Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №304/1318/26
Суддя: Ганько І. І.
Справа № 304/1318/26 Провадження № 3/304/560/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Свалява Свалявського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У С Т А Н О В И В :
з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 006006Е від 29 червня 2026 року видно, що того ж дня о 22.15 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в межах контрольованого прикордонного району прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Раково Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 8 000 м до державного кордону на напрямку 201 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Зазначені дії ОСОБА_1 помічником начальника відділу ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явився, однак його представник – адвокат Палікиржа Л.В. брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також попередньо направила до суду письмове заперечення. Вказувала, що зазначені у протоколі відомості не відповідають фактичним обставинам події, оскільки ОСОБА_1 було зупинено прикордонним нарядом у межах населеного пункту Перечин, куди він разом з дружиною та знайомими приїхав в гості. Після цього до місця зупинки були викликані працівники поліції та представники ТЦК, а згодом ОСОБА_1 доставили до підрозділу прикордонної служби. Також захисник просить врахувати, що у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що на момент затримання її підзахисний перебував за межами України, фактично перетнув лінію державного кордону або ж безпосередньо здійснював перетин такої, чи які конкретно дії вчинив ОСОБА_1 для реалізації такого наміру. Схема затримання також не містить таких даних, а навпаки свідчить про те, що ОСОБА_1 був затриманий на значній відстані від державного кордону – 8 000 м, що у свою чергу лише спростовує наявність події адміністративного правопорушення, оскільки саме лише припущення про намір перетину державного кордону не може бути ототожнене зі спробою незаконного перетинання кордону. За сукупності наведених у запереченні обставин, просила закрити провадження у справі відносно її підзахисного у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення та подане заперечення, суддя прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006006Е від 29 червня 2026 року, протокол про адміністративне затримання від 29 червня 2026 року (з місцем складання протоколу – АДРЕСА_2 ) та протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 29 червня 2026 року, фотокопія даних паспорту громадянина України із застосунку «Дія», а також рапорт інспектора Б.Михайлевського від 29 червня 2026 року та Схема затримання громадянина України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 006006Е від 29 червня 2026 року, того ж дня о 22.15 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в межах контрольованого прикордонного району прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Раково Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 8 000 м до державного кордону на напрямку 201 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Дослідивши вказані докази, суддя вважає, що такі не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки не вказують на наявність у його діях прямого умислу на незаконний перетин Державного кордону України.
Так, протокол про адміністративне правопорушення доводить виключно факт перебування ОСОБА_1 у прикордонній смузі на напрямку 201 прикордонного знаку (околиця населеного пункту Раково), на відстані 8 000 м до лінії Державного кордону України.
Крім того суддя зважає на те, що фото- чи відеофіксації факту вчинення правопорушення або ж інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, судді не надано.
Натомість адвокатом Палікиржа Л.В., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні спростовано обставини викладені у протоколі та вказано на те, що зазначені у протоколі відомості не відповідають фактичним обставинам події, оскільки ОСОБА_1 було зупинено прикордонним нарядом у межах населеного пункту Перечин, куди він приїхав у гості, а не на околиці села Раково, як про це зазначено у протоколі, при цьому доказів вчинення ОСОБА_1 будь яких реальних та конкретних дій, спрямованих на перетин державного кордону, матеріали справи також не містять.
Виходячи з вищенаведених обставин суддя дійшов висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Саме по собі перебування ОСОБА_1 на відстані 8 000 м від лінії державного кордону, не може слугувати доказом наявності у нього наміру незаконно перетнути Державний кордон України, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua