Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №303/5301/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/5301/26 2/303/2338/26

ряд. стат. звіту - 60

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Мирошниченко Ю.М.

з участю секретаря судових засідань Легези Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця, проте у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через об`єктивні життєві обставини, тривалий час фактичного вирішення питань щодо оформлення документації та скрутне матеріальне становище.

У зв`язку з пропуском строку приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В. 16 квітня 2026 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії — видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивачка просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представниця ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримають у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Чинадіївської селищної ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до довідки виданої ЦНАП Чинадіївської селищної ради Мукачівського району №1594/06-23/04.2026 від 02.04.2026 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , останнім місцем проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про інших зареєстрованих осіб разом із померлим відсутні.

Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 04.10.2023 року батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Із рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.03.2022 року слідує, що шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 було розірвано.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Згідно архівної довідки №223/01-14 від 24.04.2026 року ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком був ОСОБА_10 , мати – ОСОБА_11 . Місце народження с.Чинадієво Мукачівського району.

Відповідно до архівної довідки №223/01-14 від 24.04.2026 року ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьком був ОСОБА_10 , мати – ОСОБА_11 . Місце народження с.Чинадійово Мукачівського району.

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України №00057296832 від 24.03.2026 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 22.03.2012 року ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 08.04.2009 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00058545068 від 22.05.2026 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В. від 16 квітня 2026 року за № 296/5, позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у АДРЕСА_1 . Підставою для відмови стало те, що спадкоємиця пропустила строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України (ЦК України), та в нотаріальній конторі відсутні відомості про постійне проживання спадкоємиці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також із постанови слідує, що згідно з матеріалами спадкової справи та довідками з Реєстру, інші спадкоємці із заявами про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори у встановлений законом строк не зверталися.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормами законодавства:

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Водночас, згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 49, 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить законодавству України, або якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Право на оскарження нотаріальних дій або відлогу у їх вчиненні реалізується в порядку позовного провадження.

Положеннями Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, деталізовано порядок заведення спадкових справ, перевірки складу спадкоємців та видачі свідоцтв про право на спадщину, зокрема необхідність дотримання строків звернення.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому слід виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи причини пропуску строку, суд бере до уваги наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16 квітня 2026 року, складність оформлення спадкових прав на житловий будинок, а також відсутність будь-яких претензій чи заходів з боку органу місцевого самоврядування щодо визнання майна відумерлою спадщиною в порядку ст. 1277 ЦК України протягом тривалого часу.

Суд вважає, що у випадках, коли спадкоємець діяв добросовісно та об`єктивно зіткнувся з юридичними перешкодами для оформлення спадщини, це кваліфікується як поважна причина пропуску строку, що відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України) та гарантує захист права власності.

Судом встановлено, що спільними предками спадкодавця ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_16 є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , від яких походять рідні брати ОСОБА_9 (1930 р.н., прадід позивачки по батьківській лінії) та ОСОБА_12 (1935 р.н., батько спадкодавця). Таким чином, батько позивачки ОСОБА_5 (1963 р.н.) та спадкодавець ОСОБА_2 (1967 р.н.) є двоюрідними братами (спадкоємцями другого ступеня споріднення по відношенню один до одного), а позивачка, як дочка двоюрідного брата спадкодавця, перебуває зі спадкодавцем у спорідненості, що не перевищує шостого ступеня, а отже, відповідно до частини першої статті 1265 ЦК України, має право на спадкування за законом у п`яту чергу. Із матеріалів справи, зокрема постанови нотаріуса від 16 квітня 2026 року, вбачається відсутність відомостей про спадкоємців попередніх черг, які прийняли б спадщину чи звернулися із заявами про її прийняття або відмову від такого прийняття у встановлений законом строк, що відповідно до статті 1258 ЦК України не позбавляє позивачку права на спадкування у складі черги, до якої вона належить.

Разом з тим суд бере до уваги, що встановлення юридичного факту спорідненості позивачки зі спадкодавцем вимагало підтвердження походження позивачки від спільних предків, які народилися у 1930 та 1935 роках, тобто відновлення генеалогічного зв`язку через чотири покоління, що об`єктивно потребувало звернення до архівних установ та органів державної реєстрації актів цивільного стану за видачею відповідних довідок і витягів. Судом встановлено, що відповідні архівні довідки та витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян видані у період з березня по травень 2026 року. Без документального підтвердження такого віддаленого, шостого ступеня споріднення позивачка була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса з належно обґрунтованою заявою про прийняття спадщини.

Крім того, суд бере до уваги наявність інших загальновідомих перешкод в оформленні позивачкою спадкових прав, зокрема пандемію та повномасштабну військову агресію Російської Федерації, що об`єктивно могло слугувати перешкодою для оформлення позивачкою необхідних документів.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що пропуск позивачкою строку на прийняття спадщини, з огляду на об`єктивну складність та тривалість процедури документального встановлення її спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємця п`ятої черги, стався з поважної причини у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України, а задоволення позову є необхідним для реалізації права позивачки на спадкування, що відповідає принципам розумності та справедливості, закріпленим у статті 3 ЦК України.

Визначений позивачкою додатковий строк тривалістю два місяці є достатнім для звернення до нотаріальної контори та подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 3, 1216, 1218, 1269, 1270, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 49, 50 Закону України «Про нотаріат», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі невручення повного заочного рішення у день його проголошення – протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення з можливістю поновлення пропущеного строку в порядку, встановленому статтею 284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем та третьою особою в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд та апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо такі заяви або скарги не були подані, а у разі їх подання – після залишення заочного рішення в силі за результатами відповідного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Чинадійово, Мукачівського району Закарпатської області.

Відповідач: Чинадіївська селищна ради Мукачівського району, місцезнаходження смт.Чинадійово, вул.Волошина, буд.41, Мукачівського району Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий Юрій Мирошниченко