоті, сплачувати членські внески, електроенергію, вуличне освітлення, вивіз сміття, зі змістом Статуту ознайомлений та зобов`язався його виконувати.

На підставі рішення Загальних зборів ГК «ЗФЗ», оформленим протоколом №1 від 17 листопада 2012 року, ОСОБА_1 був прийнятий в члени ГК «ЗФЗ».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно абз.10 ст.2 Закону України «Про кооперацію» членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

У частині першій та другій ст.15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Тлумачення абз.10 ст.2, а також ч.1 та ч.2 ст.15 Закону України «Про кооперацію» свідчить, що загальні збори членів кооперативу визначають шляхом прийняття рішень розмір членського внеску та порядок його сплати, в тому числі і періодичність оплати.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Рішенням загальних зборів членів ГК «ЗФЗ» від 26 жовтня 2019 року, оформленим протоколом №1 від 26 жовтня 2019 року, був встановлений розмір членського внеску на 2020 рік у розмірі 1000 гривень.

Рішенням загальних зборів членів ГК «ЗФЗ» від 30 грудня 2020 року, оформленим протоколом №1 від 30 грудня 2020 року, було збільшено розмір членського внеску на 2021 рік – 1100 гривень.

В подальшому, протягом 2022-2023 років розмір членського внеску залишався незмінним, а саме у розмірі 1100 гривень, а з 2024 року встановлений у розмірі 1200 гривень, а починаючи з 2025 року – у розмірі 1700 гривень. Вказані обставини підтверджуються рішенням загальних зборів членів ГК «ЗФЗ» від 23 жовтня 2021 року, оформленим протоколом №1 від 23 жовтня 2021 року, рішенням загальних зборів членів ГК «ЗФЗ» від 25 жовтня 2022 року, оформленим протоколом №1 від 25 жовтня 2022 року, рішенням загальних зборів членів ГК «ЗФЗ» від 26 грудня 2023 року, оформленим протоколом №1 від 26 грудня 2023 року, рішенням загальних зборів членів ГК «ЗФЗ» від 02 жовтня 2024 року, оформленим протоколом №1 від 02 жовтня 2024 року.

Згідно з п.7.1 Статуту ГК «ЗФЗ» Статутом, затвердженим Загальними зборами членів кооперативу протоколом №1 від 29 жовтня 2016 року (в третій редакції), передбачено, що член кооперативу зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати вступні, щомісячні та цільові (додаткові внески).

Відповідно до пункту 8.3 статуту ГК «ЗФЗ» до компетенції загальних зборів кооперативу належить затвердження рішення правління про розміри вступних, членських та цільових внесків.

Незважаючи на це, відповідач ОСОБА_1 не сплачує членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами кооперативу.

04 лютого 2026 року головою ГК «ЗФЗ» засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 була направлена вимога, якою останнього повідомлено про наявність заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 7 100 гривень за період з 2020 по 2025 роки, а також запропоновано протягом 10-днів з дня отримання даного листа сплатити заборгованість. Вказана письмова вимога не була отримана відповідачем з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» та була повернута відправнику.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.610, ч.1 ст.611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1 та ч.2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідач, не виконував свої зобов`язання добровільно і своєчасно не сплачував членські внески, у розмірі визначеному загальними зборами кооперативу.

Згідно наведеного позивачем розрахунку заборгованість відповідача зі сплати членських внесків за період з 2020 по 2025 р.р становить 7100,00 грн. та інфляційні втрати 580,72 грн., а всього 7680,72 грн. Письмова вимога, про наявність заборгованості зі сплати членських внесків у розмірі 7100 гривень за період з 2020 по 2025 роки, якою також запропоновано протягом 10-днів з дня отримання даного листа сплатити заборгованість відповідачем не виконана.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості, обрахованим відповідно до прокольних рішень загальних зборів членів кооперативу. Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати внесків і наданих житлово-комунальних послуг, відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих внесків та послуг.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати членських внесків в розмірі 7 100 грн.00 коп. та інфляційних втрат в розмірі 580 грн., а всього 7680 грн.72 коп. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі, і факт надання правової допомоги підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001176 від 29.09.2016, відповідно до якого гр. Кара Ю.М. має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 20.09.2016 № 15, Договором про надання правової допомоги № 33 від 06.04.2026, актом прийому передачі виконаних робіт і послуг №1 за договором про надання правничої допомоги №33 від 06.04.2026 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, платіжною інструкцією № 396 від 12.04.2026 про сплату 6000,00 грн. за правничі послуги за договором №33 від 06.04.2026.

Відповідачем не надано суду заперечень щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Зокрема на це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Судом встановлено, що дані витрати понесені з розглядом цієї справи, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу). Тому, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат, а саме 6000 грн., є обґрунтованим та доведеним, відтак підлягає стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача, у зв`язку з задоволенням позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Витрати на оплату поштової кореспонденції належать до інших судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до квитанцій № 500157216 від 04.02.2026 та № 6901100242744 від 12.06.2026 за пересилання відправлення з оголошеною цінністю, сума чеків становить 362,00 грн.

Отже, позивачем підтверджено понесені судові витрати на відправлення поштової кореспонденції відповідачу в загальному розмірі 362,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 272, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Гаражного кооперативу «ЗФЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським та цільовим внескам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражного кооперативу «ЗФЗ» заборгованість зі сплати членських внесків в розмірі 7100 гривень 00 копійок, інфляційні втрати в розмірі 580 гривень 72 копійки, а всього 7680 гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражного кооперативу «ЗФЗ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 гривень 40 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень 00 копійок, поштові витрати в розмірі 362 гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Гаражний кооператив «ЗФЗ» код ЄДРПОУ: ЄДРПОУ 26338251, адреса місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 8а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Воробйов